Справа № 2а - 2323/2010        

                             П О С Т А Н О В А

                                                                        ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  "03”  грудня 2010 року                           Коростенський  міськрайонний суд

                                                                                                  Житомирської області              

в складі: головуючої – судді                           Куліченко М.В.

розглянувши в м. Коростені цивільну справу за адміністративним позовом     ОСОБА_1   до   Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської Ради  про визнання дій неправомірними та стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, суд, -

                            В С Т А Н О В И В :

    Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської Ради неправомірними та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської Ради  недовиплачені кошти, які передбачені ст.39 ЗУ “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “  за період з  01.09.2003 року по 01.06.2007  року, мотивуючи це тим,  що   являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, проживає та працювала в зоні гарантованого добровільного відселення .     Позивачка  вважає, що проведення виплат в твердих сумах, встановлених Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року,   а не в розмірах визначених ЗУ “ Про статус і соціальний захист населення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ порушує її права.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                

         В судове засідання позивачка  надала заяву,  в якій просить розглянути справу у  її  відсутність, в письмовому провадженні,  вимоги позову підтримує в повному обсязі, з підстав зазначених в позовній заяві.  

    Представник відповідача в  судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просить розглянути справу в його відсутність, позов не визнає.      

    Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов  не підлягає    задоволенню з слідуючих підстав. Судом встановлено, що позивачка проживає    в зоні гарантованого добровільного відселення, яким є м Коростень (а.с.4)  .  До липня місяця 2007 року працювала в в ТОВ «Смак». Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ ... ,   встановлені компенсації та доплати громадянам, що проживають та працюють на територіях  радіоактивного забруднення.

    Відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення, зоні гарантованого добровільного відселення, проводиться доплата в розмірі 2 – х  мінімальних заробітних плат.        Однак , як видно з поданих документів,  позивачка лише до липня місяця 2007 року працювала в ТОВ «Смак».   Відповідно до вимог ст.99 КАС України, строк позовної давності визначено в 1 рік,  позивачкою  цей строк пропущено, позов подано 05.08.2009 року, стягнення  за період 2003 - 2007 роки,  причин поважності його пропуску  позивачкою не наводиться, питання про його поновлення не порушувалось.  Вимогу про застосування  ст.99 КАС України, суд застосовує, згідно  вимог ст. 100 КАС України.

        Посилання  позивачки на ст . 233 ,238 КЗпП України, якими   встановлено, що при розгляді трудових      спорів у питаннях про грошові виплати, крім вимог про виплату працівникові середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком   та те,  що      зазначені  виплати відповідно до Закону України від 28.02.1991 року № 796 -ХІІ громадянам проводились за місцем роботи та входять в структуру заробітної плати  не є обгрунтованими,  бо  дійсно,  відповідно до ст.2 Закону України “Про оплату праці” до структури заробітної плати окрім основної входять додаткова заробітна плата, яка включає доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати.   Згідно ст.39  Закону “Про статус…” ,   така    доплата   провадиться працюючим особам,  однак,- суд  визнає, що   Закон України "Про оплату праці" визначає економічні, правові та організаційні засади  оплати праці  працівників, які перебувають  в трудових   відносинах ,  відповідно до ст.1,2,4,21,22 якого,     заробітна плата є  гарантованою винагородою працівнику за роботу ,яку роботодавець виплачує на підставі трудового договору і джерелом оплати якої є   дохід  та інші кошти підприємства або бюджетні кошти  , виділені на ці цілі.

               Однак, передбачені ст.   39 ЗУ “Про статус… “ доплати до структури заробітної плати  не входять ,  а відповідно до Закону України "Про формування, порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення" від 10 лютого 2000 року № 1445-Ш (далі -Закон № 1445-ІП) фінансуються за рахунок коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення (далі - Фонд) та інших джерел, визначених законодавством України.

Фонд утворюється у складі Державного бюджету України, кошти Фонду зараховуються на окремий рахунок Державного бюджету України, а розпорядником коштів Фонду є Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ( далі - МНС України) — ст. ст. 1-3 Закону № 1445-ІП .

           Порядок використання коштів Фонду визначався постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 року № 987 "Про затвердження Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення", яка втратила чинність у зв'язку з прийняттям постанови від 16 вересня 2005 року № 931 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи" та від 20 вересня 2005 року № 936 "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

               Постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року №
936 "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету
для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які
постраждали    внаслідок    Чорнобильської   катастрофи",    якою    скасовано
постанову   Кабінету  Міністрів   України   від  20   червня   2000   року   №   987,
встановлено новий порядок виплати доплат за роботу в зоні відчуження,
згідно з яким нарахуваннями виплата доплат за роботу в зоні   забруднення    
проводиться   через   управління   соціального захисту населення     населення місцевих органів   виконавчої  влади.   З  врахуванням наведеного, зазначені доплати не є частиною заробітної плати . а є самостійними соціальними виплатами,  УПСЗН  не є роботодавцем для позивачки, тому ці виплати    провадяться   відповідно до Закону   України “ Про Державний бюджет України на 2008 рік “  та Порядку використання коштів Державного бюджету України на виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Наказом № 147 від 02.04.2004 року Міністерства праці та соціальної політики України – , за якими головним розпорядником бюджетних коштів, призначених для видатків на соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи є Міністерство Праці та соціальної політики України, а на місцях відповідні Управління праці та соціального захисту населення та Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень.

     Керуючись ст. ст.  99,100, 159 – 163 КАС України, ст.19 Конституції України, ст. 39 ЗУ “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “,  Постановою Кабінету Міністрів України № 987 від 20.06.2000 року “Про затвердження порядку використання коштів фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення”,  суд , -

                        П О С Т А Н О В И В :

          Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову  до   Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської Ради  про визнання дій неправомірними та стягнення невиплачених коштів, передбачених  ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“  - за необгрунтованістю вимог.

      Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку  протягом  десяти днів з дня проголошення. постанови.        

    Суддя: