Справа №22-7079 Категорія-21
Головуючий в 1 інстанції- Хомченко Л.І.. Доповідач- Бабенко П.М.
УХВАЛА Іменем України
01 серпня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого- судді Пономарьової О.М..
суддів- Бабенка П.М. ,Бондарєнко Л.І.
при секретарі - Проляпі О.В.
за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача Глєбової Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Совєтському районі м.Макіївки Донецької області на рішення Совєтського районного суду м.Макіївки Донецької області від 16 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Совєтському районі м.Макіївки Донецької області про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Совєтського районного суду м.Макіївки Донецької області від 16 червня 2006 року частково задоволені вказані позовні вимоги ОСОБА_1, стягнуто на його користь на відшкодування моральної шкоди, спричиненої каліцтвом на виробництві 10 000 грн., в решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане рішення суду та відмовити позивачеві в задоволенні позову ,посилаючись на те, що це рішення ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.
Позивач просив апеляцію відхилити, а рішення суду залишити без змін зазначивши, що вказане рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач знаходився у трудових відносинах з шахтою 13-бис ВП шахтоуправління ім.С.М.Кірова ДП „Макіїввугілля",працюючи прохідником підземним.
26.03.05 року під час виконання трудових обов'язків з вини підприємства він одержав каліцтво у вигляді закритого перелому правої гомілки.
Згідно висновку МСЕК від 24.01.06 року через вказане каліцтво позивачеві встановлено 25 % втрати професійної працездатності безстроково.
Позивачеві заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому ,що він переніс і зносить фізичні та душевні страждання через втрату здоров'я. Він тривалий час (10 місяців) знаходився на лікуванні, переніс сильний фізичний біль, залишилась кульгавість, хода його обмежена, він вимушений через вказане звільнитись з роботи .Вказане до порушення його звичного укладу життя та вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає ,що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення та ухвали суду слід залишити без змін, наступних підстав: Ухвалюючи рішення в частковому задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з вимог ст.ст. 1,21,28,34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку .на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( далі- Закон) на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодовувати застрахованим особам моральну шкоду, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва.
Відповідно до ст..23 ЦК України, п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди ,якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Встановлені судом обставини про втрату професійної працездатності позивача та спричинення йому моральної шкоди підтверджені як письмовими доказами (даними трудової книжки, актом про нешасний випадок на виробництві, висновками Донецької ОКБП та МСЕК,виписками з лікарняних карток), так і поясненнями сторін.
За таких обставин суд першої інстанції правильно вважав доведеним факт заподіяння потерпілому моральної шкоди.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивача, вплив на його душевний стан, неможливість жити повноцінним життям, наявність інвалідності , ступеню втрати працездатності й з дотриманням вимог ч.З ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначив таке відшкодування в сумі 10 000 грн.
При встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Суд всебічно,повно і об'єктивно дослідив надані сторонами докази, дав їм належну оцінку та правильно дійшов до висновку про підставність вимог позивача, та щодо розміру відшкодування.
Доводи відповідача про те ,що оскільки Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ст..ст.21,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності",тому судові слід було відмовити в задоволенні позову , не заслуговують на увагу, оскільки спірні правовідносини і право позивача на відшкодування виникли до набрання чинності вказаним законом і цей закон зворотної сили не має.
Доводи відповідача про те, що моральну шкоду повинно відшкодувати позивачеві підприємство та що факт спричинення моральної шкоди потерпілому, який втратив професійну працездатність, повинен встановити МСЕК , суд до уваги не приймає, оскільки вони суперечать вимогам вказаного вище Закону. Тому суд обгрунтовано відмовив у притягненні до участі у справі це підприємство та не призначив по справі вказану експертизу.
Виходячи з вказаного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляції та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.303, п.1 ч.І ст.307 , ч.І ст.308.-313-315 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ.:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Совєтському районі м.Макіївки Донецької області відхилити. Рішення Совєтського районного суду м.Макіївки Донецької області від 16 червня 2006 року залишити без зміни. Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Головую Судді: