Справа №6477 Категорія 39

Головуючий у 1 інстанції Бухтіярова І.О. Доповідач Лук'янова С.В.

УХВАЛА Іменем України

1 серпня 2006 року       Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Голубинського A.M.

суддів Лук'янової С.B., Соломахи Л.І.

при секретарі Скосар Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 15 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1  до Відкритого акціонерного товариства „Донецькшахтобуд" про стягнення матеріальної шкоди. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача і представника відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд

встановив:

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 15 травня 2006 року і ухвалення нового рішення про задоволення його позовних вимог через порушення судом норм матеріального і процесуального права. По цій справі вже було винесено ряд рішень, якими встановлені факти неправильного нарахування йому заробітної плати за час роботи на ЧАЕС: рішенням Ворошиловського районного суду міста Донецька від 3 жовтня 2001 року його позов задоволено частково і суд зобов'язав відповідача нарахувати йому заробітну плату за період з 12 по 27 травня 1986 року і надати йому нову довідку, в якій вказати, що його заробіток у вказаний період був 1614 крб. 24 коп.; у задоволенні позову про стягнення матеріальної шкоди було відмовлено, Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 10 січня 2002 року частково задоволена його апеляційна скарга і рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 3 жовтня 2001 року в частині відмови у стягненні суми у відшкодування матеріальної шкоди скасовано і направлено на новий розгляд; в іншій частині рішення залишено без зміни. Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України відмовлено у задоволенні його касаційної скарги. Рішенням Ворошиловського районного суду міста Донецька від 3 жовтня 2001 року суд встановив, що з лютого 1995 року пенсія йому повинна нараховуватися із заробітної плати у розмірі 1614 крб. 24 коп. А у рішенні цього ж суду від 15 травня 2006 року суд вказав, що йому було недоплачено заробітної плати всього 14 руб. 36 коп., що в пенсії складає 8 грн. 76 коп. Цей висновок не ґрунтується на матеріалах справи. Матеріали справи підтверджують, що у квітні 1997 року для розрахунку пенсії відповідач видав йому довідку про заробіток у розмірі 1482 крб. 91 коп. Таким чином, різниця між вказаними сумами заробітку складає 121 крб. 33 коп. (1614,24 крб. - 1482,91 крб.). Тому є незрозумілим чому у рішенні від 15 травня 2006 року вказано, що йому не було доплачено 14 руб. 36 коп.; чому на його користь стягнуто 227 грн. 76 коп. за період з 3 лютого 1995 року по квітень 1997 року і чому взято саме цей період. У рішенні від 15 травня 2006 року суд прийшов до висновку, що з квітня 1997 року йому недоплачували пенсію у розмірі 66 грн. 79 коп.; і що за період з квітня 1997 року по березень 2000 року розмір недоплаченої пенсії складає 2404,44 грн., ця сума недоплачена внаслідок неправомірних дій Куйбишевського РВ СЗН і стягненню з підприємства не підлягає. Але з таким висновком суду не можна погодитися, оскільки з рішення суду не вбачається звідки взялася вказана сума і у чому саме полягали неправомірні дії Куйбишевського РВ СЗН. Він вважає, що саме з вини відповідача він у меншому розмірі отримував пенсію. Але, якщо суд все ж таки вважав, що підприємство є неналежним відповідачем, то відповідно до вимог ст. 33 ЦПК України повинен був залучити до участі у справі Куйбишевський РВ СЗН. Він надав суду розрахунок суми позову. У судовому засіданні він заявляв клопотання про залучення до участі у справі спеціаліста, який перевірив би його розрахунки, але у задоволенні цього клопотання судом було відмовлено (а.са.39-42т.-2).

В судовому засіданні апеляційного суду позивач повністю підтримав доводи апеляційної скарги; представник відповідача не визнав апеляційну скаргу і просив залишити без зміни рішення суду першої інстанції.  Рішенням Ворошиловського районного суду міста Донецька від 15 травня 2006 року вказаний позов задоволено частково і з відповідача на користь позивача стягнуто у відшкодування матеріальної шкоди 227 грн. 76 коп.; на користь держави з відповідача стягнуто судовий збір у сумі 51 грн. Цим рішенням встановлено, що рішенням Ворошиловського районного суду міста Донецька від 5 жовтня 2001 року, залишеним у цій частині без зміни ухвалою апеляційного суду Донецької області від 10 січня 2002 року, встановлено, що заробітна плата позивача за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС складає 1614 грн. 24 коп. 4 квітня 1997 року відповідач, згідно вказівці Куйбишевського РВ СЗН, надав позивачу довідку про його заробітну плату, у якій сума нарахованої заробітної плати була зменшена на 116 руб. 97 коп. внаслідок зняття суми премії за роботу у вихідні дні та додавання суми премії за роботу у нічний час. Рішенням суду від 5 жовтня 2001 року встановлено, що зняття премії за роботу у вихідні дні проведено неправомірно. Пенсія позивачу повинна бути нарахована з лютого 1995 року із заробітної плати 1614,24 руб., тобто з доплатою 14 руб. 36 коп. Недоплачені у заробітній платі 14 руб. 36 коп. склали у пенсії 8 грн. 76 коп. З лютого 1995 року по квітень 1997 року позивачу недоплачено 227 грн. 76 коп.; ця сума недоплачена, оскільки відповідачем неправильно нарахована премія, і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача без урахування індексу інфляції, оскільки компенсації підлягає заборгованість по заробітній платі за період роботи, починаючи з 1 січня 1998 року. З квітня 1997 року по березень 2000 року позивачу недоплачена частина пенсії на суму виключеної із заробітної плати премії за роботу у вихідні дні. Ця частина пенсії складає 66,79 грн. та за період з квітня 1997 року по березень 2000 року розмір недоплаченої пенсії складає 2404, 44 грн. Але вказана сума недоплаченої пенсії не підлягає стягненню з відповідача, оскільки вона недоплачена внаслідок неправомірних дій Куйбишевського РВ СЗН (а.с.37 т.2). Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції від 15 травня 2006 року - скасуванню, справа - направленню на новий розгляд у той же суд у іншому складі суду через наступне.

Відповідно вимогам п.п.4, 5 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі (п.4); суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції (п.5).

У лютому 1999 року позивач звернувся з позовом до відповідача ВАТ „Донецькшахтобуд" з позовом про оскарження неправомірних дій і відшкодування матеріальної шкоди та просив: зобов'язати відповідача видати нову довідку про заробітну плату для надання в УПСЗН для нарахування пенсії; стягнути у відшкодування шкоди 14680 грн. - недоплачену заробітну плату з урахуванням індексації, 200666 грн. -недоплачену пенсію, а всього 215666 грн. (а.с.2-3 т.1).

Справа розглядалася неодноразово і рішенням Ворошиловського районного суду міста Донецька від 3 жовтня 2001 року (а.с.258-259 т.1), залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Донецької області від 10 січня 2002 року (а.с.385-386 т.1) і ухвалою Верховного Суду України від 6 листопада 2002 року (а.с.460-461 т.1) в частині зобов'язання відповідача видати позивачу для надання у відділ соціального захисту населення довідку про його заробітну плату в сумі 1614 руб. 24 коп. за період роботи з 12 по 27 травня 1986 року під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування шкоди, спричиненої неправильним нарахування заробітної плати, рішення суду скасовано і направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.258-259 т.1).

Рішенням Ворошиловського районного суду міста Донецька від 15 травня 2006 року розглянуто позов  ОСОБА_1  лише в частині стягнення матеріальної шкоди, спричиненої неправильним нарахуванням пенсії і позовні вимоги позивача в цій частині задоволені частково; позовні вимоги в частині стягнення недоплаченої заробітної плати судом першої інстанції не розглянуті і висновки суду з цього приводу в рішенні суду від 15 травня 2006 року відсутні (а.с. 37 т.2, 2-3, 258-259, 385-386, 460-461 т.1). Цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення і є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляд у той же суд у іншому складі суду на підставі п.5 ч. 1 ст.311 ЦПК України..

У рішенні Ворошиловського районного суду міста Донецька від 15 травня 2006 року судом зроблено висновок про те, що „з квітня 1997 року по березень 2000 року позивачу не доплачена частина пенсії; ця сума недоплачена внаслідок неправомірних дій Куйбишевського РВ СЗН і стягненню з відповідача - підприємства не підлягає" (а.с.37 зворотна сторона т.2). Тобто, суд першої інстанції рішенням від 15 травня 2006 року вирішив питання про права та обов'язки Куйбишевського РВ СЗН, який не брав участі у справі, що також є безумовною підставою згідно п.4 ч.І ст.311 ЦПК України для скасування рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляд. Тому довід апеляційної скарги позивача про залучення судом у порядку ст.. 33 ЦПК України у якості відповідача іншої особи, якщо суд першої інстанції дійшов до висновку про спричинення позивачу матеріальної шкоди іншою особою, а не відповідачем, заслуговує на увагу.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач пояснив, що у теперішній час пенсію йому виплачує управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька; позивачем також наданий лист від 6 жовтня 2005 року вказаного управління Пенсійного фонду, в якому останній роз'яснює на підставі чого і у якому розмірі позивач отримує пенсію (а.с.56 т.2).

Враховуючи викладене у сукупності, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції від 15 травня 2006 року - скасуванню, справа - направленню на новий розгляд у той же суд у іншому складі суду. Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно залучити до участі у   справі      належних  осіб   у  якості   співвідповідачів   або   третіх   осіб,   враховуючи

нерозглянуту  судом   частину  позовних  вимог  ОСОБА_1,   і   у  залежності   від встановленого вирішити спір по суті. Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.5, 311 ч.І п.4, 5, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 15 травня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд у той же суд у іншому складі суду. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.