АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-67 / 2011 р. Головуючий у 1 інстанції: Мусієнко Н.М.
Суддя-доповідач: Поляков О.З.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Ломейка В.О.
суддів: Полякова О.З.
Городовенко В.В.
при секретарі: Винник І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2009 року у справі за позовом Прокурора Ленінського району м. Запоріжжя в інтересах Запорізької міської ради до ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, -
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2008 року Прокурор Ленінського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
В позові зазначав, що в ході проведення перевірки державними інспекторами Управління з контролю за використанням та охороною земель у Запорізькій області встановлено, що відповідачем без набуття права власності чи набуття права користування земельною ділянкою, самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,0024 га, що розташована по АДРЕСА_1 шляхом розташування капітального гаражу. Вказаний гараж не зареєстрований як об”єкт нерухомого майна за відповідачем. Дана земельна ділянка належить до фонду земель міської ради і відноситься до земель житлової та громадської забудови. За порушення земельного законодавства Управління з контролю за використання та охороною земель у Запорізькій області ОСОБА_3 був внесений припис від 18.02.2008 року. Крім того, відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення від 18.02.2008 року за ст.53-1 КУпАП і винесена постанови про накладання штрафу. Проте, на даний час правовстановлюючі документи на земельну ділянку не оформлені, земельна ділянка не звільнена. Оскільки не звільнення відповідачем у добровільному порядку самовільно занятої займаної земельної ділянки та не оформлення на неї правовстановлюючих документів може привести до обмеження в правах законного власника, просив суд зобов”язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0024 га, яка розташована по АДРЕСА_1 та стягнути судові витрати по справі.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2009 року позов задоволено.
Зобов”язано ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0024 га, яка розташована по АДРЕСА_1
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 8 грн. 50 коп..
Не погоджуючись з заочним рішення суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати заочне рішення суду, провадження у справі закрити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. п. 3,4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до ст. 40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.
Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи, набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Статтею 9 та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями на території м. Запоріжжя, до розмежування земель комунальної та державної власності належить до повноважень Запорізької міської ради.
Згідно акту обстеження земельної ділянки № 8 від 18 лютого 2007 року та акту № 73 від 18 лютого 2008 року перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Запорізькій області встановлено самовільне зайняття ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0024 га, яка розташована по АДРЕСА_1 шляхом розташування капітального гаражу.
Дозволи на виконання будівельних робіт не видавались, проекти забудови не погоджені, документи на право користування земельними ділянками відсутні.
За даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн., які в установленому законом порядку відповідачем не оскаржені.
Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власником землі або землекористувачем без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
У ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Разом з тим, апелянтом до суду надані докази, яки свідчать про те, що він має гараж, але розташований за іншої адресою, ніж та яка зазначена в позові прокурора та у рішенні суду.
Згідно інвентаризаційної справи та технічного паспорту ОП ЗМБТІ ОСОБА_3 є користувачем гаражу ,який розташований за адресою м. Запоріжжя вул. Каховська 37-б.\а.с.116-120\
Санепідстанцією Ленінського району при обстеженні гаражу № НОМЕР_1 по вул.. Каховській 37-б ,яким користується відповідач встановлено, що гараж утримується у задовільному санітарному-гігієнічному стані.\а.с.112\
ОСОБА_3 неодноразово звертався до Запорізького міського управління земельних ресурсів та районної адміністрації з питання можливості оформлення земельної ділянки для розташування гаражу по вул.. Каховській в м. Запоріжжі.\а.с.113,114\ Звернень щодо земельної ділянки по вул. Ярославської в м. Запоріжжі протягом 2009-2010 року не було.\а.с.127\
Крім цього, постановою держаного виконавця Ленінського ВДВС 29.06.2010 року було винесено постанову, якою до відповідача застосовані штрафні санкції у розмірі 170 грн. за невиконання вимог державного виконавця щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1.
Вказані дії держаного виконавця оскаржені відповідачем і згідно до постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 26.10.2010 року позов ОСОБА_3 задоволено ,постанова держаного виконавця Ленінського ВДВС скасована так як відсутній предмет згідно до якого відповідачем не виконані вимоги держаного виконавця.
Таким чином по справі відсутні належні докази того, що відповідач має самовільні споруди за адресою АДРЕСА_1 що є предметом судового розгляду.
Також на думку судової колегії рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.ст.214,215 ЦПК України, так як в ньому не зазначено від чого і яким чином повинно бути звільнено земельну ділянку, що робить фактично неможливим виконання судового рішення.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та матеріалам справи ,доказам по справі дана неналежна оцінка і тому судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 307,309,317 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити частково.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2009 року у цій справі – скасувати та ухвалити нове рішення яким у позові Прокурора Ленінського району м. Запоріжжя в інтересах Запорізької міської Ради до ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: