Справа  №2-591/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 січня 2011 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді                  Бусик О.Л.

за участю  секретаря -               Борисенко А.В.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» про визнання недійсними й скасування протоколу огляду транспортного засобу від 17 грудня 2008 року та висновку спеціаліста № 3332 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 18 грудня 2008 року,

в с т а н о в и в:

У грудні 2010 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 7 грудня 2008 року в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль яким він керував. 17 грудня 2008 року представником ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» Ковалем І.М. було складено протокол огляду транспортного засобу, а 18 грудня 2008 року спеціалістом ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» була проведена оцінка матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу та зроблено висновок № 3332 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу. Вказує, що із визначеним розміром матеріального збитку та вищевказаним висновком експерта не погоджується та вважає його недійсним, оскільки під час проведення дослідження не використовувалась Постанова КМУ від 10 вересня 2003 року                 № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», його не було повідомлено про огляд пошкодженого транспортного засобу та проведено без його участі та під час складання опису пошкоджень, були зазначені деталі, які не співпадають із описом пошкоджень, зазначеному у довідці відділу. Крім того, зазначає, що під час складання опису пошкоджень була присутня не уповноважена особа, яка не мала повноважень з боку власника транспортного засобу на вчинення відповідних дій, а у висновку експертного товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 3332 не зазначено включають чи не включають суми розрахунку податок на додану вартість, також у вищезгаданому висновку не враховано того, що автомобіль використовувався у службі таксі й експлуатувався досить інтенсивно . В зв’язку з наведеним та неврахуванням експертом ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» Ковалем І.М. важливих факторів , які впливають на результати оцінки, що призвело до порушення ст. 12 Закону України «Про судову експертизу», п росив суд визнати недійсними та скасувати протокол огляду транспортного засобу від 17 грудня 2008 року та висновок спеціаліста № 3332 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 18 грудня 2008 року.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.      

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та вказав на те, що підстави для визнання недійсними та скасування  протоколу огляду транспортного засобу від 17 грудня 2008 року та висновку спеціаліста № 3332 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 18 грудня 2008 року відсутні. Зазначає, що вони складені з урахуванням вимог законодавчих, нормативних та методичних актів Міністерства юстиції України, що регламентують діяльність судового експерта. При цьому, виклик осіб на огляд не є обов’язок експерта і його відсутність чи присутність не впливає на рішення, що приймається експертом на основі своїх спеціальних знань, всі пошкодження деталей автомобіля, які зафіксовані експертом під час огляду, знаходяться в очевидному причинно-наслідковому зв’язку з ДТП, а присутній при огляді чоловік власниці транспортного засобу є цілком уповноваженою особою та не позбавлений права на автомобіль, оскільки майно подружжя є їх спільною власністю. Крім того, додав, що операції з надання послуг страхування і перестрахування не є об’єктом оподаткування, а тому виплата чи отримання страхових виплат не повинні передбачати суми ПДВ, та зауважив, що запчастини та інші витратні матеріали, що були використані в процесі ремонту приймаються до розрахунку за їх ринковою вартістю, тобто з урахуванням сум ПДВ. Також, вказував на необґрунтованість твердження позивача щодо неправильного визначення фізичного зносу та ринкової вартості досліджуваного автомобіля.              

Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що висновком спеціаліста товариства з обмеженою відповідальністю «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» № 3332 експертного товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого транспортного засобу, складеним 18 грудня 2008 року, визначено вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля DACIA LOGAN, номерний знак НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП, складає 50 537 грн. 78 коп. /а.с. 9-11/.

Протоколом огляду транспортного засобу від 17 грудня 2008 року, встановлено пошкодження автомобіля DACIA LOGAN, номерний знак НОМЕР_1, шляхом опису пошкоджень та назвами пошкоджених деталей автомобіля /а.с. 12/.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) -  діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до  положень цього Закону, яка  полягає  в організаційному, методичному та практичному    забезпеченні проведення  оцінки  майна,  розгляді  та підготовці висновків щодо вартості майна.

Статтею 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна  проводиться  на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності  -  суб'єктом  господарювання  та  замовником оцінки  або  на  підставі  ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

 Згідно із ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом,  що містить висновки  про вартість  майна  та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом  оціночної   діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується  оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою  та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

      Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку  його оформлення та рецензування    встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Відповідно до ст. 215 ЦК України передбачені підстави недійсності правочину, якими є: недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу; якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний висновок спеціаліста є документом, складеним у результаті експертного дослідження спеціалістом, якому в передбаченому порядку було доручено провести оцінку матеріального збитку.

Таким чином, це є результат практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань, а не є дією  особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків і  на досягнення правового результату, як це передбачено  ч. 1 ст. 202 ЦК України   чи актом державного чи іншого органу.

Крім того, Законодавством України не надано висновку спеціаліста статусу документа, який мав би обов'язковий характер чи породжував права і обов'язки у певного суб'єкта чи кола суб'єктів, а отже, такий висновок не може вважатися правочином і оспорюватися та, зокрема, визнаватись недійсним в судовому порядку, при цьому, що нормами чинного цивільного законодавства, зокрема Розділом ІV Глави 16 параграф 2 ЦК України передбачено підстави та наслідки визнання недійсності виключно правочинів.  

Щодо вимог позивача та визнання недійсним протоколу огляду транспортного засобу, слід зазначити наступне.

Так, наявний в справі протокол огляду транспортного засобу є результатом дослідження експерта в процесі проведення згаданої вище експертизи та одержаний під час огляду транспортного засобу опис визначених пошкоджень транспортного засобу, який використав експерт при проведенні експертного автотоварознавчого дослідження та проведення оцінки матеріального збитку. Таким чином, оскільки вказаний протокол є одним із матеріалів, що був використаний під час проведення оцінки, тому також не може бути визнаний недійсним з аналогічних підстав, встановлених вище, що стосуються висновку спеціаліста.

Враховуючи викладені обставини та вимоги закону, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.            

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ст. ст. 202, 203, 215,  ЦК України, ст. ст. 10, 57, 60, 61, 88, 215, ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» про визнання недійсними й скасування протоколу огляду транспортного засобу від 17 грудня 2008 року та висновку спеціаліста № 3332 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 18 грудня 2008 року - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів  з дня отримання копії цього рішення.

Суддя