справа № 2-3438-1/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2010 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого – судді Шум Л.М.,
при секретарі Прокопенко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Закритого акціонерного товариства страхової компанії «ВУСО» про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяної в результаті ДТП ,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом посилаючись на те, що 06.03.2010 р. о 18 год. 15 хв. по вул. Борщагівській, 128 в м. Києві сталася ДТП з участю транспортних засобів, а саме автомобіля «Деу» держ. номер НОМЕР_1, яким керував відповідач ОСОБА_2 та автомобіля «КІА» держ. номер НОМЕР_2 під керуванням позивача. Внаслідок зазначеної дорожньої пригоди автомобіль «КІА» отримав механічні пошкодження, що завдало позивачеві матеріальної шкоди в розмірі 21 318 грн. 53 коп. Оскільки автомобіль відповідача ОСОБА_2 був застрахований відповідачем «ВУСО», останній частково сплатив позивачу страхове відшкодування в розмірі 13 283,29 грн., при цьому зазначив, що фактично витратив на ремонт автомобіля близько 15 000 грн. Однак, решту суми заданого збитку відповідно до заключення автотоварознавчої експертизи, відповідач ОСОБА_2 відмовляється відшкодувати в добровільному порядку, а тому позивач вважає, що зазначена сума має бути відшкодована в примусовому порядку. Також позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., оскільки внаслідок небажання відповідача в добровільному порядку сплатити завдану шкоду, позивач зазнав моральних страждань, додатково просить стягнути судові витрати.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав з підстав його необґрунтованості, оскільки вважає, що його цивільно-правова відповідальність застрахована у відповідача «ВУСО», яке при настанні страхового випадку, виплатив позивачу страхове відшкодування у зв’язку з пошкодженням його автомобіля. Граничний розмір страхового відшкодування по Договору становить 25 000 грн., однак позивач після отримання страхового відшкодування в розмірі 13 283,29 грн. жодних матеріальних претензій щодо відшкодування не висував, крім того в судовому засіданні позивачем не надано доказів фактично понесення ним витрат щодо ремонту його автомобіля. Просив у позові відмовити в повному обсязі.
Представник відповідача ЗАТ СК «ВУСО» в судовому засіданні зазначив, що оскільки у позивача не має до компанії позовних вимог, у вирішенні спору поклався на розсуду суду, при цьому, зазначив, що дійсно після складання страхового акту та виплати позивачу страхового відшкодування в розмірі 13 283 грн. 29 коп., позивач не висував жодних матеріальних претензій щодо розміру страхового відшкодування.
Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06.03.2010 р. о 18 год. 15 хв. по вул. Борщагівській, 129 в м. Києві сталася ДТП з участю транспортних засобів, а саме автомобіля «Деу» держ. номер НОМЕР_1, яким керував відповідач ОСОБА_2 та автомобіля «КІА» держ. номер НОМЕР_2 під керуванням позивача (а.с. 25).
Встановлено, що відповідно до постанови Солом’янського районного суду м. Києва від 16.03.2010 р. відповідача Перепелицю В.В. було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України під час керування ним 06.03.2010 р. транспортного засобу (а.с. 6)
Встановлено, що вказана постанова в подальшому учасниками дорожньо-транспортної пригоди не оскаржувалась, у зв’язку з чим, станом на день винесення вказаного рішення, вступила в закону силу.
Відповідно до заключення за № 347 про результати авто товарознавчої експертизи складеного 11.03.2010 р. розмір матеріального збитку завданого власникові автомобіля «КІА» держ. номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП становить 20 642 грн. 53 коп., який складається з вартості ремонтних робіт – 4 110 грн., вартості складових необхідних для заміни під час ремонту – 9 857,65 грн., вартості матеріалів використаних при ремонті – 2 156,10 грн. та втрати товарної вартості – 4 518,78 грн. (а.с. 7-10).
Встановлено, що відповідач «ВУСО» сплатив позивачу страхове відшкодування в розмірі 13 283 грн. 29 коп. відповідно до зазначеного вище заключення, що являється затратами на ремонт без ПДВ (а.с. 13).
При цьому судом встановлено, що після виплати позивачу зазначеної вище суми (13 283,29 грн.) в якості страхового відшкодування, останній до відповідача «ВУСО» з заявами та скаргами щодо розміру сплаченого страхового відшкодування не звертався, позовних вимог до останнього з цього приводу, в судовому засіданні, не висував.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з абзацом другим ч. 1 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі .
В судовому засіданні встановлено, що позивач не надав суду доказів в підтвердження своїх посилань про фактично понесені ним витрати на ремонт його автомобіля, які складають близько 15 000 грн., та необхідність стягнення різниці між фактично сплаченим страховим відшкодуванням та понесеними ним витрати.
Одночасно в судовому засіданні не знайшло свого обґрунтування вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_2 суми в розмірі – 4 518,78 грн. за втрату товарного вигляду транспортного засобу, оскільки позивачем всупереч ст. 60 ЦПК України також не надано суду належних доказів в обґрунтування цих вимог.
Згідно до п. 4 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат пов’язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведення судових експертиз . А тому, витрати за проведення експертизи, підйомки та послуги банку в розмірі 676 грн. не підлягають стягненню, оскільки не відносяться до переліку судових витрат.
При цьому, суд вважає за необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача суму франшизи в розмірі 510 грн. відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України .
Суд, виходячи із засад розумності та справедливості, оцінюючи докази, надані позивачем, обґрунтованість спричинення останньому моральних страждань, вважає суму 5 000 грн., яку просить стягнути позивач, завищеною, а тому вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню частково.
Згідно з п. 3 Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 21.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру в наслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживань у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Відповідно до ч. 2 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст. ст. 1166-1167, 1192, 1194 ЦК України, п. 3 Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 21.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 179, 212-215 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Закритого акціонерного товариства страхової компанії «ВУСО» про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяної в результаті ДТП – задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму франшизи в розмірі 510 грн., моральну шкоду в розмірі 3 000 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 07 грн. 70 коп., а всього – 3 517 (три тисячі п’ятсот сімнадцять) грн. 70 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі до районного суду заяви про його оскарження протягом 10 днів та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: