Справа №2-1012/10

Р І  Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

    11 травня 2010 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Івасишин В.П..,

при секретарі: Соловей Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Фастів справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м.Фастів про перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

    Позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, інвалідом ІІ групи. Позивач перебуває на обліку управління Пенсійного фонду України м.Фастів і, відповідно до ст.50, ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», отримує державну пенсію як інвалід ІІ групи, у якого захворювання пов”язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю як потерпілому  від аварії на ЧАЕС І категорії.  Проте позивач вважає, що відповідач виплачує суми значно менші, ніж це передбачено Законом, а тому звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України в м.Фастів з проханням перерахувати йому пенсію. Однак, йому було відмовлено з  тих підстав, що нарахування та виплата основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю проводиться виходячи з положень ряду Постанов Кабінету Міністрів України.  Таким чином, позивач вважає, що відповідач своїми діями порушує його конституційне право на соціальний захист, тому він звернувся до суду з даним позовом і просить зобов”язати управління Пенсійного фонду України в м.Фастів здійснити перерахунок та виплату належної йому основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2009 року.

В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю та просив його задовольнити.

Представник відповідача – управління Пенсійного фонду України в м.Фастів в судове засідання не з”явився, будучи належним чином повідомленим про день та час слухання справи, надіслав суду письмову заяву з проханням справу розглядати без участі їх представника.

    Суд, вислухавши позивача, вивчивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне.

Так в судовому засіданні встановлено, що позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується вкладкою НОМЕР_2 до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 від 28.09.1999р., інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою обласної спеціалізованої МСЕК серії КИО-1 №188618 від 02.09.2003р.   Позивач перебуває на обліку управління Пенсійного фонду України м.Фастів і, відповідно до ст.50, ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», отримує державну пенсію як інвалід ІІ групи, у якого захворювання пов”язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю як потерпілому  від аварії на ЧАЕС І категорії.  Проте позивач вважає, що відповідач виплачує суми значно менші, ніж це передбачено Законом, а тому звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України в м.Фастів з проханням перерахувати йому пенсію. Однак, йому було відмовлено з  тих підстав, що нарахування та виплата основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю проводиться виходячи з положень ряду Постанов Кабінету Міністрів України.

Держава стверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, встановила окремими законами України певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Так, зокрема, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено основні засади соціального захисту громадян і встановлено певні гарантії і компенсації цим особам, за шкоду спричинену наслідками Чорнобильської катастрофи.  

Стаття 49 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ в редакції від 28.02.1991р. встановлює, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

    Відповідно до ч.4 ст.54 вказаного Закону розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: зокрема по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

    Відповідно до ч.1 ст.50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам ІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно п.28 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” №107-УІ від 28.12.2007р.  була змінена редакція ст.50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та визначено зокрема, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам ІІ групи – 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Також внесені зміни до ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та встановлено, розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІ групі інвалідності 120 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Разом з тим, зміни, внесені до ст.ст.50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” №107-УІ від 28.12.2007р., рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р. були визнані неконституційними.

    Згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні некоституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тобто положення пункту 28 розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №107-УІ від 28.12.2007р . втратили чинність з 22.05.2008р.

Відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України.

Крім того, управління Пенсійного фонду України в м.Фастів при нарахуванні та виплаті позивачу основної пенсії керувалось Постановою КМУ від 16.07.2008р. №654, згідно якої розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв’язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими, зокрема для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв”язок з Чорнобильсью катасрофою: по ІІ групі інвалідності – 655 грн.

Пунктом 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №9-рп/2001 від  19.06.2001р. зазначено, що в правовій державі, якою являється Україна відповідно до ст.1 Конституції України, існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші нормативні акти виконавчої влади мають підзаконний характер і не повиннні викривляти сутність і зміст законів.

Відповідно до ст.6  Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її  поділу на законодавчу, виконавчу  і судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у межах, встановлених Контитуцією України і відповідно до законів України.

В частині 2 пункту 1 рішення Конституційного Суду України №17-рп/2002 від 17.10.2002р. зазначено, що Верховна Рада України за своєю природою є представницьким органом державної влади і здійснює законодавчу владу. Визначення Веховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.

Кабінет Міністрів Украни відноситься до виконавчого органу влади, а відтак Постанова Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008р. являється підзаконним нормативним актом, а тому управління Пенсійного фонду України в м.Фастів  при проведенні нарахування та виплаті позивачу державної та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров”ю повинне керуватись нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який має вищу юридичну силу над Постановою Кабінету Міністрів.

    При таких обставинах та враховуючи, що Закони України мають вищу юридичну силу над підзаконним актами Кабінету Міністрів України, при вирішенні даного спору необхідно керуватись положеннями Закону України  „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”   №107-УІ від 28.12.2007р.

Таким чином, внаслідок застосування відповідачем норм ряду Постанов Кабінету Міністрів України, зокрема №654 від 16.07.2008р., відбулось звуження прав позивача як інваліда ІІ групи, потерпілого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС І категорії на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю визначених законом.

Також слід зазначити, що зі ст.ст.50 та 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Тому суд не бере до уваги положення ч.3 ст.28 вказаного Закону, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 ст.28 застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну, здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».    

    Також ч.3 ст.67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.    

При таких обставинах, позов слід задовольнити повністю та зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в м.Фастів здійснити перерахунок та виплату позивачу державної пенсії, як інваліду ІІ групи і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС І категорії, відповідно до чинної редакції ст.ст.50, 54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991р. за рахунок коштів Державного бюджету України за  період з 01.01.2009р., за виключенням сум фактично проведених виплат державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю.

На підставі ст.ст.1, 6, 8, 22, 152 Коституції України, рішення Контитуційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р.. Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ в редакції від 28.02.1991р., ст.257 ЦК України, керуючись ст.ст.6, 10, 11, 14, 60, 212-215, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Зобов”язати управління Пенсійного фонду України в м.Фастів здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії, як інваліду ІІ групи і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС І категорії, відповідно до чинної редакції ст.ст.50, 54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991р. за рахунок коштів Державного бюджету України за  період з 01.01.2009р., за виключенням сум фактично проведених виплат державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.    

    СУДДЯ: