ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2011 рокуСправа № 2а-3450/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мачульського В.В.,
при секретарі судового засідання Іванчуку О. В.,
за участю представника позивача Гриценка В.І..,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Луцьку адміністративну справу за позовом Луцького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
Луцький міський центр зайнятості (далі-Луцький МЦЗ) звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 1597,21 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцьким МЦЗ встановлено, що ОСОБА_2, з 26.11.2008 року зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та під час реєстрації в центрі зайнятості 02.06.2009 року, як особа, що шукає роботу в порушення вимог статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» приховав факт державної реєстрації фізичної особи-підприємця. Надання недостовірних відомостей призвело до невірного призначення допомоги по безробіттю. Тобто, ОСОБА_2, з дати реєстрації як суб’єкт підприємницької діяльності втратив право на статус безробітного та отримання допомоги по безробіттю, а тому допомога по безробіттю отримана ним незаконно. Просять суд стягнути з відповідача 1597,21 грн., безпідставно виплачених в якості допомоги по безробіттю.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача на користь Луцького МЦЗ незаконно отримані кошти в сумі 1597,21 грн.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав та суду пояснив, що по мірі надходження коштів буде сплачувати незаконно отримані кошти.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до повного задоволення, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі – Закон України № 1533-ІІІ) передбачено, що Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в обов’язковому порядку фінансує витрати пов’язані з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах передбачених законом.
Статтею 11 Закону України № 803 – ХІІ передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист у сфері зайнятості згідно із законодавством України про зайнятість. Особи, визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання допомоги по безробіттю.
Відповідно до пунктів «є» та «б» ч. 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» № 803–ХІІ (далі - Закон України № 803–ХІІ) держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні: виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю матеріальної допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю членам сім'ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги. В Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.
Судом встановлено, що 02.06.2009 року ОСОБА_2 подав заяву до Луцького МЦЗ щодо надання йому статусу безробітного, в якій зазначив, що на той час він не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності. На підставі поданої заяви, відповідачу призначено виплату матеріальної допомоги по безробіттю.
02.06.2009 року відповідачем за участю спеціаліста Луцького МЦЗ заповнено персональну картку № 035000209060200002, особи яка звернулася до центру зайнятості у пошуках роботи. При заповнення даної картки ОСОБА_2 у розділі № 6 картки не поставив відмітку про те, що він зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності.
В ході проведення перевірки спеціалістами Луцького МЦЗ було виявлено, що ОСОБА_2, з 26.11.2008 року зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності Луцьким міськвиконкомом, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 року № 60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №232/16248 (далі-Порядок) директором Луцького міського центру зайнятості було прийняте рішення про повернення коштів відповідачем.
Згідно частини 2, 3 статті 36 Закон України № 1533-ІІІ, пунктів 6,8 Порядку, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної до категорії зайнятих така особа повинна повернути суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. У разі неповернення коштів у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Отже, ОСОБА_2 будучи зареєстрований, як суб’єкт підприємницької діяльності не мав права на отримання статусу безробітного та допомоги по безробіттю, з 02.06.2009 року, незаконно отримав допомогу по безробіттю в розмірі 1597,21 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь Луцького міського центру зайнятості.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем — фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.11,17,94,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 34,35,36, Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Закону України «Про зайнятість населення», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь Луцького міського центру зайнятості кошти в сумі 1597 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім) гривень 21 копійка.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 14 січня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий
Суддя В.В.Мачульський