УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

29 липня 2010  року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого: Гончарова М.В.

Суддів: Сахнюка В.Г. Моїсеєнко Т.М.

З участю прокурора: Ворфоломеєвої Н.П.

Засудженого: ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та прокурора, на вирок Зарічного районного суду м. Суми  від 27 квітня 2010 року, яким, -

                        ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, раніше   судимий:

-   11.04.1997 р. Ковпаківським районним судом м. Суми за ст. 140 ч.2, 46 КК України до 2 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки.

-   28.05.1998р. Зарічним районним судом м. Суми за ст. 101 ч.1 ст.43 КК України до 5 років позбавлення волі.

-   12.02.2004 р. Зарічним районним судом м. Суми за ст.ст. 185 ч.2 185 ч.3, 70 КК України до 3 років позбавлення волі.

-   14.11.2007 р. Зарічним районним м. Суми за ст.ст. 125 ч.1, 342 ч.2, 345 ч.2, 70ч.1 КК України до 1 року 4 місяців позбавлення волі, звільнився 13.03.2009 року.

          Засуджений за ст.395, 15 ч.2 – 185 ч.3  КК України і призначено йому покарання:

-   за ст.395 КК України арешт на строк шість місяців;

-   за ст. 15 ч.2-185 ч.3 КК України три роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець АДРЕСА_2, раніше судимий:

- 29.12.2002 р. Зарічним районним судом м. Суми за ст. 296 ч.2, 69 КК України до 2 років виправних робіт.

- 01.10.2004 р. Зарічним районним судом м. Суми за ст.ст. 358 ч.2, 389 ч.2, 70 ч.1, 71, 72 КК України до 2 років обмеження волі.

- 11.01.2005 р. Зарічним районним судом м. Суми за ст. 296 ч.3, ст. 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився умовно-достроково 28.04.2006 року.

Засуджений за ст.186 ч.2, 15 ч.2 – 185 ч.3  КК України і призначено йому покарання:

-   за ст.186 ч.2 КК України чотири роки позбавлення волі;

-   за ст. 15 ч.2-185 ч.3 КК України три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України визначено остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань і до відбуття призначено – чотири роки три місяці позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1, на користь держави 939 грн. 00 коп. судові витрати за проведення експертиз.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 939 грн. 00 коп. судові витрати за проведення експертиз.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скоїли своїми діями замах на таємне викрадення чужого майна з проникненням в приміщення та інші злочини за слідуючих обставин:

Так, 10 травня 2009 року близько 23.00 години ОСОБА_1 діючи в групі з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з метою заволодіння чужим майном, викликав з квартири раніше знайомого ОСОБА_3 та знаходячись у дворі АДРЕСА_3 під надуманим приводом вимагав в останнього передачі йому грошей в сумі 225 грн. Коли ОСОБА_3 відмовився передати гроші то ОСОБА_1 вдарив потерпілого кулаком в обличчя, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в області нижньої щелепи зліва, припухлості в області верхньої та нижньої губи у зовнішнього кута, які згідно висновку судово-медичної експертизи є легкими тілесними ушкодженнями, а також погрожував застосуванням насильства.

Злякавшись погроз з боку ОСОБА_1 та невстановленої особи   ОСОБА_3 був вимушений поїхати разом з ними до своєї матері, у якої взяв 225 грн.. та передав їх ОСОБА_1

11.05.2009р. близько 17.00 годин ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в групі з ОСОБА_2 діючи повторно та з невстановленою особою, матеріали у відношенні якої виділені в окреме провадження, з метою викрадення чужого майна, розбивши скло, проникли до квартири АДРЕСА_3, звідки намагалися таємно   викрасти   майно, яке належало   ОСОБА_4, а саме:

•   -     три сумки дорожні, загальною вартістю 187 грн.

•   -     юбку жіночу сірого кольору, вартістю 60 грн.

•   -     плащ жіночий чорного кольору, вартістю 85 грн.

•   -     брюки чорні вельветові, вартістю 60 грн.

•   -     джинси жіночі синього кольору, вартістю 90 грн..

•   -     джинси жіночі блакитного кольору, вартістю 40 грн.

•   -     брюки жіночі спортивного типу білого кольору, вартістю 90 грн.

•   -     юбку жіночу сіро-зеленого кольору, вартістю 48 грн.

•   -     куртку жіночу шкіряну чорного кольору, вартістю 1350 грн.

•   -     юбку жіночу спортивного типу, кольору «хакі», вартістю 42 грн.

•   -     джинсову юбку темно-синього кольору, вартістю 45 грн.

•   -     жилет жіночий коричневого кольору, вартістю 44 грн.

•   -     юбку жіночу чорного кольору, вартістю 56 грн.

•   -     куртку жіночу білого кольору, вартістю 126 грн.

•   -     поясний ремінь жіночий в кількості 3 штук, загальною вартістю 188 грн.

•   -     джинсову юбку синього кольору, вартістю 48 грн.,

•   -     плащ жіночий чорного кольору, вартістю 48 грн.

•   -     юбку спортивного типу темно - синього кольору, вартістю 40 грн.

•   -     юбку жіночу, вартістю 44 грн.

•   -     кофту жіночу в'язану, вартістю 48 грн.,

•   -     юбку жіночу, вартістю 45 грн.

•   -     літнє жіноче пальто, вартістю 75 грн.

•   -     жіночі туфлі 2 пари, загальною вартістю 170 грн.

•   -     босоніжки жіночі. 2 пари, загальною вартістю 103 грн.,

•   -     пальто жіноче з вовни, вартістю 80 грн.,

•   -     футболку, вартістю 25 грн.

•   -     жіночі брюки в кількості 2 штук, загальною вартістю 195 грн.

•   -     жіночі брюки спортивного типу, вартістю 64 грн.

•   -     светр жіночий, вартістю 126 грн.

•   -     пончо в'язане, вартістю 56 грн.

•   -     брюки жіночі, вартістю 25 грн.

•   -     ботинки жіночі, вартістю 153 грн.

•   -     светр жіночий, вартістю 56 грн.

•   -     светр жіночий, вартістю 51 грн.

•   -     светр жіночий, вартістю 80 грн.

•   -     плащ жіночий, вартістю 187 грн.,

•   -     телефон «Панасоник», вартістю 60 грн.

•   -     телевізор «GVC», вартістю 700 грн...

•   -     DVD - плеєр «Elenberg». вартістю 319 грн.

•   -     носки та колготи жіночі, які матеріальної цінності не представляють.

А  всього майна, яке належить ОСОБА_4. на загальну суму 5 309 грн.

А також майно, яке належало ОСОБА_3:

- костюм чоловічий, вартістю 300 грн.,

- рюкзак, вартістю 10 грн..

- сумку, яка матеріальної цінності не представляє.

- комбінезон чоловічий, вартістю 150 грн.,

- фотоапарат «Зеніт-Е». вартістю 50 грн.

- поясний ремінь чоловічий, вартістю 72 грн.

- зонт чоловічий, який матеріальної цінності не представляє,

- жилетку чоловічу, вартістю 40 грн.

•   -     сорочку чоловічу, вартістю 40 грн.

•   -     сорочку чоловічу, вартістю 25 грн.

•   -     светр чоловічий, вартістю 25 грн.

•   -     2 щоденника, які матеріальної цінності не представляють.

•   -     DVD-RW диски в кількості 131 шт.. загальною вартістю 520 грн.

•   -     CD-R в кількості 40 шт. загальною вартістю 80 грн.

•   -     2 чохла для дисків, загальною вартістю 90 грн.

•   -     2 відеокасети, вартістю 20 грн.

•   -     футболка, вартістю 20 грн.

•   -     плавки чоловічі, вартістю 20 грн.

-     сумка «Лексмарк», яка матеріальної цінності не представляє, в неї заходилися документи
на ім'я ОСОБА_3 - військовий квиток, закордонний паспорт, свідоцтво про шлюб,
паспорт громадянина України, трудова книжка, свідоцтво про страхування, диплом про
вищу освіту,  за фактом викрадення документів за ст. 357 ч.3 КК України відмовлено в
порушенні кримінальної справи.

•   -     відеокамера « Панасоник», вартістю 500 грн.

•   -     шампунь та лосьйон, загальною вартістю 20 грн.

- металева коробка для дисків, яка матеріальної цінності не представляє.

•   -     стойка - барабан для дисків. 2 штуки, які матеріальної цінності не представляють.

•   -     джинсова сорочка, вартістю 60 грн.

•   -     3 виделки та 3 ложки, які матеріальної цінності не представляють.

•   -     дезодорант та піна для гоління, які матеріальної цінності не представляють.

•   -     акустичну систему « SVEN». вартістю 99 грн..

•   -     двохкасетну деку «Сони». вартістю 200грн.

•   -     велосипед  «Рекорд», вартістю 150  грн.

А  всього майна, яке належить ОСОБА_3 на загальну суму 2491 грн.

Частину викраденого майна ОСОБА_1, ОСОБА_2 та невстановлена особа виставили через вікно на вулицю, та частину виніс ОСОБА_1 через двері, та був затриманий працівниками міліції, а ОСОБА_2 та невстановленій особі вдалося втекти з місця скоєння злочину.

Тому ОСОБА_1, ОСОБА_2 та невстановлена особа не довели свої дії до кінця, з причин, що не залежали від їх волі.

Постановою Брянківського міського суду Луганської області від 27 лютого 2009р. ОСОБА_2 було встановлено адміністративний нагляд строком на 12 місяців та встановлені наступні обмеження:

1.     Заборонити виходити з дому квартири в період часу з 21-00 год. до 04-00 год.
крім виходу на роботу.

2.     Заборонити перебування в ресторанах, барах, кафе та інших торгівельних точках,
де алкогольні напої реалізуються на розлив.

3.     Обмежити час його виїзду по особистих справах за межи району / міста/ з 18-00
до 6-00 годин.

4.     Зобов'язати   явкою на реєстраційну відмітку до міліції 4 разі на місяць в                                              установлені дні з 8-00 до 17-00 годин.

Під час звільнення з Брянської виправної колонії 13.03.2009р. ОСОБА_2 під розпис було об’явлено вказану постанову суду про встановлення адміністративного нагляду та вказані обмеження, та роз’яснено необхідність у трьохденний строк з моменту звільнення, тобто до 16 березня 2009 року прибути та зареєструватися у Зарічному ВМ СМВ УМВС України в Сумській області – за обраним місцем проживання.

Однак ОСОБА_2 з метою ухилення від адміністративного нагляду, не прибув до обраного місця проживання, не став на облік у відділі міліції.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, як такий, що є незаконним. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що підставою для скасування вироку є однобічність та неповнота досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

В поданій апеляції прокурор просить вирок суду скасувати стосовно ОСОБА_1 у зв’язку з призначенням м’якої міри покарання, що не відповідає ступеню тяжкості скоєного злочину та особі засудженого, а справу направити на новий судовий розгляд.  

Заслухавши доповідача, засудженого та прокурора на підтримку своїх апеляцій, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні злочинів за обставин, зазначених у вироку підтверджується сукупністю доказів, які судом ретельно досліджені та належно оцінені.

Факт замаху на крадіжку чужого майна ОСОБА_1 не оспорюється.

Доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що він відкрито майном потерпілого ОСОБА_3 не заволодівав є безпідставними і спростовуються всіма наявними доказами.

Так, ОСОБА_3 на протязі всього досудового і судового розгляду справи послідовно стверджував, що ввечері 10 травня 2009 року підсудний ОСОБА_1 та інша особа стали вимагати передати їм 225 грн. при цьому ОСОБА_1 наніс йому удар кулаком в обличчя, заподіявши тілесні ушкодження.

Вказаний факт підтвердили і свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6

Із показань свідка ОСОБА_7 вбачається, що він разом з ОСОБА_1 дійсно у грудні 2008 року проводив ремонт у квартирі ОСОБА_3 однак за роботу з ними розрахувалися повністю.

У травні 2009 року потерпілий ОСОБА_3 повідомив йому, що до нього приходив ОСОБА_1 та заволодів коштами в розмірі 225 грн.

За таких обставин суд, дослідивши наявні докази, дав їм належну оцінку і прийшов до обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 та вірно кваліфікував його дії за відповідними законами.

Міра покарання засудженому призначена з врахуванням суспільної небезпечності скоєних злочинів, даних про особу, який повторно притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітнью дитину, страждає хворобою, відшкодував збитки, скоїв злочин в стані алкогольного сп’яніння.

Доводи прокурора в апеляції про м’якість призначеного покарання не відповідає дійсності, оскільки таке покарання є необхідне та достатнє для перевиховання виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а тому апеляцію прокурора колегія суддів знаходить необгрунтованою.

Керуючись ст.ст. 362,366,377 КПК України.

                                                        УХВАЛИЛА

Вирок Зарічного районного суду м. Суми від 27 квітня 2010 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_1  – без задоволення.

Судді:

Гончаров М.В.                               Сахнюк В.Г.                               Моїсеєнко Т.М.