Справа № 1-127/2010р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2010 року                                                                            смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді  Лусти С.А.,

при секретарі  Дячук А.А.,

з участю прокурора – помічника прокурора Березнегуватського району Гончарова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Березнегувате кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Березнегувате, українця, громадянина України, освіта середня, розлученого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, невійськовозобов’язаного, працюючого по найму, раніше не судимого, проживаючого АДРЕСА_1, в скоєнні злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2010 року о 15 годині, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в громадському місці – барі «Едем» по вул. Леніна в смт. Березнегувате, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, ігноруючи елементарні правила поведінки і суспільної моралі, порушуючи нормальні умови побуту і відпочинку, поводив себе грубо і зухвало у відношенні продавця бару ОСОБА_2, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, на  зауваження не реагував, розкидав по бару сміття та недопалки, плював на підлогу. Виходячи з приміщення бару, ОСОБА_1 умисно штовхнув ОСОБА_2, від чого вона впала на підлогу та вдарилася спиною.

Продовжуючи свої протиправні дії, вийшовши з приміщення бару, ОСОБА_1 навмисно відламав опорну пластмасову ніжку та ручку стільця, продовжуючи при цьому виражатися нецензурною лайкою. Таким чином ОСОБА_1 своїми діями заважав нормальній роботі бару, від чого присутні в ньому громадяни не мали можливості зробити покупки. В цей час до приміщення бару підійшла його власниця ОСОБА_3, на зауваження якої підсудний також не реагував, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою. Після цього ОСОБА_3 зателефонувала до Березнегуватського РВ УМВС і лише тоді ОСОБА_1 припинив хуліганські дії.

У судовому засіданні  підсудний  вину в скоєнні злочину визнав повністю та щиро покаявся.

Прокурор просив слухати справу без дослідження доказів.

На підставі ч. 3 ст. 299 КПК України та за згодою учасників процесу суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються. Підсудний правильно розуміє усі фактичні обставини справи і немає сумнівів у добровільності на істинності його позиції.

Підсудний у судовому засіданні показав, що дійсно 09 вересня 2010 року о 15 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, зайшов до бару «Едем» за цигарками, де ще вжив 150 грам горілки та почав палити. На зауваження бармена щодо заборони паління почав її ображати. Що було далі не пам’ятає, через сильне сп’яніння. Прийшов до тями лише по приїзду працівників міліції.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.296 КК України – як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю (хуліганство).

Вивченням особи підсудного встановлено, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, працює по найму, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Призначаючи покарання, суд враховує тяжкість та суспільну небезпечність злочину, що відноситься до злочину невеликої тяжкості, обставини вчинення злочину та дані про особу підсудного.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного, судом визнано щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудного, судом визнано вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння..  

На підставі зазначеного, за наявності пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, з урахуванням наведених даних про особу підсудного, суд вважає за необхідне призначити підсудному покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції частини статті обвинувачення, із застосуванням ст.75 КК України.

Керуючись ст.ст. 299, 323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1  визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, з покладенням, відповідно до п.4 ч.1 ст.76 КК України, обов’язку періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

До набрання вироком законної сили, обрати підсудному міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

Речові докази по справі – пластмасовий стілець, що знаходиться на зберіганні в ОСОБА_3 – залишити їй як власнику.

На вирок може бути подано апеляцію до Миколаївського апеляційного суду через Березнегуватський районний суд Миколаївської області протягом 15-ти діб засудженим з моменту вручення йому копії вироку, а іншими учасниками процесу з моменту його проголошення.                  

                    Суддя                                                                                                  С.А. Луста