Справа № 2-4234/10

 РІШЕННЯ

Іменем     України

                                                                         (заочне)

«10» листопада 2010 року

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого   - судді Суворової О.В.

при секретарі   - Бондаренко Т.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про приведення приміщення у попередній стан згідно з проектом забудови,–

ВСТАНОВИВ:

Приморська районна адміністрація Одеської міської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про приведення приміщення у попередній стан згідно з проектом забудови, в якому просить зобов’язати відповідачів за власні кошти знести самовільно улаштовану металоконструкцію над пандусом, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1, посилаючись на те, що відповідачі самовільно виконали реконструкцію в будинку АДРЕСА_1 самовільно улаштувавши металоконструкцію над пандусом без будь-якого дозволу на проведення робіт по реконструкції приміщення.  

Через ігнорування відповідачами відповідних приписів позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.

Представник Приморської районної адміністрації Одеської міської ради за довіреністю від імені та в інтересах установи цілком підтримав первісно заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.  

Відповідачі у судові засідання не з’явилися, повідомлялись судом про розгляд справи належним чином й у встановлений законом строк, однак ніяких заяв про причини неявки до суду не надходили. Згідно ст.169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Зі згоди позивача на підставі ст.224-225  ЦПК України суд розглядає справу з винесенням заочного рішення.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки судом було встановлено, що відповідачами здійснювались самочинні будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 без будь-яких дозвільних на це документів, про що КП ЖКС „Фонтанський” було направлено доповідну № 2329 від 09.06.2009 року на ім’я Приморської районної адміністрації Одеської міської ради.

Пізніше, на підставі зібраних працівниками КП ЖКС „Фонтанський” матеріалів, Приморською районною адміністрацією Одеської міської Ради було винесено припис про припинення самовільної реконструкції та знесення самовільно прибудованого балкону.    

Проте, як зазначив представник Приморської районної адміністрації Одеської міської ради в суді, зазначений припис було проігноровано відповідачами, документація представлена не була.  

Також, будь-яких правовстановлюючих документів, як то на право власності або ж  дозвіл на проведення робіт по улаштування металоконструкції над пандусом – судом отримано не було, доказів зворотнього відповідачами не представлено.        

У відповідності до ст. 29 ч.10 Закону України „Про планування і забудову територій”, здійснення будівельних робіт на об’єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.  

Як регламентує ст. 9 ч.1 Закону України „Про архітектурну діяльність ”, будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об’єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України „Про планування і забудову територій ”.  

При цьому, згідно до ст. 28 Закону України „Про архітектурну діяльність ”, власники та користувачі об’єктів архітектури зобов’язані, зокрема: утримувати в належному стані будинки і споруди, а так само закріплені за ними земельні ділянки, додержуватися під час експлуатації об’єкта архітектури вимог, визначених у його архітектурно-технічному паспорті, встановлених місцевими правилами забудови населених пунктів, а також вимог законодавства; отримувати в установленому законодавством порядку дозвіл на виконання робіт, пов’язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об’єкта архітектури; у разі необхідності внесення змін до об’ємно-просторових, планувальних та інших рішень об’єкта архітектури розробляти відповідну проектну документацію згідно з вимогами архітектурно-технічного паспорта об’єкта, погоджувати, затверджувати її та проводити будівельні роботи в установленому законодавством порядку.  

Як того передбачає ст. 5 ч.1 Закону України „Про основи містобудування”, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об’єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; а також, розміщення і будівництво об’єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об’єктів.  

Згідно ст. 376 ч.ч.1,2,7 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Тобто, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила самочинне будівництво, зобов’язана відшкодувати витрати, пов’язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.  

Тобто, резюмуючи викладене, з урахуванням позовних вимог Приморської районної адміністрації Одеської міської ради й на підставі діючого цивільного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість останніх, та вбачає вірним й необхідним зобов’язати відповідачів за власні кошти знести самовільно улаштовану металоконструкцію над пандусом, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. 15,16, 376 ЦК України, ст. 5 ч.1 Закону України „Про основи містобудування ”,  ст. 28 Закону України „Про архітектурну діяльність ”, ст. 29 ч.10 Закону України „Про планування і забудову територій ”, суд, –    

ВИРІШИВ:

Позов Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про приведення приміщення у попередній стан згідно з проектом забудови - задовольнити у повному обсязі.

Зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за власні кошти знести самовільно улаштовану металоконструкцію над пандусом, яка розташована за адресою АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя                                                      Суворова О.В.