Справа № 22ц-135/2011р. Головуючий в 1 інстанції: Стахова Н.В.
Категорія - Доповідач – Коротенко Є.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2011 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :
головуючого: судді Коротенка Є.В.
суддів: Гаврилюка В.К., Околот Г.М.
при секретарі – Давиденко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 06 липня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2009 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – квартирою № 174, розташованої у будинку АДРЕСА_1, посилаючись на наступні обставини.
29 вересня 1990 року вона уклала шлюб з ОСОБА_3, після чого у встановленому законом порядку вселилася до вказаної квартири, у якій також мешкали ОСОБА_3 та відповідач – брат чоловіка позивачки.
У травні 1999 року відповідач самостіно та добровільно пішов з квартири і з того часу у квартирі № 174, розташованій у будинку АДРЕСА_1, не з’являвся, мешкаючи у іншому місці.
Таким чином, не проживаючи без поважних причин у спірній квартирі більше десяти років, не сплачуючи житлово-комунальні послуги, ОСОБА_2, на думку позивачки, втратив право користування зазначеним житловим приміщенням.
Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 06 липня 2010 року у задоволенні зазначених позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з цим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на нього, в якій просить судове рішення скасувати і задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції визнав поважними причини, через які відповідач був відсутній у квартирі № 174, розташованій у будинку АДРЕСА_1, більше десяти років: народження дитини у сім’ї позивачки та встановлення позивачкою нових вхідних дверей квартири.
Однак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції помилково прийшов до такої думки.
Так, відповідно до статті 71 Житлового кодексу України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору — судом.
Згідно із ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Як убачається із матеріалів справи, відповідач зареєстрований у квартирі № 174, розташованій у будинку АДРЕСА_1 (а.с.8), але з 2000 року у цій квартирі не проживав, за житлово-комунальні послуги не сплачував, мешкаючи в інших місцях (а.с.7, 29, 38-40, 47-49, 141).
Будь-яких достатніх належних та допустимих доказів щодо наявності поважних причин непроживання ОСОБА_2 протягом 2000-2010 років у спірній квартирі суду не надано.
Народження у 1999 році дитини у ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_3 (а.с.57), на думку судової колегії, не можна вважати поважною причиною непроживання відповідача у вказаній квартирі, оскільки із зазначеного житла ОСОБА_2 з’їхав добровільно та самостійно, у квартирі міститься дві житлові кімнати (а.с.20), що дозволяло відповідачу і надалі мешкати в одній із них.
Також судова колегія вважає необгрунтованими посилання відповідача (як на підставу поважності причин свого непроживання у спірній квартирі) на встановлення позивачкою нових вхідних дверей у квартирі, оскільки необхідність встановлення додаткових вхідних дверей була зумовлена пошкодженням перших вхідних дверей (а.с.143) і, як пояснила позивачка, врізний замок на нові двері був переставлений саме зі старих дверей. Жодних доказів звернення відповідача до позивачки, житлово-експлуатаційного підприємства, суду або до правоохоронних органів з приводу встановлення нових вхідних дверей, щодо усунення перешкод у користування квартирою або відносно вселення у квартиру в матеріалах справи не міститься, як і не міститься жодних доказів на підтвердження здійснення ОСОБА_2 будь-яких інших дій, які б свідчили про його намір вселитись до цієї квартири.
При цьому судова колегія приймає до уваги, що відповідач не мешкає у квартирі № 174, розташованій у будинку АДРЕСА_1, більше десяти років.
З огляду на наведені обставини, а також з урахуванням положень п.п.2,3 ч.1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 06 липня 2010 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, задовольнити.
Керуючись ст. 303, 307, 309, 314,315 ЦПК України, ст.ст. 71, 72 ЖК України, судова колегія, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 06 липня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, задовольнити.
Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 06 липня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням – квартирою № 174, розташованої у будинку АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту його оголошення, однак його може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: