Справа №2а-1141/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 січня 2011 р.

Сніжнянський міський суд Донецької області в особі судді Варнавської Л.О., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Сніжне Донецької області про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачені як дитині війни щомісячну державну допомогу  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2008 р., -

В С Т А Н О В И В :

09.12.2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про визнання протиправними дій Пенсійного фонду про невиплату коштів згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни»,  зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачені як дитині війни щомісячну державну допомогу  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2008 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни» у зв'язку, з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2008 році позивачу  допомога в таких розмірах  не виплачувалась. Вважає, що нарахування та виплата в 2008 році дітям війни підвищення до пенсії повинно здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України  суддя розглядає справу в порядку  скороченого  провадження одноособово,  без  проведення  судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Судове рішення приймається суддею на підставі повідомлених позивачем, відповідачем обставин.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

 З матеріалів справи вбачається, що у ОСОБА_1, 1933 року народження, є правовий статус «дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.

 Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.   Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , який набрав чинності з  01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенciї, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Водночас ст. 7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Статтею 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»  було встановлено, що пільги  дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Mіністрів України за погодженням з Комітетом  Верховної Ради України з питань бюджету.  

 У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідності із цим законом , на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у спpaвi № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року.   Конституційний Суд України визначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України  на 2007 рік»  не можуть скасовуватись чи  змінюватися обсяги прав i обов'язків, пільг, компенсацій i гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове ) правове регулювання  відносин , що є предметом інших законів України.  

 Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, о визнанні неконституційними  

Виходячи iз зазначеного за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року діти війни мали право на отримання підвищення пeнcії на 30 % мінімальної пeнciї за віком.  

   Задовольняючи позовні вимоги з 22.05.2008 р., суд вважає, що позивачем не пропущений шестимісячний строк на звернення до суду. Так, відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод особи, права та інтереси якої порушені, гарантується право на судовий захист. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, але їх застосування повинно зберігати пропорційність між застосованими засобами та постановленою метою (Рішення Європейського суду  з прав людини у справі “Воловік проти України” заява №15123/03  від 6 грудня 2007 року) Конституція України у ст.46 гарантує громадянам право на соціальний захист, який включає отримання пенсії, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування та мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. В ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що саме пенсія або виплати, які здійснюються за вибором громадянина замість пенсії – щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Обов’язки щодо призначення перерахунку та виплати пенсії за Законом України “Про пенсійне забезпечення” є основною функцією органів Пенсійного фонду України, тому зважаючи на наявність прямої норми Конституції України, яка гарантує здійснення державними органами належних за законом України виплат сум пенсії з урахуванням встановленого підвищення дітям війни, то за приписами ст.8 Конституції України та вимог ст.ст.257-258 ЦК України, при розгляді справ за Законом України “Про соціальний захист дітей війни” пропущений шестимісячний строк для звернення до суду не є підставою для відмови у позові.

Суд вважає за необхідне обрати саме той спосіб захисту порушеного права, про який просить позивач, а саме зобов’язати управління   Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області здійснити нарахування позивачеві відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,  та провести відповідні виплати за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з урахуванням фактично  виплачених  за цей період сум.  

  В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 99, 100, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                            П О С Т А Н О В И В :

 Позовні вимоги  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачені як дитині війни щомісячну державну допомогу  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2008 році задовольнити частково.

           Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області нарахувати  та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни,  за період  з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням фактично  виплачених  за цей період сум

             В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Постанова може бути оскаржена в Донецький адміністративний апеляційний суд через даний суд, шляхом подання апеляційної скарги  протягом десяти днів з дня отримання її копії.

             Головуюча :