Справа № 2а-1995/10

ПОСТАНОВА

Іменем      України

«30» листопада 2010 року                                 м. Одеса

Приморський  районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого   –  судді Суворової О.В.

при  секретарі  – Бондаренко Т.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС УДАІ УВМС України в Одеській області старшого лейтенанта Коханя Романа Романовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС взводу ДПС УДАІ УВМС України в Одеській області старшого лейтенанта Коханя Романа Романовича (надалі – відповідач), в якому просить скасувати постанову серія ВН № 394205 від 01.07.2010 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 та визвати та допитати в якості свідка ОСОБА_3, яка проживає – АДРЕСА_1, посилаючись на наступні обставини.

01.07.2010 року о 16 год. 15 хв. позивач рухався  в м. Одесі по вул. Балківській, керуючи автомобілем Хонда Цивик, державний номер НОМЕР_1, був зупинений відповідачем, який стверджував, що відповідач порушив п.12.4. ПДР України, коли рухався зі швидкістю, яка перевищувала дозволену ПДР України. Відповідач в якості доказу надав позивачу показники вимірювача швидкості руху транспортних засобів радіолокаційний «Радис» №НОМЕР_2. Після надання пояснень позивача, де він стверджував, що він не рухався зі швидкістю 84 км/год., а рухався зі швидкістю 70 км/год. із увімкненою функцією круїз-контроль, відповідачем була винесена постанова серія ВН № 394205 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП,  а також накладено штраф у розмірі 300 гривень, що позивач вважає неправомірним та вважає постанову такою, що підлягає скасуванню.

Позивач в судове засідання не з’явився, про час, дату і місце судового засідання повідомлявся належним чином, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час, дату і місце судового засідання повідомлявся  належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

До суду з УДАІ ГУМВС України в Одеській області надійшли заперечення на адміністративний позов, згідно яких встановлено, що УДАІ ГУМВС України в Одеській області з вимогами позивача не згодне та наполягає на законності оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.  

У відповідності  до ч. 4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату , час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Пунктом 2 ч.1 ст.18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч.2 ст.19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Позивач (особа, до якої було застосовано адміністративне стягнення посадовою особою ДАІ, ОВС, в компетенції яких було вирішення питання щодо накладення адмінстягнення) має можливість звернутися з адміністративним позовом до цієї особи про визнання неправомірним притягнення до адміністративної відповідальності, який повинен розглядатися за нормами КАС України.

Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню. Судом встановлені наступні фактичні обставини на підставі представлених  письмових доказів, пояснень позивача та заперечень відповідача.

01.07.2010 року о 16 год. 15 хв. позивач рухався  в м.Одесі по вул.Балківській, керуючи автомобілем марки «Хонда Цивик», державний номер НОМЕР_1, був зупинений відповідачем, який стверджував, що відповідач порушив п.12.4. ПДР України, коли рухався зі швидкістю, яка перевищувала дозволену ПДР України. Відповідач в якості доказу надав позивачу показники вимірювача швидкості руху транспортних засобів радіолокаційний «Радис» №НОМЕР_2. Після надання пояснень позивача, де він стверджував, що він не рухався зі швидкістю 84 км/год., а рухався зі швидкістю 70 км/год. із увімкненою функцією круїз-контроль, відповідачем була винесена постанова серія ВН № 394205 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП,  а також накладено штраф у розмірі 300 гривень

За скоєне порушення постановою серія ВН № 394205 від 01.07.2010 року позивача визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення.

Однак, суд звертає увагу на те, що третя особа не надала суду інформацію щодо приладу, який використався при вимірі швидкості автомобіля, яким керував позивач. Залишилась невідомою марка та технічні можливості відповідного приладу, не було надано матеріалів щодо фото- і кінозйомки або відеозапису правопорушення, пояснень свідків.

Враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП, згідно якої визначено, що  доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суд вважає, що відповідачем не було надано належних доказів, що саме автомобіль, яким керував позивач, марки «Хонда Цивик», державний номер НОМЕР_1, рухався на відповідній швидкості 84 км/год.

Таким чином, суд не може погодитись з запереченнями третьої особи, щодо наявності доказу встановлення вини позивача у порушенні правил дорожнього руху відповідно п.12.4. ПДР України та ч.1 ст.122 КУпАП, а будь - яких фактичних доказів, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, з боку відповідача та третьої особи суду надано не було.

Також до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_3, яка знаходилась разом з позивачем в автомобілі в момент зупинки позивача відповідачем. Згідно наданого пояснення ОСОБА_3 стверджує, що вона зупинила свою увагу на тому, що швидкість під час зупинки позивача відповідачем була 70 км/год., тому що позивач, за її совами, вмикав на цій швидкості круїз-контроль.

           Відповідно до ч.2  ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.6 ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

У разі неприбуття відповідача — суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

На підставі вищезазначеного, суд вважає, що притягнення позивача до адміністративною відповідальності в частині порушення позивачем п.12.4 ПДР України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП було здійснено неправомірно.

За змістом статті 293 КУпАП,  суд  при розгляді скарги  на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі  закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, якою передбачено , що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення.

Таким чином, враховуючи вищенаведене суд вважає, що постанова відносно позивача серія ВН № 394205 від 01.07.2010 року по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.  Керуючись ст.ст. 38, 71, 247, 248, 249, 251, 258, 293  КУпАП, ст.ст. 17, 71, 158-163, 167 КАС України,   суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС УДАІ УВМС України в Одеській області старшого лейтенанта Коханя Романа Романовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову серія ВН № 394205 від 01.07.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором ДПС взводу ДПС УДАІ УВМС України в Одеській області старшим лейтенантом Коханем Романом Романовичем, – скасувати.

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 – закрити.

Відповідно до ч.2 ст.171-2 КАС України рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

 Суддя                                                   О.В.Суворова