Судове рішення #131192
Справа № 22-7040/2006 року

 

Справа № 22-7040/2006 року                  Головуючий першої інстанції Мірошниченко М.А.

Категорія: 18                                                Доповідач: Осипчук О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3" серпня 2006 року                      Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Висоцької B.C. суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М. при секретарі: Келемені І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ДФ Комерційний банк „Фінанси та кредит", приватного нотаріуса Макіївського міського округу  ОСОБА_4, 3-я особа - ОСОБА_5 - про визнання факту проживання позивача в спірному будинку на момент укладення договору застави жилого будинку, визнання договору застави будинку недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки від 10 квітня 2006 року в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ДФКБ „Фінанси та кредит", приватного нотаріуса Макіївського міського округу  ОСОБА_4, З- я особа - ОСОБА_5, про визнання факту проживання позивача в будинку АДРЕСА_1 на час укладення договору застави та визнання цього договору недійсним - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповного з"ясування судом всіх обставин, що мають суттєве значення для справи.

В апеляційному суді позивач, його представник та відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3  підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі.  Представник ДФКБ „Фінанси та кредит", заперечував проти апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.  Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється рідним сином відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3     18 жовтня 2001 року між ДФКБ „Фінанси та кредит" і   ОСОБА_2   був укладений кредитний договір  НОМЕР_1,   згідно якого банк надав матері позивача кредит в сумі 11000 грн. з виплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 40% річних. З метою забезпечення виконання кредитного договору в цей же день між ДФКБ „Фінанси та кредит"   і   батьком   позивача   ОСОБА_3,   який   виступив   поручителем ОСОБА_2, був укладений договір застави нерухомого майна, а саме будинку  АДРЕСА_1. Відповідно до свідоцтва про право власності, виданого БТІ м. Макіївки 15.06.2001 року, вказаний будинок належить на праві власності батьку позивача - ОСОБА_3  на підставі договору купівлі -продажу від 5.01.1998 року.

Згідно рішення Гірняцького районного суду м. Макіївки від 16.04.2004 року, яке набрало чинності, усунено перешкоди в користуванні  ОСОБА_5  спірним жилим будинком з виселенням з нього сім"ї   ОСОБА_1 і відмовлено батькам позивача в задоволені позову до ДФКБ „Фінанси та кредит", ОСОБА_5,приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6, державному виконавцю відділу державної виконавчої служби Гірняцького районного управління юстиції м. Макіївки про визнання виконавчого напису, як такого, що не відповідає вимогам закону, визнання публічних торгів жилого будинку недійсним.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що при укладені договору застави права пдзивача, який прописаний в будинку не був порушені не були, оскільки спірний жилий будинок належав на праві власності його батькам, як подружжю, а при житті батьків діти не мають права на їх майно. Встановлення факту проживання неповнолітнього позивача в спірному будинку на момент укладення договору застави не буде мати юридичних наслідків, оскільки його права порушені не були.   Апеляційний суд вважає за можливе погодитися з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи і вимогах закону.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами регулюються нормами ЦК України в редакції 1963 року.    Відповідно до ч.І ст. 48 ЦК України недійсною є угода, яка не відповідає вимогам закону. Вимоги цієї статті не передбачають визнання угоди недійсною з підстав, на які посилається позивач та його представник, тому суд вірно дійшов висновку про те, що при укладені договору застави права неповнолітнього на той час позивача порушені не були.   Доводи апеляційної скарги про порушення житлових прав неповнолітнього позивача з посиланням на ст. 17 Закону України „Про охорону дитинства" є безпідставними, оскільки зазначена стаття передбачає, що кожна дитина має право на майно батьків в разі їх смерті, в порядку спадщини, а наявність дозволу органу опіки та піклування необхідно в разі відчуждення майна дитини, власником якого вона є.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку апеляційного суду, судом першої інстанції постановлено обґрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, тому підстав для його скасування немає.  Доводи апеляційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом і не дають підстав для висновку про   неправильне застосування судом норм процесуального чи матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Поряд з цим апеляційний суд вважає за необхідне виключити з резолютивної частини рішення суду посилання на відмову в визнанні поважними причин пропуску строку позовної давності, оскільки питання про поновлення цього строку вирішується тільки в разі порушення прав особи, а ухваленим* рішенням суду встановлено, що права позивача порушені не були.   Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.   Рішення Гірницького районного суду м. Макіївки від 10 квітня 2006 року залишити без змін. Виключити з резолютивної частини рішення суду посилання про відмову в визнанні поважними причин пропуску строку позовної давності.   Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація