Справа 22-7276/2006 p. Головуючий у 1 інстанції
Стиран В.В.
Категорія 21 Доповідач Прокопчук Л.М.
УХВАЛА
Іменем України
10 серпня 2006р. м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: судді Голубинського A.M. Суддів Прокопчук Л.М., Солодовник О.Ф При секретарі Пометун C.M.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівка на рішення Калінінського районного суду м. Горлівка від 03 травня 2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівка про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки від 03 травня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково і на відшкодування моральної шкоди з відповідача стягнуто 25000 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Посилається на те, що судом не враховано, що позивач не довів позовних вимог. Висновком МСЕК не встановлено факту спричинення моральної шкоди. Також суд не врахував, що Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" на 2006 рік призупинена дія статей Закону „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"(далі -Закон), в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим. Суд не врахував, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги. Просив її задовольнити.
Позивач та його представник просили в задоволенні скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.
Розглядаючи спір, суд встановив, що позивач працював у шкідливих умовах, внаслідок чого отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 06.06.2004 року йому встановлена втрата працездатності 40% у зв'язку з професійним захворюванням. Втрата працездатності спричиняє позивачу моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров'я, погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав. Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або Іншим ушкодженням здоров'я.
Задовольняючи позов, суд правильно встановив обставини справи, прийшов до висновку про те, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди. При цьому виходив з того, що факт отримання професійного захворювання підтверджено актом розслідування професійного захворювання від 24.03.2004 року (а.с. 7-8), висновком лікарсько-експертної комісії Донецької обласної клінічної лікарні профзахворювань від 10.03.2004 р. (а.с. 9), висновком МСЕК від 03.06.2004 p., яким у зв'язку з професійним захворюванням вперше встановлена 30% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності (а.с. 18), а через рік 06.06.2005 р. - 40% втрати працездатності (а.с. 19). Втрата здоров'я спричиняє позивачу моральні страждання, оскільки він обмежений в можливості вести активний спосіб життя і змушений прикладати додаткові зусилля для його організації.
Відшкодування моральної (немайнової) шкоди застрахованим особам незалежно від відшкодування майнової втрати передбачено ст. 1 Закону і є одним із засобів захисту особистих немайнових прав працівника. Обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди застрахованим, як це передбачено підпунктом „є" пункту 1 частини першої статті 21, частиною третьою статті 28 Закону, покладена на відповідача.
В п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня страти професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання. Факт заподіяння шкоди здоров'ю позивача підтверджений висновком МСЕК.
Доводи скарги відповідача про те, що для призначення. та виплати моральної шкоди необхідний висновок МСЕК про наявність такої шкоди, не ґрунтуються на Законі. Відповідно до вимог ч. З ст. 34 Закону такий висновок необхідний у разі, коли травма не потягла за собою втрати потерпілим професійної працездатності. Оскільки судом встановлено факт спричинення моральної шкоди і наявність права позивача на відшкодування зазначеної шкоди, той факт, що Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" призупинено дію статей Закону, що регулюють правовідносини, що виникли між сторонами по відшкодуванню моральної шкоди, не впливає на правові висновки суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я, тому апеляційний суд не погоджується з доводом скарги про те, що позивач пропустив строк позовної давності. Таким чином, висновки суду про те, що позивачу у зв'язку з частковою втратою професійної працездатності заподіяна моральна шкода, грунтуються на обставинах справи, відповідають вимогам закону.
Розмір суми на відшкодування моральної шкоди судом визначено з урахуванням характеру і обсягу фізичних і душевних страждань позивача, неможливості відновлення професійної працездатності, стану його здоров'я, який погіршується. Визначений судом розмір відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості. Таким чином, суд всебічно, повно і об'єктивно, згідно з наданими доказами розглянув спір, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування рішення суду.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України з відповідача на користь держави згідно з вимогами п. 10 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, слід стягнути суму витрат в розмірі 1,50 грн. Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівка відхилити.
Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 03 травня 2006 року залишити без змін. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівка на користь Державного підприємства „Судовий інформаційний центр" витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 1,50 грн. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційна скарга на неї може бути подана до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.