АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Сидоренко І.П., Сєвєрової Є.С.
при секретарі – Колосовій Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 15 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Четверта Одеська державна нотаріальна контора про визнання права спадкування за законом, виділення частки спадкового майна, визначення порядку користування спадковим майном, вселення та стягнення моральної шкоди,-
встановила:
У вересні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Четверта Одеська державна нотаріальна контора про визнання права спадкування за законом, виділення частки спадкового майна, визначення порядку користування спадковим майном, вселення та стягнення моральної шкоди. (а.с.1-5)
Ухвалою судді Суворовського районного суду м.Одеси від 15 вересня 2010 року позовна заява ОСОБА_1 залишеноа без руху та надано строк для усунення недоліків.(а.с.6)
Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 08 жовтня 2010 року позовна заява ОСОБА_1 визнана неподаною та повернута позивачеві.(а.с.10)
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 15 вересня 2010 року про залишення позовної заяви без руху, в частині визначення розміру судових витрат.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Суд, постановляючи ухвалу про залишення позову ОСОБА_1 без руху, виходив з того, що оскільки ставка державного мита із позовних заяв про відшкодування моральної шкоди з ціною позову від 100 до 10 000 неоподаткованих мінімумів визначається п.4 «ж» ст.3 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» вона повинна складати 5 відсотків ціни позову, тобто позивачу необхідно сплатити 5 відсотків
________________________
Головуючий по 1-й інстанції – Мунтян О.О. Справа №22ц-20612/10
Доповідач – Погорєлова С.О. Категорія: У-7
від 100 000 гривень, що складає 5 000 гривень.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.
Відповідно ст.1 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами
Стаття 2 цього ж Декрету визначає об'єкти справляння державного мита, так державне мито справляється із позовних заяв, заяв з переддоговірних спорів, заяв (скарг) у справах окремого провадження і скарг на рішення, прийняті відносно релігійних організацій, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, а також за видачу судами копій документів.
Поряд з іншими вимогами ОСОБА_1 звернулась із вимогою про стягнення на її користь моральної шкоди у розмірі 100 000 гривень. Вимога про стягнення моральної шкоди є вимогою немайнового характеру.
За правилами ст.3 ч.1 п.«д» Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито», із позовних заяв про зміну або розірвання договору найму житлових приміщень, про продовження строку прийняття спадщини, про скасування арешту на майно та з інших позовних заяв немайнового характеру (або таких, що не підлягають оцінці) розмір ставок державного мита встановлюється в розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що складає 8,5 гривень.
Суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував, застосував пункт Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито», який не розповсюджує свою дію на заявлені позивачем вимоги.
За таких обставинах, ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 15 вересня 2010 року про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 не можна визнати такою, що відповідає вимогам закону, у зв’язку з чим, вона підлягає скасуванню в частині визначення розміру судових витрат, з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 307,ч.1 п.3 ст.312,314,315,317,319 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 15 вересня 2010 року в частині визначення розміру судових витрат – скасувати. В цієї частині питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Погорєлова С.О.
Судді: Сидоренко І.П.
Сєвєрова Є.С.