Справа № 2 – 9407/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2010 року Приморський районний суд міста Одеси
у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.
при секретарі Довгань Ж.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Одеської міської ради, Виконавчому комітету Одеської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання частково недійсним рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради та скасування й усунення перешкод в користуванні власністю ;
ВСТАНОВИВ :
В жовтні 2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до відповідачів про :
- скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 11.08.2004 року за № 465 „Про реєстрацію об’єктів комунальної власності м.Одеси” в частині оформлення та видачі Одеській міській раді свідоцтва про право власності на підвальне приміщення, що розташоване за адресою : АДРЕСА_1, та реєстрації права власності на це підвальне приміщення за Одеською міською радою ;
- визнання недійсним Свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 05.10.2005 року на ім’я територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на нежилі підвальні приміщення загальною площею 211,3 кв.м., що заходяться у будинку АДРЕСА_1, видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 11.08.2004 року за № 465 „Про реєстрацію об’єктів комунальної власності м.Одеси”;
- та зобов’язання Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради не перешкоджати їм, тобто позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користуванні належними їм підвальними приміщеннями, що розташовані у будинку АДРЕСА_1.
Мотивуючи свої позовні вимоги позивачі вказують наступне.
ОСОБА_1 набув право власності на квартиру під АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 13.03.1997 року, а відповідно до рішення Конституційного суду України № 1-2/2004 від 0 2. 03.2004 р., момент виникнення права власності на квартиру є й моментом виникнення права спільної власності на допоміжні приміщення, право власності на допоміжні приміщення (горища, підвали, сараї, колясочні та ін.) додатково підтверджувати не потрібно.
Крім того, власники інших квартир будинку АДРЕСА_1, які одночасно є співвласниками усіх допоміжних приміщень цього будинку, поступились своїми правами сумісної власності на частину нежилих допоміжних приміщень підвалу на користь ОСОБА_1, й рішеннями Приморського районного суду м.Одеси від 13.07.2007 року у цивільних справах № 2-6789/-7, №2-6790/07 та № 2-6788/07 за ОСОБА_1 було визнано право власності на нежилі приміщення підвалу площею 17,1 кв.м., 92,8 кв.м. та 101,0 кв.м., що розташовані в будинку АДРЕСА_1.
Згодом ОСОБА_1 продав ОСОБА_4 нежилі приміщення підвалу площею 101,0 кв.м. та 92,8 кв.м. , що розташовані в будинку АДРЕСА_1, за договорами купівлі-продажу від 16.08.2007 року за р.№№2760,2761.
В свою чергу, ОСОБА_4 продав нежиле приміщення підвалу площею 92,8 кв.м., що розташоване в будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 28.08.2007 року за р.№ 8-1419, а також продав нежиле приміщення підвалу площею 101,0 кв.м., що розташоване за вказаною адресою, ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 28.08.2007 року за р.№ 8-1423.
На підставі вищевказаних рішень Приморського районного суду м.Одеси у цивільних справах № 2-6789/-7, №2-6790/07 та № 2-6788/07 від 13.07.2007 р. і договорів купівлі-продажу від 16.08.2007 р. та від 28.08.2007 р., КП „ОМБТІ та РОН" було зареєстроване право власності за ними, позивачами, на нежилі приміщення підвалу, площею 17,1 кв.м., 92,8 кв.м. та 101,0 кв.м., що розташовані за адресою : АДРЕСА_1.
Більш того, в цих нежилих приміщеннях підвалу, а також на прилеглій до них території, ними за власний рахунок був зроблений ремонт, замінені комунікації будинку, чим значно був поліпшений технічний стан цих нежилих підвальних приміщень.
Проте 14.09.2007 р. працівники представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міськради зламали двері до нежилих приміщень підвалу в будинку АДРЕСА_1, й Одеська міська рада дотепер чинить їм, позивачам, перешкоди у користуванні нежилими приміщеннями підвалу, які є їх власністю, посилаючись при цьому, що згідно рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 11.08.2004 р. за № 465, а також виданого на підставі цього рішення свідоцтва про право власності на ім’я Одеської міської ради від 05.10.2005 року, право власності на нежилі приміщення підвалу, загальною площею 211,3 кв.м., за вказаною адресою було зареєстроване за Одеською міською радою.
Позивачі вважають такі дії відповідачів незаконними, стверджуючи, що нежилі допоміжні підвальні приміщення будинку АДРЕСА_1 були власністю співвласників цього будинку, які розпорядились ним на свій розсуд, й право останніх на ці нежилі допоміжні приміщення є незаперечним, оскільки згідно ст.1, п.2 ст.10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" та п.1.1 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 02.03.2004 р. за № 4-рп/2004 р. по справі № 1-2/2004 допоміжні приміщення будівлі (в тому числі підвали) передаються безоплатно в сумісну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків.
Також позивачі вказують, що до зайняття нежилих приміщень підвалу ОСОБА_1, ці приміщення були вільні, знаходились в незадовільному технічному стані, потребували суттєвого ремонту, ні за ким не були зареєстровані.
В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_5 підтримав позовні вимоги своїх довірителів, а представник Одеської міської ради – Нан Д.М. не визнав позов, посилаючись, що право власності на нежилі підвальні приміщення, загальною площею 211,3 кв.м., що розташовані за адресою : АДРЕСА_1, у встановленому законом порядку було зареєстровано за Одеською міською радою, а також, що ці нежилі підвальні приміщення не мають відношення до житлового фонду, а є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.
Виконавчий комітет Одеської міської ради не повідомив суду причину неявки свого представника, хоча про дату і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про одержання ним судової повістки.
Дослідивши матеріали справи і заслухавши пояснення представників позивача і Одеської міської ради, суд вважає, що позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_1 набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору № 19607 купівлі-продажу нерухомого майна від 13.03.1997 року, зареєстрованого на Одеській товарній біржі, зареєстрованого Одеським МБТІ 28.03.1997 р. під р.№ 679 на стор.35 в книзі 207пр., а також набув право власності на нежилі приміщення підвалу, площею 17,1 кв.м., 92,8 кв.м. та 101,0 кв.м., що розташовані у будинку АДРЕСА_1, на підставі рішень Приморського районного суду м.Одеси у цивільних справах № 2-6788/07, № 2-6790/07 та № 2-6789/07 від 13.07.2007 р.
При цьому судом установлено, що ОСОБА_1 за рахунок власних сил і коштів відремонтував вищевказані нежилі приміщення підвалу, у зв’язку з чим інші мешканці та власники квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 які одночасно є співвласниками усіх допоміжних приміщень цього будинку, поступились своїми правами сумісної власності на частину нежилих допоміжних приміщень підвалу на користь ОСОБА_1
Згодом ОСОБА_1 продав ОСОБА_4 нежилі приміщення підвалу площею 101,0 кв.м. та 92,8 кв.м. , що розташовані в будинку АДРЕСА_1, за договорами купівлі-продажу від 16.08.2007 року за р.№№2760,2761.
В свою чергу, ОСОБА_4 продав ОСОБА_2 нежиле приміщення підвалу площею 92,8 кв.м., що розташоване в будинку АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 28.08.2007 року за р.№ 8-1419, а також продав ОСОБА_3 нежиле приміщення підвалу площею 101,0 кв.м., що розташоване за вказаною адресою, на підставі договору купівлі-продажу від 28.08.2007 року за р.№ 8-1423.
Проте у вересні 2007 року працівники представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міськради зламали двері до нежилих приміщень підвалу в будинку АДРЕСА_1, й саме тоді позивачі довідалися, що згідно рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 11.08.2004 р. за № 465 „Про реєстрацію об’єктів комунальної власності м.Одеси” , а також виданого на підставі цього рішення свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 05.10.2005 року на ім’я Одеської міської ради, право власності на нежилі приміщення підвалу, загальною площею 211,3 кв.м., що розташовані за адресою : АДРЕСА_1, було зареєстроване за Одеською міською радою. З вказаного часу Одеська міська рада чинить позивачам перешкоди у користуванні нежилими приміщеннями підвалу, які є їх власністю.
Вважаючи незаконними такі дії відповідачів, рішення Виконкому Одеської міськради від 11.08.2004 р. за № 465 „Про реєстрацію об’єктів комунальної власності м.Одеси” в частині оформлення та видачі Одеській міській раді свідоцтва про право власності на підвальне приміщення, що розташоване за адресою : АДРЕСА_1, та реєстрації права власності на це підвальне приміщення за Одеською міською радою, а також Свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 05.10.2005 року на ім’я територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на нежилі підвальні приміщення загальною площею 211,3 кв.м., що заходяться у будинку АДРЕСА_1, позивачі звернулися до суду з даним позовом.
Вирішуючи дану справу, суд виходить з наступного.
Законодавець розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого.
В статті 1 Закону України „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” зазначено, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку – приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартині коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Нежиле приміщення – це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об’єктом цивільно-правових відносин.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 02.03.2004 р. № 2-рп/2004 „У справі за конституційним зверненням ОСОБА_7 та інших громадян про офіційне тлумачення положень п.2 ст.10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду", орган місцевого самоврядування не має права без узгодження співвласників багатоквартирного будинку - власників приватизованих квартир, а також громадян-наймачів: продавати, здавати в оренду або вирішувати питання перебудови, надбудови, забудови сходових кліток та ін., за винятком проведення ремонтних робіт відповідно до законодавства. Допоміжне приміщення (підвали, сараї, горища, колискові та ін) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах багатоквартирних будинків). Момент виникнення права власності на квартиру є моментом виникнення права спільної власності на допоміжні приміщення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.382 ЦК України власникам квартир у двох - або багатоквартирному будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежилих приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Відповідно до ч.2 ст.369 ЦК України, розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх власників.
Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України від 10.06.1992 р. „Про приватизацію державного житлового фонду", власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинків. Допоміжні приміщення передаються у власність квартиронаймачів безкоштовно й окремо приватизації не підлягають.
Заперечуючи проти позову, представник Одеської міської ради посилається на те, що спірні нежилі приміщення підвалу не є допоміжними, а є нежилими приміщеннями, які належать до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійними об’єктами цивільно-правових відносин.
Проте ці доводи представника відповідача повністю спростовуються висновком № 173/2010 судової будівельно-технічної експертизи, складеним 15.12.2010 року судовим експертом Мазуровою І.С. ПП „Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім..Скибінського С.С.”, згідно якого в приміщеннях підвалу, загальною площею 211,3 кв.м., що розташовані в житловому будинку за адресою : АДРЕСА_1, проходять інженерні комунікації загального користування для мешканців цього будинку : труби каналізації, водопроводу та електропостачання, а також короба вентканалу, ці приміщення є допоміжними, які призначені для забезпечення експлуатації вказаного будинку та побутового обслуговування мешканців цього будинку.
Крім того, суд критично оцінює доводи відповідачів стосовно того, що нібито з 03.02.1999 року до 01.08.2006 року представництво по управлінню комунальної власності Одеської міськради здавало нежилі приміщення підвалу, загальною площею 219,6 кв.м., що розташовані за адресою : м.Одеса, вул.Новосельського в м.Одесі, в оренду ДП „Торговий центр ВАТ „Одесагаз", оскільки, по-перше, позивачі категорично заперечують проти того, що цими нежилими підвальними приміщеннями коли-небудь користувалося ДП „Торговий центр ВАТ „Одесгаз”, а відповідачі не надали суду належних доказів на підтвердження цих своїх доводів, навіть, не надали суду договір оренди нежитлового приміщення № 102/30 від 03.02.1999 р., а також не спростували доводи позивачів стосовно того, що з 1997 року спірними підвальними приміщеннями користувався ОСОБА_1, як цього вимагає ст.60 ЦПК України ; і, по-друге, представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської не мало законних підстав для укладання у 1999 році та у 2004 році договорів оренди спірних нежилих приміщень підвалу, тобто до оформлення свідоцтва про право власності на ці приміщення на ім’я Одеської міської ради, та без згоди на це всіх співвласників допоміжних нежилих приміщень будинку АДРЕСА_1, якими є усі мешканці та власники квартир цього будинку.
З огляду на наведене, суд вважає, що у Виконкому Одеської міської ради не було
законних підстав для прийняття рішення щодо оформлення і видачі Одеській міській раді свідоцтва про право власності на підвальне приміщення, що розташоване за адресою : АДРЕСА_1, та реєстрації його за Одеською міською радою, а також для оформлення та видачі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 05.10.2005 р. на нежилі приміщення підвалу, загальною площею 211,3 кв.м., що розташовані за адресою : АДРЕСА_1, на ім’я територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради.
Суд вважає, так як допоміжні приміщення (підвали, сараї, горища, колискові та ін.) передаються безплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир, топеребуваютвсвідоцтво про
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212,214-215 ЦПК України, ч.2 ст.10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, п.5 ст.6 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.ст.318,319,321,322, 328,346,355,369,382,387,391,400 ЦК України, рішенням Конституційного Суду України від 02.-3.2004 року у справі № 4-рп/2004, суд, -
ВИРІШИВ :
Задовольнити позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
Рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 11.08.2004 року за № 465 „Про реєстрацію об’єктів комунальної власності м.Одеси” в частині оформлення та видачі Одеській міській раді свідоцтва про право власності на підвальне приміщення, що розташоване за адресою : АДРЕСА_1, та реєстрації права власності на це підвальне приміщення за Одеською міською радою – скасувати.
Визнати недійсним Свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 05.10.2005 року на ім’я територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на нежилі підвальні приміщення загальною площею 211,3 кв.м., що заходяться у будинку АДРЕСА_1, видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 11.08.2004 року за № 465 „Про реєстрацію об’єктів комунальної власності м.Одеси”.
Зобов’язати Одеську міську раду та Виконавчий комітет Одеської міської ради не перешкоджати ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користуванні належними їм підвальними приміщеннями, що розташовані у будинку АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Суддя Н.А.Ільченко