справа № 2-а-123 /11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

17 січня  2011 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Новака Р.В.

при секретарі - Мазманян Е.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до  інспектора ВДАІ з обслуговування адміністративної території Дарницького району м. Києва Гулака Дмитра Васильовича про визнання недійсною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсною та скасувати постанову інспектора ВДАІ з обслуговування адміністративної території Дарницького району  м. Києва Гулака Д.В. від 17.12.2010 серії АА № 443139 , посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства, є протиправною та необґрунтованою, оскільки обставини викладені в ній не відповідають дійсності та нічим не підтверджуються. Крім того, зазначив, що припис №423 про усунення недоліків, а саме: вжиття заходів щодо посипання протиожеледними матеріалами проїзної частини та прибирання сторонніх предметів на Південно-мостовому переході з терміном протягом доби,  йому було надано   саме   17.12.2010 старшим інспектором ОДР ВДАІ з обслуговування АТ Дарницького району Коваленком М.Г., тобто на момент винесення оскаржуваної постанови термін для усунення недоліків ще не був завершений.

В судове засідання позивач не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відповідач в судове засідання не з’явився, про дату час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 171-2 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом п’яти днів з дня відкриття провадження у справі, суд визнав можливим розглядати справу без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими позивачем доказами, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 17.12.2010 інспектором ВДАІ з обслуговування адміністративної території Дарницького району м. Києва Гулаком Д.В. було винесено постанову серії АА №443139 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, за результатами якої ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 1020,00 грн.

Підставою для винесення зазначеної постанови був протокол про адміністративне правопорушення АА1 № 385011 від 17.12.2010 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП.

З постанови вбачається, що ОСОБА_1, будучи старшим майстром КП «Київавтошляхміст», 17.12.2010, о 6:05 год., на Південно-мостовому переході, не дотримався правил утримання проїзної частини дороги, а саме: своєчасно не вжив заходів щодо посипання протиожеледними матеріалами проїзної частини та не прибрав сторонні предмети, чим порушив ст. 52-1 Закону України «Про дорожній рух».

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових, доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 70 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб’єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача – суб’єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв’язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб’єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов’язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріли, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів які б спростовували доводи позивача суду не надав, правомірність свого рішення, суду не довів.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідачем під час розгляду справи у суді не надано будь-яких доказів, які б підтвердили, що саме позивач   ОСОБА_1, будучи старшим майстром КП «Київавтошляхміст», 17.12.2010, о 6:05 год., на Південно-мостовому переході, не дотримався правил утримання проїзної частини дороги, а саме: своєчасно не вжив заходів щодо посипання протиожеледними матеріалами проїзної частини та не прибрав сторонні предмети, чим порушив ст. 52-1 Закону України «Про дорожній рух».

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В порушення вказаних вимог в оскаржуваній постанові не наведено достатніх доказів вчинення правопорушення позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що дії інспектора в частині складення протоколу та винесення відносно ОСОБА_1 постанови від 17.12.2010 є неправомірними, а постанова серії АА № 443139 від 17.12.2010 є незаконною, в зв’язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 251, 256, 293 КУпАП, ст. ст. 11, 70, 71, 72, 105, 128, 161, 162, 163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1  до  інспектора ВДАІ з обслуговування адміністративної території Дарницького району м. Києва Гулака Дмитра Васильовича про визнання недійсною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову серії АА № 443139 складену 17.12.2010 інспектором ВДАІ з обслуговування адміністративної території Дарницького району м. Києва Гулаком Д.В. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1   за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП та закрити справу .

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                 Р.В. Новак