Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22 - 93/ 11                                   Головуючий  у  1 інстанції:  Васецька В.В.                                                                         Суддя-доповідач:                    Поляков О.З.                              

             РІШЕННЯ

Іменем України

               13  січня   2011 року                                                                   м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:     Ломейка В.О.

Суддів:                    Полякова О.З.

                                 Городовенко В.В.

При секретарі:        Винник І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги  

ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, треті особи ТОВ «Бест-Корт», приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Вартанова Олеся Степанівна, Кузьменко Надія Григорівна про визнання договору недійсним , -

В С Т А Н О В И Л А:

                  У липні 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3, треті особи ТОВ Бест-Корт», приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Вартанова О.С. про визнання недійсним договору дарування нерухомого майна від 14.06.2007 року та застосування реституції.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_6 зазначив, що 14.06.2007 року між ОСОБА_3  – дарувальником та ОСОБА_5 - обдарованим був укладений договір дарування нерухомого майна, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О.С. в реєстрі за № 1381.

За змістом спірного договору дарування дарувальник передав безоплатно у власність, а обдарований прийняв у власність як дарунок належне дарувальнику на праві власності нерухоме майно, а саме: адміністративно-побутовий корпус (літ. Я-2), загальною площею 234,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач вважає, що підстава для укладення дарувальником спірного договору не може бути визнана законною, посилаючись на ст.ст. 319, 328 Цивільного кодексу України.

Також при укладенні усіх цивільно-правових угод щодо адміністративно-побутового корпусу (літ. Я-2), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на думку позивача, вбачаються ознаки застосування омани з боку відповідачів з метою приховування вказаного майна від інших учасників ТОВ «Бест-Корт», яким є саме ОСОБА_6 За підстав невідповідності правочину в момент його вчинення вимогам чинного законодавства позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав та законних інтересів як громадянина, так і учасника зазначеного підприємства.

Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2008 року позов  задоволено. Застосовано реституцію, повернувши сторони у первісний стан: повернуто ТОВ «Бест-Корт» адміністративно-побутовий корпус (літ. Я-2), паркани №№ 5, 6, 7, фонтан № 8, критий корт № 9, підпірну стінку № 10, замощення І, II, розташовані за адресою: АДРЕСА_1; стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 1700 грн. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, ОСОБА_3 подала заяву про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20.10.2008 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 листопада 2008 року за наслідком розгляду заяви ОСОБА_3 заочне рішення від 20 жовтня 2008 року скасовано, а справа призначена до розгляду в загальному порядку.

При повторному розгляді справи, ОСОБА_5, заперечуючи проти позову, пред'явив до ОСОБА_6, ОСОБА_3, треті особи ТОВ «Бест-Корт», приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Вартанова О.С. зустрічний позов про визнання договору дарування нерухомого майна, посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О.С. в реєстрі за № 3381, дійсним.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2008 року позов задоволено. Визнано недійсним договір дарування нерухомого майна, від 14 червня 2007 року застосовано реституцію, повернуто сторони у первісний стан.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 30.06.2009 року повторне заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.12.2008 року по справі було скасовано, справу направлено на новий розгляд.

При повторному розгляді справи, ОСОБА_5 було подану заяву, відповідно до якої предмет зустрічного позову було змінено. Відповідно до поданої заяви ОСОБА_5 просить визнати його добросовісним набувачем майна: адміністративно -побутового корпусу літ. Я-2, що находиться за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначається, що ОСОБА_5 уклав оспорюваний договір з ОСОБА_3 лише після отримання з офіційних джерел інформації щодо належності права власності на спірний об'єкт нерухомості за дарувальником та перевірки факту відсутності обтяжень за адміністративно-побутовим корпусом (літ. Я-2), розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Вважаючи спірний правочин таким, що укладений у відповідності до чинного законодавства України, просив  визнати його добросовісним набувачем майна, набутого за спірним договором дарування.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 вересня 2010 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 залишено без розгляду з підстав передбачених п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 вересня 2010 року  позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено.

Визнано договір дарування нерухомого майна, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, посвідчений 14 червня 2007 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою Олесею Степанівною та зареєстрований в реєстрі за № 1381 – недійсним.

Застосовано реституцію, повернуто сторони договору дарування нерухомого майна, посвідчений 14 червня 2007 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою Олесею Степанінвою та зареєстрований в реєстрі за № 1381 у первісний стан: повернуто ТОВ «Бест-Корт» адміністративно-побутовий корпус (літ. Я-2), паркани №№ 5, 6, 7, фонтан № 8, критий корт № 9, підпірну стінку № 10, замощення І, II, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

            В апеляційних скаргах   ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 та ОСОБА_5   посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

           Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.    

            Відповідно до п. п. 3,4 ст.309 ЦПК України   підставами для скасування рішення   суду першої інстанції і ухвалення нового рішення  або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права .

Як вбачається з матеріалів справи 14.06.2007 року між ОСОБА_3  – дарувальником та ОСОБА_5 - обдарованим був укладений договір дарування нерухомого майна, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О.С. в реєстрі за № 1381.

За змістом спірного договору дарування дарувальник передав безоплатно у власність, а обдарований прийняв у власність як дарунок належне дарувальнику на праві власності нерухоме майно, а саме: адміністративно-побутовий корпус (літ. Я-2), загальною площею 234,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно до п.2 вказаного договору дарування відчужуване нерухоме майно належить дарувальнику ОСОБА_3 на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Український Товарній біржі «Українська Товарна біржа» за справою № 0086\07 від 04.06.2007 року.

Із матеріалів справи вбачається ,що платіжним дорученням від 11.05.2007 року № 14877 та квитанцією № 14067 від 11.05.2007 року ОСОБА_3 відбулося погашення  заборгованості в сумі 157000 доларів США ТОВ « Бест - Корт» за кредитним договором перед АБ « ТАС – Бізнес банком ».Цього ж дня між ОСОБА_3 та ТОВ « Бест - Корт» в забезпечення повернення заборгованості товариства було укладено договір про забезпечення зобов’язань № 11\05.

В подальшому рішенням третейського суду при Українській Товарній біржі « Українська товарна біржа» від 04.06.2007 року визнано дійсним  договір про забезпечення  зобов’язань № 11\05 укладений 11.05.2007 року між ОСОБА_3 та ТОВ « Бест-Корт »,визнано за ОСОБА_3 право власності на адміністративно-побутовий корпус \літ Я-2\,паркани №№5,6,7,фонтан №8,критий корт № 9,підпірну стіну № 10,замощення 1,2,розташовані за адресою АДРЕСА_1 та зобов”язано ЗМБТІ провести держану реєстрацію вказаних об’єктів нерухомості.

На підставі ст..55 Закону України « Про третейські суди « виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами держаної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами ,здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документу.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07.06.2007 року по справі № 6-93\2007 за заявою ОСОБА_3 про видачу виконавчого документу за ОСОБА_3 було визнано право власності   на адміністративно-побутовий корпус \літ Я-2\,паркани №№5,6,7,фонтан №8,критий корт № 9,підпірну стіну № 10,замощення 1,2,розташовані за адресою АДРЕСА_1 та зобов”язано ЗМБТІ провести держану реєстрацію вказаних об’єктів нерухомості.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 19.06.2008 року ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07.06.2007 року про видачу виконавчого документу за рішенням Постійно діючого третейського суду при Український Товарній біржі « Українська Товарна біржа» було скасовано, а провадження по справі за заявою ОСОБА_3 про видачу виконавчого документу закрито.

Ухвалою Верховного Суду України від 29.03.2009 року ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 19.06.2008 року залишена без змін.

Згідно до вимог ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом ,але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його недійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним \ оспорюваний правочин \.

Відповідно до Статуту ТОВ «Бест - Корт» \зі змінами  від 15.12.2005 року \ учасниками та засновниками товариства є ОСОБА_6 та ОСОБА_5, і розмір частки кожного складає 50 відсотків статутного фонду.

Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про  те, що угода дарування  ОСОБА_3 майнового комплексу  на користь ОСОБА_5 порушує майнові права та інтереси ОСОБА_6.

Частиною першою ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Вирішуючи питання про визнання недійсним договору дарування  14.06.2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 нерухомого майна, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О.С. в реєстрі за № 1381.,районний суд обґрунтовано прийшов до висновку, що відсутні правові підстави реєстрації права власності на вказані об’єкти як на нерухоме майно ,без прийняття їх в експлуатацію у встановленому порядку.

За п.1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно  реєстрації підлягають права власності тільки на обь’єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку ,за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об’єкти.

В матеріалах справи відсутня будь-яка проектно – кошторисна документація щодо спірного об’єкту , інші документи з яких можна зробити висновок про належність  його ТОВ « Бест - КОРТ».

Даних про прийняття спірного об’экту, а саме  адміністративно-побутового корпусу \літ Я-2\,парканів №№5,6,7,фонтан №8,критиго корту № 9,підпірну стіну № 10,замощення 1,2,розташованих за адресою АДРЕСА_1 в експлуатацію в справі не має.

               Згідно до ч.1 ст.216  у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а вразі неможливості такого повернення відшкодувати вартість того, що одержано.

               Суд в порушення вимог цієї статті ,застосувавши реституцію , повернув майно не сторонам за угодою ,а третьої особі по справі ТОВ « БЕСТ-Корт».

               Позивачем були заявлені вимоги про повернення сторін за договором дарування в первісний стан, вимог про передачу майна ТОВ « Бест-Корт» по справі не заявлялося.

              Крім цього сам позивач зазначає ,що об’єкт за адресою АДРЕСА_1 ніколи на праві власності ТОВ « Бест - Корт» не належав.

              Якщо майно передане власником за правочином, який є нікчемним або оспорюваним , то позов про визнання правочину недійсним та \ або \  застосування наслідків недійсності правочину має пред’явятися тоді, коли майно залишається у набувача. Тобто, якщо вчинений  один правочин і повернути майно можна шляхом застосування реституції – тоді способом захисту буде визнання правочину недійсним. У разі, якщо набувач, який набув майно за недійсним правочином, в подальшому відчужив таке майно інший особі, слід заявляти віндікаційний позов.  

Обґрунтованим  визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

              На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції в частині застосування реституції не відповідають вимогам закону та матеріалам справи ,доказам по справі дана неналежна оцінка і тому судове рішення  підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про  відмову  в застосуванні реституції шляхом передачі  майна ТОВ « Бест - Корт»,а в інший частині рішення суду повинно залишатися в силі.

Керуючись ст. ст.307,309,317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги   ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 вересня 2010 року у цій справі – змінити, скасувавши в частині застосування реституції шляхом передачі   нерухомого майна, а саме: адміністративно-побутового корпусу (літ. Я-2), загальною площею 234,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ТОВ « Бест - Корт».

В інший частині рішення залишити без змін.

   Рішення набирає законної сили з моменту  проголошення, проте може бути оскаржено до  Вищого  спеціалізованого суду України з розгляду  цивільних і кримінальних справ  протягом двадцяти днів.  

Головуючий:

Судді: