Справа № 22ц- 2602 Головуючий 1 інстанції -Каліуш О.В..
Категорія 21 Доповідач-Бабенко П.М.
РІШЕННЯ
іменем України
03 квітня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Висоцької B.C.
суддів: Бабенка П.М., Бондаренко Л.І.
при секретарі- Баранові В.В.
за участю представника відповідача -Степанова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-міському районі м.Горлівки Донецької області (далі-Фонду) про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позову послався на те, що він працював у вугільній промисловості підземним працівником, отримав професійне захворювання та втратив 25% професійну працездатності, йому цим спричинено моральну шкоду, просив стягнути з відповідача на його користь на відшкодування моральної шкоди 8 000 грн.
Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 10 січня 2007 року позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто на відшкодування моральної шкоди 6 000 грн., в решті позову відмовлено .Стягнуто витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи в сумі 1,50 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане рішення суду ,ухвалити нове рішення, яким відмовити у відшкодуванні моральної шкоди, посилаючись на те ,що при ухваленні рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права.
Зазначив, що рішення суду першої інстанції суперечить діючому законодавству, не відповідає фактичним обставинам справи ,суд невірно застосував норми матеріального та процесуального права, не врахував, що відповідно до п.22 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2007 рік дію ст..ст.21,28 ,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", яким передбачено відшкодування моральної шкоди потерпілім від нещасного випадку на виробництві або іншого ушкодження здоров'я, незалежно від часу встановлення втрати професійної працездатності.
Також посилається на те ,що суд не врахував , що моральна шкода позивачеві може бути відшкодована лише на підставі висновку МСЕК , що позивач не надав судові доказів про заподіяння йому моральної шкоди, що йому відшкодована втрата здоров'я
Вказав, що суд не надав належної оцінки наявним доказам у справі, не навів в рішенні мотиви, згідно яких він визначив вказану суму відшкодування, не врахував, що відділення Фонду відшкодовує позивачеві суми на відшкодування шкоди, завданої його здоров'ю, позивач пропустив строк позовної давності, передбачений ст.233 КзПП України, що належним відповідачем у справі є підприємство, де позивач отримав ушкодження здоров'я.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.
Позивач в судове засідання не з'явився, повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.
2
Вислухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача , дослідивши матеріали цивільної справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скаргу слід задовольнити ,рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення, з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено , що позивач більше 23 років працював у підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах, в результаті шкідливих умов праці захворів на професійне захворювання -хронічний бронхіт.
За висновком МСЕК від 15 серпня 2003 року йому вперше встановлено 25 % втрати професійної працездатності через хронічний бронхіт..
За висновком МСЕК від 18 листопада 2004 року йому встановлено 30% втрати професійної працездатності за сукупністю: 25% - через хронічний бронхіт та 5% через каліцтво на виробництві ,яке сталося у 1983 році.
У зв'язку з профзахворюванням позивач зносить фізичні та моральні страждання, оскільки страждає від болю, не може виконувати домашню роботу. Вказаним йому спричинено моральні страждання.
Частково задовольняючи позов суд виходив з встановлених обставин справи та вимог ст.ст. 21, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", яким передбачено відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.
Проте судом не враховано, що згідно із ч.22 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" зупинено дію п. п.."е" п.1 ст.21, ч.3 ст.28 та ч.3 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" незалежно від часу встановлення професійної працездатності.
За таких обставин позивач не має права на відшкодування моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому рішення суду слід скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позову.
Керуючись ч.22 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік", ст.ст.303, п.2 ч.1 ст.307 , п.4 ч.1 ст.309 ,313-316 ЦПК України, апеляційний суд,
ВИРІШИВ :
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Микитівського районного суду м. Горлі вки Донецької області від 10 січня 2007 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-міському районі м. Горлівки Донецької області про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення ,але може бути оскаржене безпосереднього до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.