Справа №4573 Категорія 31

Головуючий у 1 інстанції Шульженко Л.Б. Доповідач Лук'янова С.В.

РІШЕННЯ

Іменем України

1 серпня 2006 року       Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Голубинського A.M.

суддів Лук'янової С.В., Соломахи Л.І.                                        

при секретарі Скосар Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою позивача комунального підприємства „Житлово-ремонтне управління №6" на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 6 березня 2006 року у справі за позовом комунального підприємства „Житлово-ремонтне управління №6" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з оплати витрат на утримання будинку та прибудинкової території.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд

встановив:

У травні 2005 року позивач звернувся до відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2   з вказаним позовом. В обгрунтування позову позивач вказав, що відповідачі   ОСОБА_1, ОСОБА_2   є власниками жилого приміщення, розташованого у АДРЕСА_1, загальною площею 68,82 кв.м. Згідно ст. 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоповерхових будинків зобов'язані приймати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території у відповідності до своєї частки у майні будинку. За період з 15 грудня 2003 року по 31 березня 2005 року заборговалість відповідачів по оплаті витрат на утримання будинку і прибудинкової території у загальній сумі складає 397 грн. 31 коп., тому просив вказану суму стягнути з відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (а.с.2). Справа розглядалася судом неодноразово (а.с.20,42-43, 55-56, 83).

Ухвалою Єнакіївського міського суду від 1 лютого 2006 року до участі у справі у якості співвідповідача залучено  ОСОБА_3 (а.с.86).  Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 6 березня 2006 року позивачу відмовлено у задоволенні вказаного позову. Цим рішенням встановлено, що позивач є власником будинку АДРЕСА_1. Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_2.   Відповідач ОСОБА_3   є сином вказаних відповідачів, який проживає і зареєстрований у вказаній квартирі, і працює ІНФОРМАЦІЯ_1   з 19 серпня 1997 року по теперішній час. Кожного місяця з грудня 2003 року ОСОБА_3  оплачує послуги позивача у сумі 13 грн. 8 коп., тобто у розмірі 50%. Оскільки, на думку суду, ст.22 Закону України „Про міліцію" щодо надання 50% знижки плати за наймане працівником міліції та членами його сім'ї житло, комунальні послуги не скасована, вимоги позивача не ґрунтуються на законі і позов задоволенню не підлягає (а.с.112-113).

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення Єнакіївського міського суду від 6 березня 2006 року і ухвалення по справі нового рішення про стягнення з відповідачів 397 грн. 31 коп. і судового збору у сумі 51 грн. через неправильне застосування судом норм матеріального права. Ухвалюючи рішення, суд керувався вимогами ст. .22 Закону України „Про міліцію" про надання відповідачам 50% знижки по оплаті житлово-комунальних послуг,, оскільки відповідач ОСОБА_3   є працівником органів МВС. Суд безпідставно не взяв до уваги вимоги Законів України „Про Державний бюджет" на 2003-2005 роки, згідно яким витрати на пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на яке згідно Законам України мають право деякі категорії робітників, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих бюджетних установ. Плата за користування житлом відноситься до таких витрат. Суд не з"ясував, що управлінням МВС у Донецькій області були отримані бюджетні асигнування на вказані витрати, тому немає підстав для відмови у задоволенні позову. За період з 15 березня 2003 року по 31 березня 2005 року відповідачам нараховано 575 грн. 31 коп. до сплати за утримання будинку і прибудинкової території. Фактично відповідачі сплатили за вказаний період 178 грн. Заборгованість складає 397 грн. 31 коп. (а.с.130).

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення вказаного позову через наступне.   Відповідно вимогам п.4 ч.І ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Згідно ч.2 цієї ж статті ЦПК норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Висновок суду першої інстанції у рішенні від 6 березня 2006 року про відмову у задоволенні позову ухвалено внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

Матеріали справи підтверджують, що позивач є власником будинку АДРЕСА_1 (а.с.97-103), а відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 -співвласниками квартири 26 у вказаному будинку; кожному з цих відповідачів належить по 1/2 вказаної квартири (а.с. 104). Відповідач ОСОБА_3   є сином вказаних відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_1, який зареєстрований у вказаній квартирі, є членом сім"ї власників вказаної квартири і працівником міліції (а.с.3, 90-91, 104, 106). Ці обставини сторони не оспорюють.

Згідно вимогам ч.4 ст. 22 Закону України „Про міліцію" працівникам міліції та членам їх сімей надається 50% знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива. Згідно рішенню Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року №5-рп/99 (у справі про офіційне тлумачення терміну „член сім'ї) для набуття права на пільги, передбачені частинами четвертою та п'ятою статті 22 Закону України „Про міліцію", не має значення, хто з членів сім"ї працівника міліції (або він сам) є власником

(співвласником) житла чи наймачем або членом житлово-будівельного  (житлового) кооперативу.

Позивач звернувся до відповідачів з позовом про стягнення заборгованості за користування квартирою за період з грудня 2003 року по 31 березня 2005 року у загальній сумі 397 грн. 31 коп. (а.с.2, 86). Розмір суми сторонами не оспорюється. Відповідачі не згодні з сумою позову через те, що (на їх думку) у відповідності зі ст..22 Закону України „Про міліцію" вони мають право на 50% знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг. Але цей довід відповідачів не відповідає діючому законодавству через наступне.

Частиною 3 статті 59 Закону України „Про Державний бюджет України на 2002 рік" та статтею 78 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" було передбачено, що пільги, щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), надаються у разі, якщо грошові доходи працівників бюджетних установ менше величини прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Відповідачі не надали доказів того, що дохід відповідача ОСОБА_3 менше величини прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. 

Згідно ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Таким чином, дія Законів України „Про Державний бюджет України на 2003 рік" і „Про Державний бюджет України на 2004 рік" закінчилися відповідно 31 грудня 2003 року і 31 грудня 2004 року.

Положення ч.3 ст.59 Закону України „Про Держаний бюджет України на 2003 рік" щодо порядку надання пільг відносно знижки плати за користування житлом визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, тобто поза межами бюджетного 2003 року; тому відсутні підстави для надання відповідачам 50% знижки за користування житлом за 2003 рік і нарахована за 2003 рік заборгованість підлягає стягненню з відповідачів.

Положення ч.З ст.78 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" щодо порядку надання відповідачам вказаних пільг визнано неконституційним Рішенням Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004, тобто в межах відповідного бюджетного року. Положення вказаного закону втратили чинність з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України, тобто з 1 грудня 2004 року, і тому встановлена ст..22 Закону України „Про міліцію" 50% знижка по оплаті за користування житлом підлягає застосуванню за період з 1 по 31 грудня 2004 року: Конституційним Судом України Рішення відносно конституційності положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" щодо порядку надання відповідачам вказаних пільг не ухвалювалося, тому у 2005 році діє вимога Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" про зупинення вказаних пільг і 50% знижка по оплаті за користування житлом до відповідачів застосуванню не підлягає.

Відповідачам ОСОБА_1  і  ОСОБА_2 квартира АДРЕСА_2  належить на праві спільної часткової власності: по 1/2 частині кожному, що підтверджується відповідним свідоцтвом (а.с.104). Згідно ст..360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Відповідач ОСОБА_3  не є співвласником спірної квартири, але є членом сім"ї вказаних співвласників вказаної квартири. Згідно ст.. 156 ЖК України повнолітні члени сім"ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території.

Враховуючи викладене в сукупності, апеляційний суд вважає, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості, виходячи з наступного розрахунку. Стягненню підлягає:   397,31 грн. (заборгованість за період з грудня 2003 року  по 1 квітня 2005 року) - 13 грн. 8 коп.(не підлягає сплаті за грудень 2004 року з урахування 50% знижки) = 384 грн. 23 коп. (а.с.25). Ця сума підлягає стягненню з відповідачів у відповідності до вимог ст.360 ЦК України і ст.156 ЖК України: 384 грн. 23 коп. : 3 = 128 грн. 8 коп. Тому з відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2  на користь позивача підлягає стягненню по 128 грн. 8 коп., а з відповідача ОСОБА_3 - 128 грн. 7 коп.

З кожного з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 17 грн. (51 грн.: 3 = 17 грн.) у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України.   Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.І п.2, 309 ч.І п.4, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу позивача Комунального підприємства „Житлово-ремонтне управління №6" задовольнити частково.  Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 6 березня 2006 року скасувати.   Задовольнити частково позов Комунального підприємства „Житлово-ремонтне управління №6" міста Єнакієве:

стягнути на користь комунального підприємства „Житлово-ремонтне управління №6" міста Єнакієве з  ОСОБА_1 та ОСОБА_2  по 128 грн. 8 коп. з кожного, з ОСОБА_3  -128 грн. 7 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3   на користь держави судові витрати по 17 грн. з кожного.   Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення .

Головуючий

Судді