справа № 2-а- 7690/10 р.

                                                      П О С Т А Н О В А

                                            І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

     24.12.2010 р. Ковпаківський  районний  суд м.  Суми  в особі   судді Кондратенко М.В.   розглянувши у   скороченому  провадженні  адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1     до Управлiння Пенсiйного фонду Укрaїни в Ковпаківському районi міста  Суми про визнання дій протиправними, з зобов»язанням здійснення  перерахунку розмiру державної та додаткової пенсії -

                                                       В С Т А Н О В И В :

            ОСОБА_1  свої   вимоги обгpунтовує тим, що  має статус особи 1-ї категорії, що  потерпiла внаслiдок Чорнобильської катастрофи, з   встановленням 3-ї групу iнвaлiдностi,  безстроково , по захворюванню, пов'язаному з лiквiдацiєю наслiдкiв aвapiї на Чорнобильській АЕС.  

  Згідно з ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  має право на отримання   основної пенсії у розмірі  не менше  6 –ти мінімальних пенсій за віком.

 А згідно  ст.50 цього Закону , має  право на отримання додаткової  пенсії  в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком на відшкодування шкоди, заподіяну здоров»ю.

 Однак відповідач  виплачує йому пенсійні  суми у менших розмірах, чим передбачено зазначеним  вище Законом.

Тому просить ухвалити рішення, яким :

1.   Визнати дії відповідача  неправомірними.

2.    Зобов»язати Управління  пенсійного фонду у Ковпаківському  районі м.  Суми здійснити  перерахунок  пенсійних виплат   відповідно до вимог ст.50 та  ч.4 ст.54 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо призначення державної пенсії  не нижче 6-ти мінімальних пенсій  за віком , а  також  додаткової  пенсії у розмірі 50% мінімальної  пенсії за віком  за період 2006 - 2010 р.                                                            

           З поданого суду письмового заперечення на позов  вбачається, що Управління пенсійного Фонду України в Ковпаківському районі м. Суми позов  не визнає та зазначає,  що  позивач знаходиться на обліку в Управлінні як  отримувач пенсії по інвалідності 3-ї групи  згідно Закону України  «Про  статус  і соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи « .

           За період  22.03.2006 р по 31.12.2007 р.  ОСОБА_1  отримував основний розмір пенсії по 3-й гр.. інвалідності у розмірі фактичних збитків згідно  Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а   також додаткова пенсія у розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність згідно приписів ст.  50 зазначеного Закону.

           Станом на 01.12.2010 р.  розмір  його   пенсійних  виплат  складає : основної пенсії-1570,68 грн.,  додаткової - 110,10  грн.

           Не заперечують, що  відповідно до  ч. 4 ст.54 цього Закону  розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по 3-й групі інвалідності  розміру  6 -ти мінімальних пенсій за віком. Частиною 5 цієї ж статті Закону передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України.  Постановою Кабінету Міністрів  України  від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим

                                                                     -  2   -

категоріям громадян пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» встановлено, що розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проводиться виходячи з розміру 19 грн. 91коп., що відповідає вимогам Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва та захворювання, і  пенсій у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому Постановою Кабінету  Міністрів України № 523 від 30.05.1997 р.                                                          

        Відповідно до ч.1  ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Проте  ч.3 цього закону  встановлює, що мінімальний розмір пенсії за віком,  встановлений абзацем  першим цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Тобто, мінімальний розмір пенсій, визначений абзацем  першим  ч.1 ст. 28 закону  щодо розрахунку пенсій , призначених відповідно до ч. 4  ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  застосовуватись не може.

     Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Внесеними змінами передбачено, що особам, віднесеним до І категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія інвалідам 2 групи у розмірі 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Змінено частину 3 і частину 4 ст. 54 вказаного Закону, де  зазначено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим  для учасників ліквідації аварії у 1987-1990 р. по 3-й групі інвалідності – 180% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із Законом України «Про Державний бюджет України» і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

 22 травня 2008 року ці зміни до Закону втратили чинність у зв’язку з прийняттям рішення Конституційним Судом України. З метою збереження  рівня соціального захисту окремих категорій громадян, постановою Кабунету Міністрів України від 22.05.2008 р. № 530 встановлена щомісячна додаткова пенсів за шкоду, заподіяну здоров»ю, відповідно до Закону України « Про статус і  соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнорбильської катастрофи «  інвалідам 2 групи 1 категорії у розмірі  20 %  до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність та затверджені  мінімальні розміри пенсій для учасників  ліквідації аварії на ЧАЕС в 1987-1990 р. -  інвалідам 3 групи в розмірі 675 грн.

 З 01.07.2008 року постановою Кабінету Міністрів України  від 16.07.2008 року № 654 затверджений мінімальний розмір пенсії для учасників ліквідації аварії на ЧАЕС у 1987-1990 р.  – інвалідам 3 групи в розмірі  760 грн.  

 Також Законом України « Про Державний  бюджет  на 2010 р. «  затверджені  розміри додаткової пенсії  ліквідаторам  аварії на ЧАЕС  - інвалідам 3 –ї гр., що становить з 01.01. по 01.01.2010 р. суми у розмірі від 104,25 грн. до 110, 10 грн. Отже  правові  підстави    для перерахунку і стягнення коштів  відсутні.

Також зазначають, що  позивачем пропущений   процесуальний  строк, передбачений   ст. 99 КАС України  для звернення до суду по захисту своїх прав. А тому відповідно  до ст. 100 КАС України це є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, про що і просять ухвалити судове рішення  .

          Суд,   перевіривши матеріали справи вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню,  виходячи з наступних підстав .  

          Судом встановлено, що позивач   ОСОБА_1   перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Ковпаківському районі м.  Суми   як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які

                                                                     -  3  -

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» . Станом  на 01.12.2010 р.  розмір  його основної  пенсії складає   1570,68 грн.,   додаткової пенсії інваліда 3-ї групи   - 110,10 грн.

          Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України , громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової, або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника та в інших випадках, передбачених законом. Основні положення   щодо реалізацїі  конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоров'я, соціального захисту потерпілого населення, визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Згідно   ч.1 ст. 50 ,  ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 3-ї групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6-ти  мінімальних пенсій за віком. А особам, віднесеним до категорії І, які є інвалідами 3-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50   %  мінімальної пенсії за віком.

           Однак  пенсійні виплати  позивачу  здійснювались  у 2006 -2007 роках Управлінням пенсійного Фонду України в Ковпаківському районі м. Суми  у менших сумах , чим передбачено Законом ,  виходячи з розміру  19 грн. 91 коп., визначеного   Постановою Кабінету Міністрів України  від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям громадян пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету». А додаткова пенсія виплачувалась  у розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність .

          Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України ,у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Отже, за Конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст. 50  та ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України  від 03.01.2002 року за № 1.   «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав громадян.

         Частина 5 ст.54 Закону зазначає, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок  каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України. Але  надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав громадян, встановлених цим же Законом. Тобто,   Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень  Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

        Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. №9 «Про застосування Конституції України  при здійсненні правосуддя» - судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (зокрема, постанови і  розпорядження Кабінету Міністрів України) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягає застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

          За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне

                                                                        -  4   -

пенсійне страхування», бо  іншого нормативно-правового акту та який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір - немає.

          З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацем 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання основної  пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».                                                              

          Як вбачається з  поданого відповідачем заперечення на позов,    позивачу    у період  з 01.01.08 р.     нараховувалась і  виплачувалась  пенсія  відповідно до ст. ст.50,54 Закону України  «Про статус і  соціальний  захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи « у  редакції з змінами, внесеними п.п. 12 і  15 п. 28  розділу 11 Законом України « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів  України «    -  що особам, віднесеним до І категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія інвалідам 2 групи у розмірі 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Змінено частину 3 і частину 4 ст. 54 вказаного Закону, де  зазначено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим  для учасників ліквідації аварії у 1987-1990 р. по 3-й групі інвалідності – 180% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

        Рішенням Конституційного  суду України від  22.05.2008 р. за № 10-рп  положення п.п. 12 і  15 п. 28  розділу 11 Законом України « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів  України «  визнано такими, що не відповідають  Конституції України.

         Таким чином  , відповідно до зазначеного рішення  Конституційного Суду та приписів  ч. 2 ст. 152 Конституції України, відповідач  з 22.05.2008 р.  повинен був  діяти відповідно з приписами  ст. ст. 50, 54 Закону України « Про статус і  соціальний  захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи « до змін,  які  були внесені Законом України  « Про Державний бюджет України на 2008 рік « . Однак відповідач діяв всупереч зазначеного, чим порушені пенсійні права позивача.

         У 2009-2010 р. зміни до   ст. ст. 50, 54 Закону України « Про статус і  соціальний  захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи « не вносились і дія  яких чинна до цього часу .

        Враховуючи викладене, суд вважає необхідним зобов’язати  Управління Пенсійного Фонду України в Ковпаківському районі м. Суми здійснити перерахунок пенсійних виплат  позивачу  як інваліду 3-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з заявлених вимог, що становить:  по виплаті основної пенсії – у розмірі не менше 6-ти мінімальних пенсій за віком,  а  також додаткової пенсії  – у розмірі  50 %  мінімальної пенсії за віком , згідно положень ст. ст. 50 , 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»   , та ст. 28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  і провести виплату різниці між перерахованими та фактично виплаченими сумами пенсії.                                                                        

        Виходячи з аналізу ст. 50, 54 Закону, п. 3 ч.1 ст. 268 ЦК України, слід зробити висновок що на вимоги позивача відшкодувати шкоду, завдану його здоров»ю, строки позовної давності не поширюються і річний строк звернення до суду не застосовується. Також  відповідно до ч.2 ст.87 Закону України „Про пенсійне забезпечення” суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.  Враховуючи зазначене, доводи відповідача  про пропуск позивачем  строків позовної давності для  звернення до суду по захисту своїх прав  до уваги не заслуговують. З урахуванням того, що позивачу інвалідність 3-ї групи встановлена безстроково,  він має права  на отримання

                                                                     -  5   -

пенсії без обмеження  будь-яким строком.  А зобов»язання відповідача здійснити такий перерахунок не є вирішення спірного питання  на майбутнє , оскільки визначення правильного розміру пенсійних виплат  встановлюється відповідно до вимог ст.  50, 54 Закону , строк  дії яких законодавством не обмежений.  В разі внесення  змін до зазначених норм права, у відповідача виникає  право  на здійснення  перерахунку  щодо сум розміру таких виплат.

        Також суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  у разі збільшення  розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю,  особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

            Керуючись ст.19 Конституції України, ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст.   2, 9,  11, 17, 71, 158-163, 183-2 , 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                                               П О С Т А Н О ВИ В :

Позов     ОСОБА_1   -    задовольнити  частково.

          Визнати дії Управління  пенсійного фонду у Ковпаківському  районі м.  Суми неправомірними  щодо призначення і  виплати ОСОБА_1    пенсійних виплат   відповідно до вимог ст.50 та  ч.4 ст.54 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

          Зобов»язати Управління  пенсійного фонду у Ковпаківському  районі м.  Суми здійснити перерахунок пенсії   ОСОБА_1     відповідно до вимог ст. ст. 50 ,54 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо призначення державної пенсії  не нижче 6-ти мінімальних пенсій  за віком , а  також додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної  пенсії за віком , з урахуванням ст. 67 цього Закону, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2007 року ,   з 22.05.2008 р.    з виплатою  недоотриманих сум за результатами перерахунку.

           В решті вимог позов залишити без задоволення.

           Постанова підлягає негайному виконанню.

           Копію постанови надіслати сторонам  для  відома.

         Апеляційна скарга на постанову  може  бути подана  до Харківського адміністративного  апеляційного суду через Ковпаківський  районний  суд м.  Суми  протягом 10 днів з дня отримання  її  копії.                                        

                                   Суддя                              Кондратенко М.В.