Справа № 22а-99/07 Головуючий у 1-й інстанції: Артемова Л.Г.
Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„10"квітня 2007р. М.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: БондараВ.О.
Суддів: Прокопенка О.Л.
Бабак A.M.
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від «15» листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до військової частини № 3026 про зобов'язання вчинити певні дій,
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2006 року ОСОБА_1. звернувся в суд з адміністративним позовом до
військової частини № 3026 про зобов'язання вчинити певні дій.
У позові зазначав, що наказом командира військової частини 3026 № 148 після закінчення строку контракту, на підставі п. 63 пп."а" Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) ЗС України, він був звільнений із списків особового складу цієї військової частини. У 2005 році перед звільненням звертався до командира із рапортом про надання йому матеріальної допомоги, однак йому було відмовлено в зв'язку з недостатнім фінансуванням. Строк його військової служби за контрактом склав повних 9 календарних років, тому вважає, що йому безпідставно не була виплачена грошова допомога при звільненні,з .військової служби. Просив суд зобов'язати командира в/ч 3026 прийняти рішення про виплату матеріальної допомоги за 2005 рік та грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
2
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 листопада 2006 року відмовлено у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на невірне встановлення обставин справи та порушення судом норм матеріального права та винести нову постанову про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи в позові ОСОБА_1. районний суд виходив з того, що позивач наказом №148 командира військової частини 3026 ВВ МВС України від 37 липня 2005 року був виключений із списків особового складу частини та усіх видів забезпечення після закінчення строку контракту.
Виплата матеріальної допомоги здійснюється за рішенням командира військової частини на підставі рапорту військовослужбовця.
Судом першої інстанції встановлено що позивач в 2005 році,з таким письмовим рапортом на ім'я командира часті не звертався.
Відповідно до ст.. 15 ч. 2 Закону України 1991 року „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" - військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються з військової служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
З метою виконання вказаного Закону Кабінетом Міністрів України 17.07.1992 року була прийнята Постанова №393 „Про порядок обчислення вислуги кроків, призначення та виплати, пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей.
Відповідно до п.10 вказаної Постанови - військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при звільнені з військової служби або з органів внутрішніх справ за вислугою строку служби, за віком, за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або з проведенням організаційних заходів у разі неможливості використання на службі (в органах) виплачується грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, звільненим з військової служби або з органів внутрішніх справ через сімейні
3
обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується грошова допомога у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що позивач не виявив бажання продовжувати військову службу і звільнився за власним бажанням після того, як закінчився строк дії контракту. При цьому він не набув права на допомогу передбачену законодавством.
Дія статті 9 яка була змінена Законом України „Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" від 04.04.2006 року на данні правовідносини не розповсюджується, оскільки ОСОБА_1. був звільнений до набуття чинності цим Законом.
Керуючись ст. ст. 195, 200,205 КАС України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.
Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 листопада 2006 року по цій справі без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.