Справа № 2-1446/ 2010 р.                                    

                                                                         Р І Ш Е Н Н Я

                                                                  ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27  грудня     2010  р. Вишгородський районний суд Київської  області в складі:

головуючого -   судді  Божок С.К.

 при секретарі – Зелінському Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді Київської області цивільну справу  за  позовом   Публічного  акціонерного товариства  „ Місто Банк ”  до  ОСОБА_1  про розірвання кредитного договору  та  стягнення   заборгованості за кредитом

                    встановив :  

    Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача  про розірвання Кредитного договору та  стягнення заборгованості за Кредитним договором. Свої вимоги мотивував наступним : 05.12.2007 р.  між Київською філією Комерційного банку Товариства з обмеженою відповідальністю „ Місто Банк „  та  відповідачем  був укладений Кредитний договір  № 133/Ф-USD . Згідно даного Кредитного договору позивач  надав відповідачу кредит  - грошові кошти у сумі 14 546 доларів США  грн. строком на 60 місяців  зі сплатою  10 % річних  за користування кредитними коштами та щомісячною комісією 0,4 % на залишок кредиту. В забезпечення  своєчасного виконання зобов”язання  між сторонами 05.12.2007 р.  укладено Договір застави. Предметом якого є автомобіль ГАЗ модель 330202-414 ЗНГ реєстраційний номер  НОМЕР_1 . 11.08.2009 р. між сторонами  укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору , згідно якої  відсоткова ставка збільшилася з 10 %  до 11 % . На виконання взятих на себе зобов”язань за Кредитним договором, позивач відкрив позивачу  позичковий рахунок та надав кредитні кошти  у розмірі 14 546 доларів США строком з 05.12.2007 р.  по 05.12.2012 р.   Відповідачем було здійснено  часткове погашення кредиту на загальну суму 2 666,73 доларів США. З 08.12.2008 р.  відповідач припинив  здійснювати щомісячне  погашення кредиту та нарахованих відсотків.  Відповідно до  п. 8.1  Кредитного договору у разі  несвоєчасного повернення кредиту  або його частини відповідач сплачує банку  відсотки з розрахунку подвійної ставки вказаної п.1.1. цього Договору, що нараховується на суму простроченої заборгованості по Кредиту з дати її виникнення і до повного погашення. Згідно п. 8.2.  Кредитного договору  у випадку порушення повернення кредиту та / або сплати нарахованих відсотків за користування ним, комісії відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми невчасного платежу  за кожен день прострочення. Станом на 05.01.2010 р.  заборгованість за Кредитним договором становить  118 075, 45 грн.  Відповідно до  п. 17 Договору застави від 05.12.2007 р. позивач має право  звернути стягнення на предмет застави.

Під час  судового розгляду справи представник позивача неодноразово  збільшував позовні вимоги ( а.с. 39, 152 )  та остаточно просив :   розірвати  Кредитний договір ,стягнути з відповідача  заборгованість за Кредитним договором  у розмірі  144 752,47 грн., та судові витрати.  Доводи позовної заяви підтримував. Проти зменшення розміру неустойки   за клопотанням відповідача заперечував, вважаючи  його  безпідставним.

Відповідач у  судовому засіданні позов не визнав. Підтвердив факт  укладення 05.12.2007 р. Кредитного договору № 133/Ф-USD, отримання  грошової суми у розмірі 14 546 доларів США  грн. строком на 60 місяців  зі сплатою  10 % річних  за користування кредитними коштами та щомісячною комісією 0,4 % на залишок кредиту.  Не заперечував , що 11.08.2009 між ним та банком було укладено Додаткову угоду № 1  до Кредитного договору , відповідно до якого відсоткова ставка збільшилася з 10 % до 11 %  та те, що ним  припинено виконання  зобов”язання за кредитним договором з 08.12.2008 р.  Невиконання ним зобов”язань за кредитним договором є ненавмисним , оскільки  внаслідок економічної кризи  його фінансовий стан суттєво погіршився, тривалий час він перебував на лікуванні, банк не йшов на  фінансові поступки – не надав кредитних канікул та реструктуризації  боргу за кредитним договором. Відповідно до  ч. 3 ст. 551 ЦК України  просив суд  зменшити на 99 % розмір неустойки посилаючись на економічну кризу в країні, те, що, починаючи з липня 2010 р.  він тяжко хворів , не міг фізично працювати  та сплачувати  кошти по кредиту.  Від зустрічного позову   про визнання   кредитного договору та договору застави недійсним    в ході судового розгляду відповідач  відмовився та просив закрити провадження у справі. .

       Вислухавши   пояснення  представника позивача, відповідача , перевіривши їх  доводи та заперечення   письмовими докази, суд дійшов наступного.  

     Судом  встановлено, що 05.12.2007 р.  між Київською філією Комерційного банку Товариства з обмеженою відповідальністю „ Місто Банк „ , яке в подальшому було перейменоване  у Публічне акціонерне товариство „ Місто Банк”,   та  відповідачем  був укладений Кредитний договір  № 133/Ф-USD . Згідно даного Кредитного договору позивач  надав відповідачу кредит  - грошові кошти у сумі 14 546 доларів США  грн. строком на 60 місяців  зі сплатою  10 % річних  за користування кредитними коштами та щомісячною комісією 0,4 % на залишок кредиту ( а.с. 11- 12 ) .

11.08.2009 р. між сторонами  укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору , згідно якої  відсоткова ставка збільшилася з 10 %  до 11 % ( а.с. 13 ).

В забезпечення  своєчасного виконання зобов”язання  між сторонами 05.12.2007 р.  укладено Договір застави. Предметом Договору застави  є автомобіль ГАЗ можель 330202-414 ЗНГ реєстраційний номер НОМЕР_1 ( а.с. 14 ).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов»язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Позивач свої зобов”язання виконав шляхом надання відповідачу кредиту у розмірі 14 546 доларів США .

Відповідач свої зобов”язання  належним чином не виконав: ним  було здійснено  часткове погашення кредиту на загальну суму 2 666,73 доларів США. З 08.12.2008 р.  відповідач припинив  здійснювати щомісячне  погашення кредиту та нарахованих відсотків.  

Відповідно до  п. 8.1  Кредитного договору у разі  несвоєчасного повернення кредиту  або його частини відповідач сплачує банку  відсотки з розрахунку подвійної ставки вказаної п.1.1. цього Договору, що нараховується на суму простроченої заборгованості по Кредиту з дати її виникнення і до повного погашення. Згідно п. 8.2.  Кредитного договору  у випадку порушення повернення кредиту та / або сплати нарахованих відсотків за користування ним, комісії відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми невчасного платежу  за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що 15.09.2009 р. вих. № 715 , 12.10.2009 р.  вих. № 817 позивач звертався до відповідача  з вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором . Заборгованість погашена не була.

Стаття 629 ЦК України зазначає, що договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Статті 525-526 ЦК У країни  встановлюють, що зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 1054 ЦК України  зазначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов»язується надати  грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.  

 Відповідно до статті 1049 ЦК України  позивальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути  позику частинами ( з розстроченням ) , то в разі  прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.  

     Стаття 611  ЦК України зазначає, що  у випадку порушення зобов”язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків.  

   Судом встановлено, що  станом на 25.11.2010 р. загальна сума заборгованості  за кредитним договором становить  144 752,47 грн. та складається з :   суми строкової заборгованості за кредитом становить   11 879,27  доларів США , що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на 25.11.2010 р. становить  94 305,96 грн.;  суми несплачених відсотків за кредитом становить 3 307,80 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на 25.11.2010 р.  становить  26 259,60 грн.; простроченої комісії банку у розмірі 9 301,36 грн.; пені за несвоєчасне погашення кредиту  у розмірі   8 893,95 грн., пені за несвоєчасне погашення відсотків  у розмірі  4 258,07 грн.; пені за несвоєчасне погашення комісії  у розмірі  1733,54 грн.

    Ч. 3  ст. 551 ЦК України  вказує, що розмір неустойки може бути зменшений  за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення .  

Неустойкою  ( штрафом , пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення  на 99 %  розміру неустойки  посилаючись на економічну кризу в країні , те, що  з липня місяця 2010 р.  він перебував на стаціонарному лікуванні  через важку хворобу , у зв”язку з цим не міг працювати та сплачувати кошти по кредиту.

Судом встановлено, що відповідач  з 29.06. по 01.10.2010 р.  знаходився на стаціонарному лікуванні  в ДУ „ Національному інституті фтизіатрії і пульмонології „ , діагноз : ВДТБ лівої легені, з 28.10.10 по 05.11.2010 р. знаходився на стаціонарному лікуванні   У Вишгородській центральній      районній лікарні. Зазначені обставини  підтверджуються виписками-епікризами з медичної картки, копії яких знаходяться в матеріалах справи.  

Суд  дійшов висновку про те, що хвороба відповідача  в  вищезазначений період часу, характер її лікування , тимчасова непрацездатність у зв”язку з цим вказують на ненавмисне  невиконання  відповідачем  своїх зобов”язань за кредитним договором за вказаний період і є підставою,  для зменшення  розміру неустойки за цей період.  Проте, враховуючи, що відповідач  не виконує зобов”язань за кредитним договором  з 08.12..2008 р.,  то розмір неустойки   повинен бути зменшений на 50 % за період з липня 2010 р.  по листопад 2010 р.. Клопотання відповідача про зменшення на 99 % розміру неустойки  підлягає частковому задоволенню. Посилання відповідача на економічну кризу в країні як на обставину  погіршення  свого матеріального стану  не заслуговують на увагу .

Розрахунок неустойки  наступний :

Пеня за несвоєчасне погашення кредиту  за період з 08.07.2008 р. по 08.11.2010 р. позивачем нарахована у сумі  8 893,95 грн.  Пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з  08.07.2010 р. по 08.11.2010 р. становить 2545,82 грн. , з цієї суми 50 % = 1272,91 грн. Таким чином , пеня  за несвоєчасне погашення кредиту за період з 08.07.2008 р. по 08.11.2010 р. має становити  7 621,04 грн. ( 8 893,95 – 1272,91 = 7 621,04 грн. ) .

Пеня за несвоєчасне погашення щомісячної  комісії  за період з 08.12.2008 р. по 08.11.2010 р. позивачем нарахована у сумі 1733, 54 грн.  Пеня за несвоєчасне погашення  щомісячної комісії за період з 08.07.2010 р. по 08.11.2010 р. становить 496,80 грн., з цієї суми 50%  = 248,40 грн.  Таким чином, пеня за несвоєчасне погашення  щомісячної комісії за період з 08.12.2008 р. по 08.11.2010 р.  має становити  1485,14 грн. ( 1733,54- 248,40 = 1485,14 ).

Пеня за несвоєчасне погашення процентів  за період з  04.01.2008 р. по 08.11.2010 р. позивачем нарахована у сумі  4 258,07 грн. Пеня за несвоєчасне погашення процентів  за період з 08.07.2010 р.  по 08.11.2010 р.  становить  1 363,93 грн., з цієї суми 50 % = 681,96 грн.  Таким чином пеня  за несвоєчасне погашення  процентів  за період з 04.01.2008 р.  по 08.11.2010 р.  має становити 3 576,10 грн. ( 4258,07 – 681,96 = 3 576,10 ).

Отже, загальна сума заборгованості  за кредитним договором становить  142 549,20 грн. та складається з :   суми строкової заборгованості за кредитом  у розмірі 94 305,96 грн.;  суми несплачених відсотків за кредитом у розмірі  26 259,60 грн.; простроченої комісії банку у розмірі 9 301,36 грн.; пені за несвоєчасне погашення кредиту  у розмірі   7 621,04 грн., пені за несвоєчасне погашення відсотків  у розмірі 3 576,10  грн.; пені за несвоєчасне погашення  щомісячної комісії  у розмірі  1485,14 грн.

Суд приходить до висновку , що  позовні вимоги в частині розірвання кредитного договору  підлягають задоволенню , оскільки відповідачем порушенні зобов”язання за  кредитним  договором в є одним із способів захисту порушених прав позивача.  

Суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню, оскільки  відсоткова ставка по кредиту в розмірі 10 % річних, з подальшим її збільшенням до 11 % річних   були встановлені за домовленістю сторін,  Кредитний договір  укладений у письмовій формі, підписаний як позивачем так і відповідачем; відповідач не  вимагав від позивача зменшення відсоткової ставки по кредиту, не ставив питання про розірвання  Кредитного договору чи визнання його недійсним.

Суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги  в частині  стягнення неустойки  за порушення зобов”язання за кредитним договором  підлягають частковому задоволенню.  

Позивач просить стягнути понесені ним  документально підтверджені судові витрати :  судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи у розмірі 120 грн.   Позовні вимоги в цій частині   відповідно до ст.. 88 ЦПК України  підлягають частковому  задоволенню: в частині стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.   Відповідач має пільги  щодо сплати  судового збору відповідно до ст.. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „ Про державне мито „, як громадянин , який постійно проживає на території зони посиленого радіекологічного контролю , категорія 4 ( а.с. 60 ).    

За зустрічним позовом  про визнання   кредитного договору та договору застави недійсним судом постановлена ухвала  про закриття провадження у справі за  клопотанням  ОСОБА_1  про відмову від зустрічного позову та закриття провадження у справі. .

Керуючись ст. 3, 10, 60,  212, 213, 215,  88, 209  ЦПК України, ст.ст. 530, 1054,1050, 1049, 525, 526 , ч. 3 ст. 551  ЦК України , суд

                    Вирішив :

Позовні вимоги  задовільнити  частково.

Розірвати Кредитний договір  № 133/Ф-USD від  05 грудня 2007 р. , укладений між   Публічним акціонерним товариством « Місто Банк»  та ОСОБА_1.  

Стягнути з ОСОБА_1    на користь  Публічного  акціонерного товариства «  Місто Банк  »  заборгованість за Кредитним договором   № 133/Ф-USD від  05 грудня 2007 р.  в сумі  142 549, 20 грн. та судові витрати : витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн., а всього стягнути  142 669, 20 грн. (   сто сорок дві тисячі  шістсот шістдесят  дев»ять грн.. 20 коп. )  .

В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.  

 Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів  з дня його проголошення до апеляційного суду  через Вишгородський районний суд Київської області.

    Суддя