Справа №6273                                                       Головуючий у 1 інстанції Сидоров Є.І.

Категорія 20        ________________________ Доповідач Лук'янова С.В.

УХВАЛА Іменем України

1 серпня 2006 року       Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Висоцької B.C.                                           

суддів Лук"янової С.В., Соломахи Л.І.

при секретарі Скосар Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою третьої особи    ОСОБА_1   на рішення Кіровського районного суду міста Донецька від 18 квітня 2006 року по справі за позовами   ОСОБА_2   до Товариства з обмеженою відповідальністю „Таксопарк №1", третя особа  ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричинених злочином, Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавтотранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Таксопарк №1", третя особа  ОСОБА_1  про відшкодування матеріальної шкоди, прокурора міста Донецька в інтересах Центральної міської клінічної лікарні  №1 міста Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю „Таксопарк №1" про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3  та  ОСОБА_2, представника позивача ККП „Донелектроавтотранс" Федорова В.В., третьої особи  ОСОБА_1  та його представника, прокурора, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд

встановив:

В апеляційній скарзі третя особа  ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення Кіровського районного суду міста Донецька від 18 квітня 2006 року в частині суми, стягнутої у відшкодування моральної шкоди, і ухвалення по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині через незаконність і неправильність вказаного рішення. Стягнута рішенням суду сума у відшкодування моральної шкоди є завищеною. Суд у рішенні вказав, що він визнав позов, але він з цим не згоден, оскільки він визнав свою вину лише у ДТП; він не оспорював факту ДТП. Він не визнавав позов про відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачка не надала ніяких доказів спричинення їй моральної шкоди. У рішенні суд не навів мотивів свого висновку про стягнення у відшкодування моральної шкоди 15 тисяч гривень (а.с.309-311).    В судовому засіданні апеляційного суду третя особа і її представник повністю підтримали доводи апеляційної скарги; представники позивачки  ОСОБА_2  не визнали апеляційну скаргу і  просили залишити  без зміни рішення  суду  першої інстанції;

представник позивача КІШ „Донелектроавтотранс"  і прокурор просили розглянути апеляційну скаргу на розсуд суду.  Рішенням Кіровського районного суду міста Донецька від 18 квітня 2006 року задоволені вказані позови і з ТОВ „Таксопарк №1" стягнуто: на користь позивачки  ОСОБА_2  у відшкодування матеріальних збитків 473 грн.85 коп. і 15 тисяч - у відшкодування моральної шкоди; на користь ККП Донецької міської ради „Донелектроавтотранс" у відшкодування матеріальних збитків 1780 грн. 49 коп.; на користь Центральної міської клінічної лікарні №1 міста Донецька у відшкодування суми на лікування потерпілої  ОСОБА_2    809 грн. 97 коп. Цим рішенням встановлено, що 5 листопада 2004 року водій ТОВ „Таксопарк №1"   ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем, порушив Правила дорожнього руху і скоїв дорожньо-транспортну пригоду: зіткнувся з рейсовим автобусом, який зупинився для висадки пасажирів. Позивачка   ОСОБА_2 на час ДТП знаходилася в автомобілі під керування ОСОБА_1.   Внаслідок ДТП:  ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості; вартість придбаних  ОСОБА_2 лікувальних препаратів склала 806 грн. 5 коп.; автобусу були спричинені механічні пошкодження, вартість яких склала 1780 грн. 49 коп.; на стаціонарне лікування ОСОБА_2 ЦМКЛ   №1 міста Донецька витратила 809 грн. 97 коп. Власником джерела підвищеної небезпеки, яким керував  ОСОБА_1, є ТОВ „Таксопарк №1". У відшкодування моральної шкоди на користь  ОСОБА_2  стягнуто 15 тисяч гривень, враховуючи суть позовних вимог, характер дій відповідача, який спричинив шкоду, фізичні і моральні страждання позивачки та інші негативні наслідки (а.с.301-305).

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню, справа - направленню на новий розгляд у той же суд у іншому складі суду через наступне.   Відповідно вимогам п.п.З, 4 ч.І ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання (п.З); суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі (п.4).

Вперше до розгляду справа за вказаними позовами ухвалою судді призначена на 17 березня 2006 року (а.с.281), але через неявку представника позивача розгляд справи відкладено на 31 березня 2006 року (а.с.283). Про розгляд справи 31 березня 2006 року відповідач ТОВ „Таксопарк №1" був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідною розпискою (а.с.284). Але 31 березня 2006 року розгляд справи не відбувся у зв'язку з клопотанням третьої особи -  ОСОБА_1  (а.с.285) та був відкладений на 18 квітня 2006 року (а.с.288).

18 квітня 2006 року вказана справа була розглянута по суті і по справі було ухвалено рішення суду (а.с.291-299,300-305) у відсутність відповідача ТОВ „Таксопарк №1" і без належного повідомлення останнього про час і місце розгляду справи. Остання обставина підтверджується відсутністю в матеріалах справи відповідного доказу про належне повідомлення відповідача про розгляд справи 18 квітня 2006 року. Розгляд судом 18 квітня 2006 року вказаних позовів у відсутність відповідача ТОВ „Таксопарк №1" відповідно вимозі п.З ч.І ст.311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляд.

Прокурор міста Донецька в інтересах Центральної міської клінічної лікарні №1 міста Донецька звернувся в суд з позовом до відповідача ТОВ „Таксопарк №1" про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину (а.с.41-42). Суд не залучив до участі у розгляді справи у якості позивача   Центральну міську  клінічну лікарню №1 міста Донецька, але вирішив питання про права та обов'язки останньої, що згідно п.4 ч.І ст.311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції і передачі справи на новий розгляд.

Ухвалою від 18 квітня 2006 року Кіровський районний суд міста Донецька визначив провести по вказаній цивільній справі заочний розгляд у зв'язку з тим, що відповідач не з"явився до суду, про причини своєї неявки суд не повідомив (а.с.292). Але ухвалене судом 18 квітня 2006 року рішення (а.с.300-305) підтверджує, що розгляд вказаної справи не був заочним. Тому апеляційна скарга третьої особи на вказане рішення розглянута апеляційним судом на загальних підставах.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга третьої особи   ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, рішення суду від 18 квітня 2006 року - скасуванню, справа - направленню на новий розгляд у той же суд у іншому складі суду.   Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч. 1 п.5, 311 ч.1 п.3, 4, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_1задовольнити частково.  Скасувати рішення Кіровського районного суду міста Донецька від 18 квітня 2006 року і передати справу на новий розгляд у той же суд у іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення .

Головуючий

Судді