Справа № 2 – 12855/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 року Приморський районний суд міста Одеси
у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.
при секретарі Довгань Ж.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання дійсним біржового договору купівлі-продажу нерухомого майна ;
ВСТАНОВИВ :
В жовтні 2010 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання дійсним договору № 99/С-0127 купівлі-продажу нерухомого майна від 08.10.1999р., зареєстрованого на Одеській Універсальній Біржі „Вітязь”, згідно якого ОСОБА_5, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 продали, а вони, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, купили квартиру під АДРЕСА_1, яка в цілому складається з : двох жилих кімнат житловою площею 32,4 кв.м., а також коридору, туалету, ванної та кухні, загальною площею 42,9 кв.м., мотивуючи свої вимоги тим, що вони домовилися щодо усіх істотних умов зазначеного біржового правочину купівлі-продажу та повністю його виконали, але не оформили нотаріально, що пов’язано з тим, що на той час чинне законодавство дозволяло громадянам України придбати нерухомість на біржових торгах.
Представник позивачів – ОСОБА_7 підтримала позов і просила розглянути дану справу за її відсутності, про що подала адресовану суду свою письмову заяву, яка приєднана судом до матеріалів справи.
Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 взнали позов і також просили розглянути справу за їх відсутності, про що подали адресовану суду свою письмову заяву, яка посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Алексєєвою О.В. 04.12.2010 року за р.№ 2021.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 статті 12 Закону України „Про власність”, який діяв станом на 1993 рік, визначено, що громадянин набуває право власності на майно на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ч.2 ст.47 ЦК України (1963р.), якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Судом установлено, що ОСОБА_5, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 набули право власності на квартиру під АДРЕСА_1, загальною площею 42,9 кв.м., яка в цілому складається з двох жилих кімнат, житловою площею 32,4 кв.м., а також коридору, туалету, ванної та кухні, на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого УЖКГ міськвиконкому Одеської міської Ради народних депутатів 23.07.1993р. за № 10-862, зареєстрованого Одеським МБТІ 07.05.1997р. під № 504 на стор.194 в низі 223пр.
08.10.1999 року між ОСОБА_5, ОСОБА_5 та ОСОБА_9, з однієї сторони, та ОСОБА_2 і ОСОБА_3, з другої сторони, був укладений договір № 99/С-0127 купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на Одеській Універсальній Біржі „Вітязь”, зареєстрований Одеським МБТІ 06.12.1999 року під р.№504 на стор.68 в книзі 341пр, згідно якого ОСОБА_5, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 продали, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 купили вищевказану двохкімнатну квартиру під АДРЕСА_1.
Відповідно до п.6 цього біржового правочину купівлі-продажу нерухомого майна, продаж вищевказаної квартири було вчинено за 9 909,00 грн., які були отримані продавцями від покупців до підписання ними цього правочину.
Також судом установлено, що, після вчинення цього біржового правочину купівлі-продажу нерухомого майна, ОСОБА_5, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 звільнили квартиру АДРЕСА_1 та передали її у власність ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які прийняли цю квартиру у власність.
В подальшому між сторонами не виникало будь-яких спорів з приводу цього біржового договору купівлі-продажу або відчуженої за цим договором квартири.
З огляду на наведені обставини, суд доходить висновку, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов вчиненого між ними біржового договору № 99/С-0127 купівлі-продажу нерухомого майна від 08.10.1999 року та повністю його виконали.
Але цей договір не був посвідчений нотаріально, як цього вимагає закон, що пов’язано з тим, що сторони були впевнені в тому, що біржові договори купівлі-продажу нерухомого майна не підлягають подальшому нотаріальному посвідченню, що навіть зазначено в тексті цього договору.
Більш того, на підставі цього біржового правочину купівлі-продажу нерухомого майна, в 2000 році була оформлена прописка позивачів в квартирі АДРЕСА_1.
Виходячи з наведеного та беручи до уваги, що позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 лише у 2010 році довідалися, що біржові договори купівлі-продажу нерухомого майна підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню, тому суд доходить висновку, що, по-перше, позивачі пропустили строк звернення до суду з даним позовом з поважної причини, отже цей строк підлягає поновленню, і, по-друге, порушене право позивачів підлягає судовому захисту шляхом визнання дійсним укладеного 08.10.1999 року між сторонами біржового договору № 99/С-0127 купівлі-продажу нерухомого майна.
На підставі викладеного і к еруючись ст.ст.10,11,88,209,212,214-215 ЦПК України, ч.2 ст.47, ч.2 ст.80, ст.224 ЦК УРСР (1963р.), ч.2 ст.12 Закону України „Про власність”, суд, -
ВИРІШИВ:
Поновити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строк звернення до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання дійсним біржового договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Позов ОСОБА_10 та ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати дійсним договір № 99/С-0127 купівлі-продажу нерухомого майна від 08 жовтня 1999 року, зареєстрований на Одеській Універсальній Біржі „Вітязь”, згідно якого ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 продали, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 купили квартиру під АДРЕСА_1, загальною площею 42,9 кв.м., яка в цілому складається з двох жилих кімнат, житловою площею 32,4 кв.м., а також : коридору, туалету, ванної та кухні
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Суддя Н.А.Ільченко