Справа №2а-793/2011

ПОСТАНОВА

                                                                      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2011 р.

Суддя Сніжнянського міського суду Донецької області  Варнавська Л.О., розглянувши у порядку скороченого провадження в місті Сніжне справу за  позовом  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про  стягнення недоотриманої суми разової грошової допомоги за 2008-2010 роки, -

                                                                          ВСТАНОВИВ:

       06.12.2010 року позивач  звернулася до суду з позовом до відповідача Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про стягнення недоотриманих сум разової грошової допомоги за 2008-2010 роки, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є  вдовою померлого учасника війни, відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ має право щорічно до 05 травня  на отримання разової грошова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком . Такі виплати відповідач здійснював не в повному обсязі, борг по виплаті складає 7395,00 грн., дану суму просить стягнути з відповідача.

        Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов  підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

       Судом встановлені такі факти та відповідні ним обставини.

        Позивач ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1  має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників війни  .

      Відповідно до  ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії, їх соціального захисту» № 3551-ХІІ від 22.10.1993 р. встановлена ветеранам війни  виплата щорічно до 5 травня разової грошової допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію Закону України №3551-ХІІ, здійснюється за рахунок коштів державного та міського бюджетів, а виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 вказаного Закону відповідно до ст. 17-1 цього закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення. На відповідача покладений обов’язок здійснення виплати разової грошової допомоги саме в розмірах, передбачених Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. за № 6-рп ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювався розмір щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірах менших, ніж передбачено Законом визнано такою, що не відповідає Конституції України.  

Положення п.п. «б» п.п. 2 пункту 20 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», згідно якого розмір допомоги до 5 травня визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України" визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 10-рп від 22.05.2008 р.        

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають силу з дня постановлення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, Рішення Конституційного суду України зворотної сили не мають.  

Відповідач в 2008 році сплатив визначені діючим на час виплат законодавством суму щорічної разової допомоги до Дня Перемоги, доки Закони України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» ще не були визнані неконституційними. Тобто, на час вчинення оскаржуваної дії (сплати певної суми в  2008 році) орган владних повноважень діяв в межах закону. Таким чином, відсутні правові підстави для  стягнення сум одноразової щорічної грошової допомоги позивачці як учаснику бойових дій до 5 травня за 2008 рік.   

  Розглядаючи позовні вимоги про стягнення сум недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги позивачці як учаснику бойових дій до 5 травня за  2009-2010 роки суд виходить з наступного. Законами України "Про державний бюджет України на 2009 рік" та  "Про державний бюджет України на 2010 рік"  зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги не вносились. Тобто, на спірний період Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є діючим і слід керуватися тільки цим спеціальним законом, згідно з ч. 5 ст. 12 якого учасникам бойових дій виплачується щорічна одноразова допомога до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.  

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 9 липня 2003 року, що набрав чинності з 1 січня 2004 року (в редакції яка була дійсна на час здійснення виплати), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік" сума прожиткового мінімуму на 2009 рік на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 498 грн. з 01.01.2009 року.

Тому позивач повинен був отримати за 2009 рік одноразову допомогу до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі: 498 грн. х 5= 2490 грн. Але, фактично він отримав  щорічну разову допомогу до 5 травня за 2009 рік в розмірі 340 грн. В зв’язку з цим суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача щорічну разову допомогу до 5 травня за 2009 рік в розмірі 2150 грн. (2490 грн. – 340 грн. = 2150 грн.)   

Статтею 52 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" з 01.04.2010 р. сума прожиткового мінімуму на 2010 рік на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 706 грн.   

Тому позивач повинен був отримати за 2010 рік одноразову допомогу до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі: 706 грн. х 5= 3530 грн. Але, фактично він отримав  щорічну разову допомогу до 5 травня за 2010 рік в розмірі 380 грн. В зв’язку з цим суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача щорічну разову допомогу до 5 травня за 2010 рік в розмірі 3150 грн. ( 3530 грн. – 380 грн. = 3150 грн.)   

Загальна сума одноразової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) за 2009 та 2010 роки складає 5300 грн. (2150 грн. + 3150 грн. = 5300 грн.).   

На підставі викладеного, керуючись ст.183-2 КАС України, суд, -  

                                                                  ПОСТАНОВИВ :  

      Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про  стягнення недоотриманої суми разової грошової допомоги за 2008-2010 роки  задовольнити частково.  

     Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради на користь ОСОБА_1 5300 гривень недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги як учаснику війни до 5 травня за  2009-2010 роки., в решті позову відмовити.

     Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.  

Постанова може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки до Апеляційного  адміністративного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Суддя :