АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-212/2011 р. Головуючий у 1 інстанції: Полянчук Б.І.
Суддя-доповідач Крилова О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2011 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Крилової О.В.
суддів: Бабак А.М.
Спас О.В.
при секретарі Волчановій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Заступника прокурора Запорізької області на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 серпня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Бердянської міської ради про визнання права власності на самовільне збудоване нерухоме майно,
ВСТАНОВИЛА :
У серпні 2005 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до виконавчого комітету Бердянської міської ради про визнання права власності на самовільне збудоване нерухоме майно.
В позові зазначала, що на підставі договору купівлі-продажу від 17.10.1998 року їй належить вищевказане домоволодіння, розташоване на земельній ділянці площею 0,4551 га. Земельна ділянка під вищевказаним домоволодінням належить на праві власності, а також частково знаходиться в її користуванні на підставі таких правовстановлюючих документів: земельна ділянка площею 0,1000 га, призначена для обслуговування жилого будинку, належить їй на праві власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку від 28.03.2005 року № 01056500141, земельна ділянка площею 0,2730 га, призначена для обслуговування жилого будинку, знаходиться в її постійному користуванні на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 18.01.1999р. № 1876, земельна ділянка площею 0,1820 га, призначена для ведення пісобного господарства, знаходиться в її постійному користуванні на підставі договору оренди земельної ділянки від 02.09.2000р. № 423.
В період 2000-2001 р.р. вона зробила капітальний ремонт домоволодіння, а також збудувала житловий будинок «Б», який складається з: приміщень першого поверху: вітальні № 1 – 13,4 кв.м., коридору № 2 – 5,2 кв.м., коридору № 3 – 1,7 кв.м., санвузла № 4 – 4,1 кв.м., туалету № 5 – 1,6 кв.м., кладової № 6 – 3,4 кв.м., кімнати № 7 – 33,1 кв.м., приміщень другого поверху: коридору № 8 – 9,6 кв.м., кімнати № 9 – 31,3 кв.м., кімнати № 10 – 20,3 кв.м.,, кімнати № 11 – 12,3 кв.м., птичник «Ш», гараж-майстерню «Щ», теплицю «Ю», бесідку «Я», навіс «Ц». Вищевказане будівництво було призведено без згоди виконкому Бердянської міськради, у зв’язку з чим житловий будинок «Б», птичник «Ш», гараж-майстерню «Щ», теплицю «Ю», бесідку «Я», навіс «Ц» самовільно збудованим нерухомим майном. В силу юридичної неусвідомленості вона вважала, що в належному їй на праві власності домоволодінні вона може призводити будівництво без яких-небудь обмежень. Згідно висновку ВАТ «Бердянскгражданпроект» від 26.07.2005 року № 127 вищевказане самовільно збудоване майно відповідає будівельно-технічним та санітарним нормам та не порушує прав інших осіб.
Посилаючись на зазначені обставині просила суд визнати за нею права власності на самовільне збудоване нерухоме майно.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 серпня 2005 року позов задоволено.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на самостійно збудований житловий будинок «Б», який складається з: приміщень першого поверху: вітальні № 1 – 13,4 кв.м., коридору № 2 – 5,2 кв.м., коридору № 3 – 1,7 кв.м., санвузла № 4 – 4,1 кв.м., туалету № 5 – 1,6 кв.м., кладової № 6 – 3,4 кв.м., кімнати № 7 – 33,1 кв.м., приміщень другого поверху: коридору № 8 – 9,6 кв.м., кімнати № 9 – 31,3 кв.м., кімнати № 10 – 20,3 кв.м.,, кімнати № 11 – 12,3 кв.м., птичник «Ш», гараж-майстерню «Щ», теплицю «Ю», бесідку «Я», навіс «Ц» в домоволодінні АДРЕСА_1
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду Заступник прокурора Запорізької області подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом ст. 3,4. ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Як з позовної заяви так і з рішення суду не вбачається, ким оспорювалося право позивачки, які існували перешкоди для вирішення питання про визнання права власності на самовільно збудоване майно у порядку, передбаченому законом.
Натомість у статті 331 ЦК передбачені такі підстави набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва:
1. Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
2. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
3. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Серед цих способів немає такого як набуття права власності за рішенням суду.
Всупереч ст. 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» об’єкт будівництва, на який рішенням суду визнано право власності не був прийнятий в експлуатацію.
Судом не надана оцінка та не перевірено додержання забудовником правил забудови, не досліджено наявність проектної документації, не з’ясовано додержання б будівельних, санітарних екологічних та інших норм і правил, встановлених законодавчими та технічними актами.
За таких обставин рішення суду не можна вважати законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 309, 314, 316 ПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області задовольнити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 серпня 2005 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову до виконавчого комітету Бердянської міськради про визнання права власності на самовільно збудоване нерухоме майно.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :