Справа № 2а – 11390/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 24 " грудня 2010 року                                                                                  

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді            Коренюка В.П., розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду в місті Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Коростені Житомирської області про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася із зазначеним позовом до суду, посилаючись на те, що їй не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що призвело до порушення її прав. Заборгованість по доплаті до пенсії особам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення позивачка визначила у розмірі 48218 грн. 80 коп. У своєму позові вона посилалася на те, що отримувала відповідні доплати та допомоги у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди.

Позивачка в судове засідання не з’явилася, але надала суду заяву, в якій позов свій підтримала у повному обсязі і просила розглянути справу без її участі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомленні у передбаченому законом порядку, але надав суду заперечення проти позову, в яких позов не визнає і просив справу розглянути без участі представника.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачка являється пенсіонеркою за віком та проживає у м. Коростені Житомирської області, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення і являється потерпілою 3-ї категорії від Чорнобильської катастрофи.

            Отже позивачка має право на отримання коштів в розмірах, що передбачені ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", адже відповідно до ст.39 Закону – "доплата до пенсії особам, які проживають на території гарантованого добровільного відселення, повинна була підвищуватись на дві мінімальні зарплати".

    Отримання позивачкою коштів відповідно до постанови  Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" суперечить Закону України "Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", яким встановлені компенсації та доплати громадянам, які проживають та працюють на територіях радіоактивного забруднення.

    Тобто у спірний період часу  ці доплати  та допомоги  виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати.    

Згідно ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.

Виплатою доплат у твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, порушені права позивача.

Виходячи з пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України – органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Позов в частині стягнення компенсаційних виплат непрацюючому пенсіонеру, як особі яка постраждала від Чорнобильської катастрофи (ст.39 Закону) підлягає частковому задоволенню, оскільки позивачка звернулася з вимогою про стягнення цих коштів за період з 1 жовтня 2007 року по 1 листопада 2010 року, однак пропустила строк звернення до адміністративного суду, який відповідно до ст.99 КАС України становить – 1рік.

                При стягненні коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах, а саме:

з 1 січня 2008 року – 515 грн.; з 1 квітня 2008 року – 525 грн.; з 1 жовтня 2008 року – 545 грн.; з 1 грудня 2008 року – 605 грн.; з 1 квітня 2009 року – 625 грн.; з 1 липня 2009 року – 630 грн.;з 1 листопада 2009 року – 744 грн.; з 1 січня 2010 року – 869 грн.; з 1 квітня 2010 року – 884 грн.; з 1 липня 2010 року – 888 грн.; з 1 жовтня 2010 року – 907 грн.

Оскільки відповідач не оспорює розрахунок сум, наданий позивачем, тому суд вважає, що заборгованість перед ОСОБА_1 по ст.39 Закону за період з 1 листопада 2009 року по 1 листопада 2010 року становить 20510 грн.

Суд, при розгляді даного позову прийшов до висновку, що відповідач при здійсненні нарахувань та виплаті коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", діяв всупереч Закону, а тому відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, виходить за межі позовних вимог і визнає дії відповідача неправомірними.

Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є управління Пенсійного фонду України у м. Коростені Житомирської області, суд стягує заборгованість з нього.

А тому на підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.94, 159 – 163, 167, 254 КАС України, ст.19 Конституції України, ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Позов ОСОБА_1   – задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у м. Коростені Житомирської області щодо нарахування та виплати коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відносно ОСОБА_1   – неправомірними.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України у м. Коростені Житомирської області на користь ОСОБА_1 – 20510 (двадцять тисяч п'ятсот десять) грн. заборгованості доплати до заробітної плати відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 1 листопада 2009 року по 1 листопада 2010 року.

В іншій частині позову ОСОБА_1 – відмовити за пропуском строку позовної давності.

Постанова Коростенського міськрайонного суду Житомирської області може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а особою, яка не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

    Суддя: