Справа №  2-а- 7423/10/0108

 Постанова

    ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

  24 грудня   2010  року     16 година 15 хвилин                                           м. Керч

 Суддя  Керченського міського суду АР Крим

головуючого судді  – Захарової К.П.

         при секретарі  –  Прокопець М.А.

за участю позивача  –  ОСОБА_1

                                         представника відповідача –   Бойко Л.Г.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Керч справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України  у м. Керчі про  скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом оскільки вважає, що її незаконно було притягнуто відповідачем до адміністративної відповідальності. Позовні вимоги мотивовано тим, що їй не було відомо про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, і про існування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності їй стало відомо тільки 20.11.2010 року від державного виконавця. Вказаними протиправними діями відповідача було порушено її право на захист, оскільки вона у порушення вимог ст.. 268 КУпроАП  була позбавлена права бути присутньою під час розгляду своєї  справи, надавати докази. Окрім того позивач вказує на те, що відповідачем при винесені постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності не було враховане того факту, що на момент притягнення її до адміністративної відповідальності, вона займала посаду виконуючого обов’язки директора Комунальне підприємство «Аршинцевокомунсервіс», а не головного бухгалтера, як вказано у постанові. А також не було враховано відсутність  її вини у скоєнні вказаного правопорушення, оскільки заборгованість перед Пенсійним фондом виникла через те, що на розрахункові рахунки підприємства було накладено арешт державною виконавчою службою. З цих підстав просить суд постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності скасувати.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала у повному обсязі, оскільки вважає постанову про притягнення до адміністративної відповідальності законною та обґрунтованою, з мотивів викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши учасників судового розгляду, та дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає у повному обсязі з наступних підстав.

З матеріалів справи випливає, що позивач дізналася про винесення постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності  20.11.2010 року від державного виконавця, тому на думку суду нею не був пропущений строк на звернення до адміністративного суду, встановлений ст.. 99 КАС України, тому він не підлягає поновленню.

Як слідує з матеріалів справи та було встановлено у судовому засіданні  20.11.2010 року позивача як головного бухгалтера Комунального підприємства «Аршинцевокомунсервіс» було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене  ч. 3 ст. 165-1 КУпроАП  та на неї накладено штраф 425 грн. (а.с.5). Підставою для винесення вказаної постанови послугував протокол про адміністративне правопорушення від 25.11.2009 року згідно з яким  керівник  Комунального підприємства «Аршинцевокомунсервіс» -  ОСОБА_1 порушила вимоги п.п. 6 п.2 ст. 17, п. 6 ст. Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ (далі Закон № 1058 – ІУ, а саме: не був перерахований внесок на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до 20.10.2009 року за вересень 2009 року, який нараховується згідно з Законом України від 26.06.1997 року № 400/97 – ВР «Про збір  на  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  та Законом  № 1058 – ІУ у розмірі 3145 грн. 48 коп. тим самим скоїла правопорушення передбачене ч. 5 ст. 165-1 КУпроАП.

Суд знаходить непереконливими доводи позивача про те, що вона не була сповіщена про час місце розгляду справи, тому, що як слідує з тексту протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 була сповіщений про час та місце розгляду протоколу, підписала вказаний протокол та просила розглянути справу за її відсутності. При цьому вона була згодна обставинами скоєнням правопорушення, але вказала, що воно було скоєне через те, що були заарештовані розрахункові рахунки підприємства.

Вказана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була направлена за юридичною адресою правопорушника рекомендованим листом з повідомленням, але лист не був отримана позивачем з причин, яки не залежать від вини відповідача, оскільки лист повернувся з відміткою про сплив строку його зберігання.

При таких обставинах суд вважає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача  відповідачем не було порушено його право на захист.

Довід позивача про те, що на момент винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності вона працювала керівником підприємства, а не головним бухгалтером, як вказане у постанові про адміністративне правопорушення не може бути розцінений судом, як такий, що свідчить про незаконність постанови, оскільки представник відповідача у судовому засіданні пояснила, що  до адміністративної відповідальності належало притягнути саме позивача, але працівником, який готував постанову про притягнення до адміністративної відповідальності був помилково заповнений не той бланк. Вказаний довід представника відповідача підтверджується також  тим, що у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності окрім посади позивача, збігаються усі дані про обставини правопорушення та розмір заборгованості підприємства.

При цьому суд погоджується з доводами відповідача про те, що  згідно з  вимогами п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Вимогами п. 12 ч. 1 ст. 20  того ж  Закону № 1058 – ІУ страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків, тому доводи позивача про те, що заборгованість перед Пенсійним фондом виникла не з її вини, а через, арешт розрахункових рахунків підприємства, на думку суду, не свідчать про  невинуватість позивача у інкримінованому  їй  правопорушенні.

Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

   У відповідності до ст.ст. 69, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що  представником відповідача у судовому засіданні було доведено правомірність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 30.11.2009 року

Керуючись ст. ст. 7-12, 69-72, 76-79, 86, 89-94, 159-163, 171 - 2  КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

             У задоволенні позову ОСОБА_1     - відмовити у повному обсязі.

        Постанова набирає законної сили з моменту проголошення  є остаточною і оскарженню не підлягає.

    Повний текст постанови складений  10.01.2011 року.

           Суддя