Справа №2-а-2345/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 листопада 2010 року                                                                                              м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

    головуючого суддіі -        Домусчі Л.В.

    при секретарі -            Ларіної Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом до Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладання штрафу серії ВН №272229 від 28.07.2010 року.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав пояснивши суду, що правила дорожнього руху не порушував, стверджує, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідачем невірно кваліфіковані дії позивача, що призвело до винесення незаконної постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Відповідач у судове засідання не з’явився, незважаючи на те, що про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини нез’явлення у судове засідання не повідомив.

Згідно ст.128 ч.2, 4  КАС України неявка відповідача   не перешкоджає розгляду справи, у зв’язку з чим суд ухвалив слухали справу у відсутності відповідача.    

Суд, заслухавши пояснення  позивача, дослідивши наявні у справі документи, вважає позов обґрунтованим і таким що підлягає задоволенню з наступних підстав

28.07.2010 року інспектором ВДАІ м. Одеси був складений протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2.

           Відповідно до ст.18 ч.1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Також 28.07.2010 року інспектором УДПС 3-го взводу ВДАІ м. Одеси Ружиським О.А. було складено постанову серії ВН № 272229(а.с.5), згідно якої, ОСОБА_2, керуючи автомобілем Опель д.н. НОМЕР_1 по вул. Скісна в м. Одеса здійснив вїзд та проїзд регульованого перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, згідно якої ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України, та на відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 425 грн.

Примірник протоколу серії ВН №110886 в справі про адміністративне правопорушення від 28.07.2010 року відповідач не отримав.

Позивач звертався з заявою до керівництва ВДАІ м. Одеси при УДАІ ГУ МВС України в Одеській області про скасування постанови та Відділом Державтоінспекції з обслуговування адміністративної території обласного центру(м. Одеси) та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Одеській області було надано відповідь, згідно якої в діях співробітника Державтоінспекції, порушень законодавства не вбачається, заява залишена без задоволення, а постанова про притягнення до адміністративної відповідальності без змін(а.с.4).

Відповідно до п. 4.1. Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2009  N77, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху працівник Державтоінспекції МВС відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення, копія якого під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює порушникові його права і  обов'язки відповідно до статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП. За адміністративні правопорушення, передбачені частинами другою статті 122 КУпАП працівники Державтоінспекції МВС, які мають спеціальні звання, відповідно до своїх функціональних обов'язків самостійно виносять постанови в  справах про адміністративні правопорушення.

Таким чином, відповідач мав повноваження на складання протоколу про адміністративне правопорушення та на винесення постанови про накладання адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Згідно приписів п. 4.2 вказаної вище Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності.

           Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи,  яка притягується до адмінвідповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та кінозйомки, відеозапису або засобів фото- та кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпеченням безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей  документів, а також іншими документами.

В позовній заяві позивач стверджує, що при здійсненні маневру повороту сигнал світлофора дозволяв рух транспортним засобам, під час того як ОСОБА_2 долав відстань від світлофора до торця вул. Колонтаївської загорілося жовте світло, та завершив маневр наліво.

Відповідно до п. 8.11. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306, водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно п. 16.8. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306, водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.

             Згідно ст..258 ч.6 КпАП України правопорушення в сфері забезпечення безпеки  дорожнього руху з винесенням постанови про адміністративне правопорушення без участі особи, яка залучається до адміністративної відповідальності повинно бути зафіксовано за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних приладів,які мають функції фото- та кінозйомки, відеозапису або засобів фото- та кінозйомки, відеозапису.

              Згідно ст. 289 КпАП України скаргу на постанову по справі може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

              Відповідно до ст.  55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.

              Отже такий вид доказування як «безпосередні спостереження осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення», про яких йде мова в запереченнях співвідповідача відсутній, тому суд  не приймає їх як належний доказ . Згідно ст. 70 ч.2 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

                Показання технічних приладів та технічних засобів , що мають функції Фото , відеозапису або засобів фото- та кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпеченням безпеки дорожнього руху про  вчинення позивачем  порушення ПДД відповідач не надав . Таким чином має місце порушення норм ст.ст. 254,256 КпАП України.

Відповідачем не надано письмових заперечень, та не спростовані пояснення позивача.

Стаття 70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Пунктом 2 Статті 71КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна)дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Враховуючи те, що суду не надано достатніх доказів вини  в скоєнні правопорушення позивачем, суд приходить до висновку про те, що  постанова від 28.07.2010 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 . винесена без достатніх доказів та підстав вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Керуючись ст.ст.10,12, 18,71,86, 128, 159-163 КАС України,ст.9, 251 КУпАП, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 до Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладання штрафу серії ВН №272229 від 28.07.2010 року задовольнити.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВН №272229 від 28.07.2010  року винесену інспектором 3-го взводу ВДАІ м. Одеси сержантом міліції Ружиським О.А.  скасувати.

        Постанова суду оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                            Л.В. Домусчі