Справа № 1-126/2010р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2010 року                                                                            смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді  Лусти С.А.,

при секретарі  Дячук А.А.,

з участю прокурора – помічника прокурора Березнегуватського району Гончарова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Березнегувате кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, маючого   неповнолітню доньку, невійськовозобов’язаного, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого по АДРЕСА_1, в скоєнні злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2010 року о 20 годині ОСОБА_1, переслідуючи корисливі наміри, направлені на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою особистого збагачення, з огорожі домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_2, та належить ОСОБА_2, викрав металеву хвіртку. Після викрадення, ОСОБА_1 продав вказану хвіртку місцевому жителю смт. Березнегувате ОСОБА_3 за 10,00 грн., отриманими грошима розпорядився на власний розсуд. Своїми діями, ОСОБА_1 спричинив майнову шкоду ОСОБА_2, в розмірі 102,75 грн.

У судовому засіданні  підсудний  вину в скоєнні злочину визнав повністю та щиро покаявся.

Прокурор просив слухати справу без дослідження доказів.

На підставі ч. 3 ст. 299 КПК України та за згодою учасників процесу суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються. Підсудний правильно розуміє усі фактичні обставини справи і немає сумнівів у добровільності на істинності його позиції.

Підсудний у судовому засіданні показав, що дійсно 13 вересня 2010 року о 20 годині, викрав металеву хвіртку з огорожі домоволодіння по АДРЕСА_2 та вранці наступного дня продав її за 10,00 грн. ОСОБА_3

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України – як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Вивченням особи підсудного встановлено, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на даний час працює по найму, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Призначаючи покарання, суд враховує тяжкість та суспільну небезпечність злочину, що відноситься до злочину середньої тяжкості, обставини вчинення злочину та дані про особу підсудного.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного, судом визнано щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.  

На підставі зазначеного, за наявності пом’якшуючих покарання обставин та відсутності обтяжуючих, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням наведених даних про особу підсудного, суд вважає за можливе призначити підсудному покарання пов’язане з примусовим притягненням до суспільно-корисних робіт в межах санкції частини статті обвинувачення.

Керуючись ст.ст. 299, 323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1  визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт.

До набрання вироком законної сили обрати підсудному міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

Речові докази по справі – металеву хвіртку, що знаходиться на зберіганні в ОСОБА_2 – залишити їй як власнику.

На вирок може бути подано апеляцію до Миколаївського апеляційного суду через Березнегуватський районний суд Миколаївської області протягом 15-ти діб засудженим з моменту вручення йому копії вироку, а іншими учасниками процесу з моменту його проголошення.                  

                    Суддя                                                                                                  С.А. Луста