Справа 22-7462/2006 р.
Категорія 21
Головуючий у 1 інстанції Кобаль М.І
Доповідач Прокопчук Л.М..
УХВАЛА
Іменем України
10 серпня 2006р. м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: судді Голубинського А.М. Суддів Прокопчук Л.М., Солодовник О.Ф. При секретарі Пометун C.M.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шахтарському районі на рішення Шахтарського міськрайонного суду від 22 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шахтарському районі про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду від 22 червня 2006 року позов задоволений частково, на користь позивача з відповідача стягнуто на відшкодування моральної шкоди 19000 грн.
Відповідач приніс апеляційну скаргу на вказане рішення. Посилається на те, що рішення суду не відповідає нормам матеріального права, оскільки Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" призупинено дію статей Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон) , що регулюють право на відшкодування моральної шкоди. Судом не встановлено факту заподіяння моральної шкоди, оскільки висновок МСЕК про встановлення зазначеного факту відсутній. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Позивач просив рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу відхилити.
Судом першої інстанції при розгляді спору встановлено, що позивач близько 30 років працював на вугледобувних підприємствах в умовах підвищеної запиленості. Висновком МСЕК від 04.09.2003 р. йому вперше встановлена втрата працездатності 30% у зв'язку з професійним захворюванням безстроково. Втрата здоров'я спричиняє позивачу моральну шкоду.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін. Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Задовольняючи позов, суд правильно встановив обставини справи, прийшов до висновку про те, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди. При цьому виходив з того, що факт отримання професійного захворювання підтверджується актом розслідування професійного захворювання (а.с. 9), висновком лікарсько-ексиертної комісії Донецької обласної клінічної лікарні профзахворювань (а.с. 18), висновком МСЕК від 04.09.2003 p., яким вперше встановлено втрату працездатності 30% та третю групу інвалідності (а.с. 14-15), безстроково. Втрата здоров'я спричиняє позивачу моральні страждання, оскільки він страждає на кашель, задуху, слабкість, йому протипоказана важка фізична праця (а.с. 16-17). Відшкодування моральної (немайнової) шкоди застрахованим особам незалежно від відшкодування майнової втрати передбачено ст. 1 Закону і є одним із засобів захисту особистих немайнових прав працівника. Обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди застрахованим, як це передбачено підпунктом „є" пункту 1 частини першої статті 21, частиною третьою статті 28 Закону, покладена на відповідача.
В п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 p. ¹ 1-9/2004 p. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня страти професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання. Факт заподіяння шкоди здоров'ю позивача підтверджений висновком МСЕК.
Довід апеляційної скарги про те, що факт отримання моральної шкоди не підтверджений висновком МСЕК не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до вимог ч.З ст. 34 Закону такий висновок необхідний у випадках, коли не настала втрата професійної працездатності.
Доводи скарги про те, що позивач не має права на відшкодування моральної шкоди, оскільки дія статей Закону, що передбачають право на відшкодування моральної шкоди. призупинена, не заслуговують на увагу, тому що право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло до 1.01.2006 р. Відповідно до ст. 5 ЦК України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Розмір суми на відшкодування моральної шкоди судом визначено з урахуванням характеру і обсягу фізичних і душевних страждань позивача, неможливості відновлення професійної працездатності, стану його здоров'я. Визначений судом розмір відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості. Таким чином, суд всебічно, повно і об'єктивно, згідно з наданими доказами розглянув спір, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування рішення суду.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України з відповідача на користь держави згідно з вимогами п. 10 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, слід стягнути суму витрат в розмірі 1,50 грн.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шахтарському районі відхилити. Рішення Шахтарського міськрайонного суду від 22 червня 2006 року залишити без змін. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції. Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоногвардійському районі м. Макіївка на користь Державного підприємства „Судовий інформаційний центр" витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 1,50 грн. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційна скарга на неї може бути подана до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді