Судове рішення #13123382

Справа №22ц-8472/2010                Головуючий в суді 1 інстанції Воробйова В.М.

                                                                               Доповідач в суді 2 інстанції Хопта С.Ф.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     13 січня 2011 року                                                                                                               м. Київ

     Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в  складі :

     головуючого  Хопти С.Ф.,

     суддів:  Оношко Г.М., МережкоМ.В.,

     при секретарі Зінченко Ю.М.,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2010 року в цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Васильківтепломережа» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за комунальні послуги,

встановила:

         У січні 2008 року КП «Васильківтепломережа» звернулось із зазначеним позовом посилаючись на те, що проживаючи в АДРЕСА_1 та отримуючи комунальні послуги, відповідачі з 2002 року мають борг за опалення і гаряче водопостачання в розмірі 12 131, 71 грн., який просило стягнути на їх користь .

          Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 липня          2010 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь КП «Васильківтепломережа» борг за надання теплової енергії за період з січня 2005 року по січень 2007 року включно в сумі 2632,97 грн. Стягнуто солідарно                           з ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на користь КП «Васильківтепломережа» борг за надання теплової енергії за період з лютого 2007 року по вереснь 2009 року включно в сумі 5 808,87 грн . Стягнуто  з ОСОБА_3 на  користь   КП «Васильків тепломережа» 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, з ОСОБА_3 і      ОСОБА_4 по  29  грн.  з кожного державного мита, з   ОСОБА_5- 26 грн. державного мита.

         В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

          Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"  споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

За змістом зазначених положень Закону споживач може відмовитись від укладення договору на надання житлово-комунальних послуг лише в разі відмови від користування такими послугами.

Згідно ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що відповідачі проживають в окремій квартирі АДРЕСА_1, який знаходиться на обслуговуванні відповідача по наданню теплової енергії.    

 

Між сторонами фактично існують договірні відносини, які випливають із договору про користування тепловою енергією, оскільки КП «Васильківтепломережа» такі послуги в квартиру відповідачів надає, а вони користуються ними.

Цих обставин не заперечують відповідачі.

У відповідності із ст.ст. 64,68 ЖК України наймач і члени його сім'ї зобов'язані своєчасно щомісячно вносити плату за комунальні послуги. Відповідачі вимоги законодавства не виконують.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідачі не сплачують за теплову енергію і підігрів води з вересня 2002 року і допустили заборгованість в сумі 12 131,72 грн. станом на вересень 2009 року /а.с.82/.

Відповідачами не заперечується факт несплати за теплову енергію і підігрів води за вказаний період.

Нарахування заборгованості здійснювалось відповідно до встановлених тарифів, затверджених на відповідні періоди рішеннями сесій Васильківської міської ради, а саме    №07-04-ХХ1У від 24.01.2003 року, № 29-06-ХХ1У від 30.09.2003 року, № 01-12.п/ч -1У від 24.03.2005 року, № 14-14-1У від 29.09.2005 року, №589 від 24.11.2005 року, № 595 від 27.10.2006 року/а.с.24-30/.

Пунктом 22 постанови КМУ №630 від 21.07.2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» передбачено, що у разі отримання права на пільги споживач подає виконавцю письмову заяву та документи, що його підтверджують, оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, що підтверджують право на пільгу.

Як встановлено судом, відповідач не звертався до КП «Васильківтепломережа» з  заявою та документами, які дають йому право на пільги по оплаті за спожиті послуги. Цих обставин не заперечив відповідач і не надав відповідних документів суду першої інстанції в період розгляду справи.

В апеляційній інстанції відповідач ОСОБА_3 пояснив, що ксерокопію посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС він в дев’яностих роках подавав в УЖКГ, правонаступником якого є позивач, з позивачем він не перебуває у договірних відносинах, тому вважає, що він не зобов’язаний щорічно надавати відповідачу документи, що підтверджують його право на пільги.

За наведених обставин, оскільки позивач надає відповідачам послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання й вони зазначеними послугами користуються, проте своїх обов'язків з оплати таких послуг не виконують, суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення боргу на надані послуги в межах строку позовної давності.

Доводи апелянта про те, що він не перебуває у договірних зобов’язаннях з позивачем по наданню пільг, тому не зобов’язаний оплачувати надані послуги, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки позивач фактично надає відповідачам послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання й вони зазначеними послугами користуються, тому зобов’язані проводити їх оплату.

Посилання відповідача на порушення позивачем вимог закону щодо неукладення з ним договору на надання житлово-комунальних послуг не можуть бути прийняті до уваги, оскільки неукладення сторонами зазначеного договору не звільняє відповідача від обов’язку оплатити надані йому та використані відповідачем послуги.

Інші доводи відповідача про те, що він не зобов’язаний щорічно надавати позивачу документи, які дають йому право на пільги не узгоджуються з наведеними Правилами про надання послуг, відповідно яких, у разі отримання права на пільги споживач подає виконавцю письмову заяву та документи, що його підтверджують, і оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, що підтверджують право на пільгу. Такі його доводи також не узгоджуються з поясненнями самого відповідача про те, що позивачу              КП «Васильківтепломережа» документів, які підтверджують його право на пільги він взагалі не надавав.

Доводи відповідача про те, що позивачем неправильно проведені розрахунки боргу за період з січня 2005 року по вересень 2009 року спростовуються наведеним у рішенні розрахунком боргу за спірний період, розмір якого позивачем в установленому законом порядку не оспорений, вимоги про перерахунок боргу за іншим тарифом відповідачем не заявлялися, та не доведені ці заперечення в порядку ст. 60 ЦПК України належними доказами. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач взагалі не визнає борг і не проводить оплату наданих йому та використаним ним послуг з вересня 2002 року.

Решта доводів апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі і не спростовують висновків суду.

Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, правильно навів у рішенні правові підстави в обґрунтування своїх висновків.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції в порядку ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалене з додержанням норм матеріального та  процесуального права рішення суду  без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

           Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

          Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2010 року залишити без змін.

         Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація