Справа № 22-ц/0390/141/11 Головуючий у 1 інстанції:Войтюк Л.М.
Категорія:27 Доповідач: Матвійчук Л. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.01.2011 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області:
головуючого - судді Матвійчук Л. В.,
суддів - Антонюк К.І., Киці С.І. ,
при секретарі Губарик К.А. ,
з участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
представників відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стянення боргу за договором позики за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 29 листопада 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Любомльського районного суду від 29 листопада 2010 року позов задоволено.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 заборгованість за позикою у розмірі 17618,84 грн., в тому числі: 15876 грн. сума боргу за позикою; 880,23 грн. заборгованості по процентах за користування позикою, 698,55 грн. інфляційних нарахувань за період прострочки та три проценти річних від простроченої суми боргу у розмірі 164,06 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 176,65 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, покликаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та невідповідність висновків суду обставинам справи просить скасувати це рішення і ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується наявними в справі належними доказами, що 28 січня 2010 року ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_5 2000 доларів США при курсі 8 грн.15 коп., що становить 16300 грн. та зобов’язувався повернути вищезазначену суму до 28.07.2010 року. Розписка написана власноручно без будь-якого тиску і підписана 28.10.2010 року ОСОБА_2 при свідках ОСОБА_1 та ОСОБА_6
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей та укладається у письмовій формі. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, яка посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
А частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Із укладеного між сторонами договору позики, яким в даному випадку є письмова розписка відповідача, вбачається, що 28 січня 2010 року ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_5 2000 доларів США, що станом на 28.01.2010 року становить 16 300 грн., які останній зобов’язався повернути до 28.07.2010 року (а.с.4).
Відповідач борг в строк, передбачений договором та на час ухвалення судового рішення позивачу не повернув, а тому суд першої інстанції, давши вірну оцінку обставинам справи, обґрунтовано задовольнив позов.
Доводи апелянта про те, що даний договір позики був укладений під впливом насильства та обману і грошові кошти насправді не були одержані ним від ОСОБА_5 не заслуговують на увагу, оскільки відповідач всупереч вимогам ст.ст. 10, 60 ЦПК України не надав жодних доказів на підтвердження даної обставини, а також договір позики відповідно до ст. 1051 ЦК України не оспорював.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, яке постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Любомльського районного суду Волинської області від 29 листопада 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: