Корюківський районний суд Чернігівської області

Справа  № 2-а-80/11

Категорія 70

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10.01.2011 року суддя Корюківського районного суду Чернігівської області – Чурупченко М.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,

В С Т А Н О В И В:

           В середині грудня 2010 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про захист порушеного права на соціальну підтримку відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в якому просить визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі та зобов’язати відповідача надати інформацію про розмір виплаченої їй пенсії із зазначенням розміру доплат, якщо такі проводилися, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року вона має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак дана допомога не виплачується, тому вона і звернулась до суду з вказаним позовом.

          22.12.2010 року судом винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі, копію якої направлено відповідачу. Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав, але в установлений законодавством строк не надав до суду письмові заперечення на позов, а надав дані про виплату позивачу щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року.

          Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.   

Позивач підтвердила обставини, на які посилається в позові, зокрема те, що є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», надавши суду копію пенсійного посвідчення.

Виходячи із того, що позивачка є дитиною війни в розумінні вищезгаданого Закону, суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі і право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Даним днем слід вважати 15 листопада 2010 року в який позивачка отримала лист-відповідь на її звернення щодо неможливості перерахунку відповідних виплат.

Разом з тим, суд вважає, оскільки позивач є людиною похилого віку та беручи до уваги, що відповідач є державною установою, а тому повинен був виконувати діючі законодавчі акти незалежно від звернення осіб до цієї установи з питань виконання закону. Окрім того, стосовно строку звернення до суду з адміністративним позовом суд зазначає, що він не є пропущеним з урахуванням того, що виплата підвищення до пенсії є однією зі складових пенсії в цілому та відповідно до ст. 87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991р. суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію статті 6 вказаного закону зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005р. N3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому позивач не мала права отримувати підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року.  Крім того зупинення цієї норми не було визнано неконституційним.

У зв’язку з наведеним вимоги, щодо стягнення соціальної допомоги за 2006 рік задоволенню не підлягають.                                 

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинена на 2007 рік.                                 Однак, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.

Законом України  «Про Конституційний Суд України»від 16 жовтня 1996 року №422/96-ВР, а саме: статтею 73 вказаного Закону передбачено, що у разі, коли нормативно-правові акти або їх окремі положення визначаються такими, що не відповідають Конституції України  (є неконституційними), то вони оголошуються нечинними та втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення. У зв’язку з наведеним суд вважає, що вимоги, щодо зобов’язання нарахувати та виплатити вказану у позові соціальну допомогу за 2007 рік підлягають задоволенню за період часу з 09 липня 2007 року (день прийняття рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2007 року включно.                                      

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у тому числі після внесення відповідних змін статтею 6 вказаного Закону передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Однак, Конституційний Суд України дійшов до переконання, що Законами про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх. Так, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року вказані вище зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). З урахуванням наведеного, суд вважає, що вимоги позивача щодо нарахування соціальної допомоги, як дитині війни, за 2008 рік підлягають задоволенню лише з 22.05.2008 року (день прийняття рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2008 року включно. Але нарахування за вказаний період часу соціальної допомоги позивачу, як дитині війни, повинно проводитися з вирахуванням надбавки, встановленої для учасників війни, що виплачувалася позивачеві відповідно до внесених змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(які були внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року), у разі отримання такої надбавки позивачем за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.                                       

У 2009 році положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не змінювалось та не зупинялось, тому відповідач повинен був при нарахуванні та сплаті зазначеного виду соціальної допомоги керуватись положенням зазначеної норми закону. Так в своєму рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007р. Конституційний Суд України зазначив, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6 частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України (254к/96-ВР) вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.                                 

Тому при вирішенні цього питання відповідач повинен керуватись нормами спеціального закону.                                                                                       

Стаття 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»з 01 січня 2009 року по дійсний час є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком…».   

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги про нарахування підвищення пенсії за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно підлягають задоволенню, але нарахування за вказаний період часу соціальної допомоги позивачу, як дитині війни, повинно проводитись з урахуванням фактично виплачених сум підвищення, встановленої для учасників війни, що виплачувалася позивачеві відповідно до внесених змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Керуючись вищезгаданими рішеннями Конституційного суду України та чинним законодавством України, позивачем було направлено письмове звернення до відповідача з вимогою здійснити нарахування належної їй, як дитині війни, соціальної державної допомоги у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за 2006–2009 роки та забезпечити її виплату. Однак відповідач відмовив позивачу у його гарантованому Конституцією України та ст. 6 Закону праві, з врахуванням даної обставини слід вважати, що позивач дізнався про порушення його прав з вказаного листа. Водночас суд зазначає, що в період з 2006 року по 9 липня 2007 року до винесення вищезазначеного рішення Конституційним судом України, відповідач діяв у відповідності з нормами Закону України «Про державний бюджет України»та ст. 95 Конституції України, а тому підстав для визнання його дій чи бездіяльності, у вказаний період, не можуть бути незаконними, тому позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача здійснити нарахування доплати до пенсії задоволенню не підлягають.          

Оскільки позовні вимоги задовольняються частково, а позивач не ставить вимог про відшкодування сплаченого ним державного мита відповідачем, який є державним органом, тому ці витрати слід залишити за нею.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати дії управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області щодо не нарахування та не виплати підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, неправомірною та зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Корюківському районі Чернігівської області зробити позивачу нарахування та виплату за рахунок коштів Державного Бюджету України недоотриману допомогу у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно;  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно; з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно.  

Крім того, суд вважає, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги.                                                                       

На підставі зазначеного та керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 71 п.12 Закону України від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст.ст. 2, 3, 6, 10, 11, 18, 94, 99, 100, 104, 105,158-163 КАС України, суд,-  

                                                             П О С Т А Н О В И В :   

           Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Корюківському районі Чернігівської області про стягнення заборгованості з пенсії, визнання неправомірними дій та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - задовольнити частково.                                                               

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Корюківському районі  Чернігівської області по не нарахуванню та не виплаті ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком –неправомірними.                     

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі  Чернігівської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року включно, з урахуванням проведених виплат.                     

Витрати, понесені позивачкою при зверненні з позовом до суду, залишити за нею.                         

В іншій частині позовних вимог відмовити.                                          

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 –денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.   

Суддя           М. І. Чурупченко