АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-492/2011 р. Головуючий у 1 інстанції: Смолка І.О.
Суддя-доповідач Крилова О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2011 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Крилової О.В.
суддів: Бабак А.М.
Спас О.В.
при секретарі Волчановій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: страхова компанія АТ «СК АХА Страхування» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4, третя особа: страхова компанія АТ «СК АХА Страхування» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП,
В позові зазначала, що 02.09.2008 року трапилася ДТП з участю автомобілів марки MAZDA-3, реєстраційний номер НОМЕР_1 під її керуванням та MITSUBISHI ECLIPSE д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4
В результаті ДТП її автомобіль отримав механічні пошкодження. Винним в ДТП визнано відповідача. Згідно з висновком спеціаліста вартість відновлювального ремонту складає 68 707,06 грн. На момент ДТП автомобіль позивачки було застраховано по КАСКО у АТ «СК АХА Страхування». Вона отримала від страхової компанії суму страхового відшкодування 24182,18 грн. Тому різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням складає 44524,88 грн. Крім того у зв’язку з пошкодженням автомобіля вона понесла витрати, зв’язані з наданням послуг по перевезенню її в особистих та службових цілях. Сума витрат6117,70 грн. Загальна сума матеріальної шкоди складає 44524,88 грн., а всього 50 642,58 грн. Також їй противоправними діями відповідача завдано моральну шкоду, яку вона оцінює у сумі 2000 грн.
Посилаючись на зазначені обставині просила суд стягнути з відповідача суму матеріальної шкоди 50642,58 грн., моральної 2000 грн., судові витрати 2260,43 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
За ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності зі ст. 214 під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;
5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
6) як розподілити між сторонами судові витрати;
7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;
8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову
З оскаржуваного рішення суду вбачається, що суд першої інстанції не виконав таких вимог закону, ухвалив рішення не відповідне закону.
Так, у рішенні суду не надано аналізу доводам та запереченням сторін з приводу фактичних обставин заподіяння шкоди, їх винності осіб у скоєнні ДТП.
Посилаючись на те, що позивачка не надала доказів на підтвердження фактичних витрат, суд разом з тим, не врахував наявність висновку спеціаліста автотоварознавчого дослідження з питань визначення вартості відновлювального ремонту, не зазначив, чому він не погоджується з наданою автотоварознавцем оцінкою та зробив помилковий висновок про те, що відшкодування шкоди можливо лише після надання позивачкою доказів понесення нею фактичних витрат на ремонт.
За таких обставин рішення суду не може вважатися законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
За ст. 10 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналогічним чином питання обов'язків доказування і подання доказів регулює ст. 60 ЦПК, за якою кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи, і це було встановлено судом першої інстанції, 2 вересня 2008 року трапилося ДТП, внаслідок якого автомашина позивачки була пошкоджена.
За ст. 61 ЦПК постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
В матеріалах справи міститься постанова судді від 16.10.2008 року, з якої вбачається, що відповідач порушив правила дорожнього руху та був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що не надав перевагу транспортному засобу позивачки на перехресті при виїзді з другорядної дороги.
Жодних доказів або висновків експерта про те, що ДТП трапилося внаслідок протиправних дій або порушень правил дорожнього руху позивачкою в справі немає. Жоден експертний висновок не містить категоричного зазначення про те, що дії позивачки зумовили ДТП. Отже посилання відповідача на те, що позивачка сама винна у скоєнні ДТП нічим не підтвердженні.
Відповідач, заперечуючи свою вину у ДТП, разом з тим не порушував питання про відшкодування власної шкоди, притягнення до відповідальності, в тому числі цивільно-правової, самої позивачки.
За ст. 1188 ЦК шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а за ст. 1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Враховуючи, що відповідачем не доведено відсутність своєї вини у зіткненні транспортних засобів, натомість він був притягнений до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, немає підстав для його звільнення від відшкодування шкоди, завданої позивачці.
Вирішуючи спір про розмір грошового стягнення з відповідача завданої шкоди, суд враховує наступне.
За висновком авто товарознавчого дослідження, проведеного суб’єктом оціночної діяльності, вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу пошкодженої автомашини позивачки становить 68707 гр. 06 коп.
Жодних доказів на спростування зазначеного висновку відповідачем не надано.
Завдана позивачці шкода була частково відшкодована страховою компанією АТ «СК АХА Страхування».
Відповідно до Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст. 1194 ЦК України відшкодування шкоди в межах встановленого ліміту проводиться страховиком, а особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, - у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди, сплачується потерпілому різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Страхова виплата становить 24 182, 18 гр.
Таким чином різниця між завданою шкодою та страховим відшкодуванням (68707,06гр. – 24182,18гр. = 44524,88гр.). підлягає стягненню з відповідача.
Позовні вимоги про стягнення майнової шкоди, яку зазнала позивачка винаймаючи транспортний засіб для власного пресування на період, коли вона не могла користуватися пошкодженою машиною задоволенню не підлягають, оскільки позивачкою не надано доказів на підтвердження як таких витрат так і їх доцільності, обов’язковості або необхідності.
Завдання моральної шкоди власникові пошкодженого майна не викликає сумнівів в його наявності, але позов про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню з урахуванням доводів про ступінь моральних страждань, наданих позивачкою.
Витрати позивачки на сплату судового збору підлягають частковому задоволенню з урахуванням положень ст. 88 ЦПК.
Керуючись ст.ст. 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 2010 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на відшкодування майнової шкоди 44 524, 88 гр. та на відшкодування моральної шкоди 1000 гр.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на відшкодування витрат зі сплати судового збору 445, 24 гр. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 34 гр.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :