Справа №  2-12289/10        

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

8 жовтня 2010 року                                                          Приморський  районний суд м. Одеси

у складі:

головуючого судді       Ярош С.В.

при секретарі                Зубчевському Ю.О.

розглянули у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на підсобне приміщення, суд

встановив:

Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на підсобне  приміщення горища,  обґрунтовуючи це тим, що позивачка є співвласницею кв. АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на житло від 1 липня 1994 року. Над квартирою №12 розташовано нежиле приміщення горища площею 110 кв.м., яким позивач користувалася на протязі тривалого часу  Відповідно до заяв  власників квартир - співвласників будинку АДРЕСА_1, ними було здійснено поступку своїх прав сумісної власності на нежилі приміщення горища загальною площею 110,0 кв. м., що розташовані  у буд. АДРЕСА_1, на користь позивача. Однак, не зважаючи на вищевикладене, відповідач ОСОБА_2спричиняє дії,  що обмежують право власності  позивачки на нежиле приміщення підвалу загальною площею 110,0 кв.м., що розташовані у будинку  АДРЕСА_1. Відповідач по справі   в усному порядку відмовляється від своєї заяви про поступку свого права власності на нежиле приміщення горища та створює перешкоди у здійсненні позивачкою своїх прав користування та володіння спірним приміщеннями горища  по АДРЕСА_1 у вигляді погроз та постійних сварок.

Таким чином, позивачка звертається до суду для визнання її права власності на вказане нежитлове  приміщення загальною площею 110,0 кв. м., що розташоване  у буд. АДРЕСА_1..

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та просила  суд їх задовольнити.

В судове засідання відповідач не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, надав суду письмову заяву про згоду з позовом.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Згідно з Рішенням Конституційного суду України № 1-2/2004 під 02.03.2004 р. у справі за конституційним зверненням ОСОБА_3 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1,10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) співвласники багатоквартирного будинку є співвласниками його допоміжних приміщень (горища, підвалу та ін.). П. 1.1. резолютивної частини даного рішення проголошує, що "допоміжні приміщення (підвали, сараї, комори, горища, колясочні тощо) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією (набуття права власності) ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення будь-яких додаткових дій.

Також, згідно із п. 1.2. вказаного рішення власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.    

Відповідно до п. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартир у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Згідно Рішення Конституційного суду України № 1-2/2004 від 02.03.2004 р. момент виникнення права власності на квартиру є й моментом виникнення права спільної власності на допоміжні приміщення.

Однак, не зважаючи на вищевикладене, відповідач по справі спричиняє дії, що обмежують право власності позивачки на нежиле приміщення горища загальною площею 110,0 кв.м., що розташоване у будинку  АДРЕСА_1.

 Відповідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Згідно з тією ж статтею право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття прана власності не встановлена судом.

 Згідно ст. 392 ЦК України власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Судовий захист цивільних прав та інтересів шляхом визнання відповідного права передбачений ст. 16 ЦК України.

Треба зазначити, що рішення з офіційного тлумачення Конституції  України та законів України   Конституційним   Судом   України,   є   обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.10 ч.2 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду», рішенням Конституційного Суду України   № 1-2/2004   від 02.03.2004 р., ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦПК  України, суд                                                

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на підсобне приміщення, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1  право власності на нежиле  приміщення горища  площею 110,0 кв.м.,  що розташоване в будинку під  АДРЕСА_1.

Рішення підлягає обов'язковій реєстрації в КП  МБТІ й РОН м. Одеси.    

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення  апеляційної скарги. У разі, якщо рішення було постановлено без участі осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення  судового рішення, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя