Справа № 2 - 2016/2010

                    РІШЕННЯ

                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    24 грудня 2010 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі : головуючого - судді    Ільченко Н.А.

                 при секретарі               Довгань Ж.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2, до автостоянки № 2 „Метроном”, громадської організації „Сирена”, Одеської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів в сумі 59 802,12 грн. ;

                             ВСТАНОВИВ :

    В червні 1996 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до автостоянки              № 2 „Метроном” про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1 331 415 000,00 крб. у зв’язку з втратою майна, переданого на зберігання, мотивуючи свої вимоги наступними обставинами.

На підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2, виданого МРЕВ ДАІ УВС м.Одеси 09.06.1994 року, вона є власником автомобіля марки ВАЗ-2109, д/з НОМЕР_1, який зберігався на охоронюваній автостоянці № 2 „Метроном”, за що вона щомісячно здійснювала оплату цій автостоянці, що підтверджується карткою № 111 від 19.01.1994 року про реєстрацію прибуття та вибуття автомобіля та оплату за його зберігання.  

Вказаним автомобілем на підставі довіреності керував її чоловік ОСОБА_2, який 15.09.1995 року здав цей автомобіль під зберігання автостоянці № 2 „Метроном”, але 20.09.1995 року цього автомобіля на автостоянці не виявилося.

За фактом незаконного заволодіння її автомобілем було порушено кримінальну справу.

Під час розгляду даної справи в суді позивач уточнила позовні вимоги, про що подала адресовані суду свої письмові уточнення позову, згідно яких зазначила автостоянку № 2 „Метронорм”, Громадську організацію „Сирена”, Одеську міську раду, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у якості відповідачів та остаточно просила стягнути з відповідачів в солідарному порядку матеріальну шкоду в сумі 59 802,12 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав позов та наполягав на задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Одеська міська рада та автостоянка № 2 „Метроном” не повідомили суду причини неявки своїх представників, хоча про дату і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про одержання ними судових повісток.

Відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_3 також не повідомили суду причини своєї неявки, хоча про дату і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про одержання ними судових повісток.

Направлена судом судова повістка ГО „Сирена” за адресою її місцезнаходження, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, була повернута судові що поміткою пошти про те, що ГО „Сирена” більше не знаходиться за цією адресою.    

Згідно ч.5 ст.74 ЦПК України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається : юридичним особам за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідач ОСОБА_5, місце проживання (перебування) якого судові невідоме, був викликаний в суд через оголошення у пресі, що відповідає положенням ч.9 ст.74 ЦПК України, але в судове засіданні не з'явився і не повідомив суду причину своєї неявки.

Дослідивши матеріали справи і вислухавши пояснення ОСОБА_2, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом установленою, що позивач ОСОБА_1 набула право приватної власності на автомобіль марки ВАЗ-2109, д/з НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2, виданого МРЕВ ДАІ УВС м.Одеси 09.06.1994 року, яким за довіреністю керував її чоловік ОСОБА_2

При цьому подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зберігали зазначений автомобіль на самоохоронюваній автостоянці № 2 „Метроном”, за що щомісячно здійснювали оплату цій автостоянці, що підтверджується карткою № 111 від 19.01.1994 року про реєстрацію прибуття та вибуття автомобіля та оплату за його зберігання.  

 15.09.1995 року ОСОБА_2 залишив вищевказаний автомобіль на автостоянці № 2 „Метроном” для зберігання,  але 20.09.1995 року цього автомобіля на автостоянці не виявилося.

За фактом незаконного заволодіння автомобілем позивача було порушено кримінальну справу. Однак досудове слідство по цій кримінальній справі до теперішнього часу не закінчено, а особу або осіб, які винні в цьому злочині, не виявлено.

Також судом установлено, що станом на 1995 рік самоохоронювана автостоянка                      № 2 „Метроном” не мала статусу юридичної особи, на обліку в ДПІ по Жовтневому району м.Одеси не перебувала та звіти про свою діяльність не надавала, договір оренди землі під автостоянку у встановленому законом порядку не укладала та будь-які платежі за розміщення та зберігання автотранспорту у встановленому законом порядку не здійснювала.

Крім того, цією автостоянкою не видавалися накази про прийом ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на роботу та не укладалися з ними договори про матеріальну відповідальність.

Фактично станом на 1995 рік самоохоронюваною автостоянкою № 2 „Метроном” керував ОСОБА_6, який займався підприємницькою діяльністю, пов’язаною з розташуванням та зберіганням автотранспорту на цій автостоянці, без державної реєстрації.

Проте в груді 1995 року ОСОБА_6 отримав закордонний паспорт й був виписаний з м.Одеси у зв’язку виїздом з України на ПМЖ в Німеччину (т.1, а.с.142,157).    

Згідно наказу Управління автостоянок виконкому Одеської міської ради від 01.09.2000 року за № 107 Громадській організації „Сирена”, яка була створена у 2000 році як юридична особа, були передані в експлуатацію автостоянки, в тому числі і автостоянка № 2 „Метроном”.

Згідно Статуту Громадської організації „Сирена” основною метою цієї Організації є об’єднання зусиль її членів, власників автомобільного транспорту, у реалізації та захисті їх прав та законних інтересів в галузі розташування та зберігання особистого автотранспорту, але ця Організація не є правонаступником автостоянки № 2 „Метроном”, тому не може нести цивільно-правову відповідальність за незбереження автомобіля позивача.  

Одеська міська рада взагалі не має ніякого відношення до колишньої самоохоронюваної автостоянки № 2 „Метроном”, а отже також не може нести цивільно-правову відповідальність за незбереження або крадіжку автомобіля позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212,214-215 ЦПК України, ст.ст.413,440,441,466 ЦК УРСР в редакції 1963 року, суд , -

                         ВИРІШИВ :

    У задоволені позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

            Суддя                     Н.А.Ільченко