печерський  районний  суд  міста  києва

справа №2-А-15/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 січня 2011 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого -     судді   Степанової О.С.

    при секретарі -          Соколенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за  адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок  та виплату пенсії за віком відповідно до ст.ст. 40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва, в якому просить визнати відмову відповідача, щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу незаконною; зобов'язати відповідача з 14.04.2010 року здійснити перерахунок  та виплату пенсії за віком відповідно до ст.ст. 40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в сумі 1 650 грн. 43 коп., в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.  

    Свої вимоги позивач мотивує тим, що 14.04.2010 року вона подала до відповідача документи на перерахунок пенсії, разом з тим, такий перерахунок було здійснено із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по України за 2007 рік, а не за 2009 рік як передбачено ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне державне пенсійне страхування", тобто з урахуванням показника середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Позивач вважає що така відмова порушує його права та просить їх захистити в заявлений ним спосіб.

Ухвалою судді від 29.11.2010 року, відповідно до ч.1 ст. 1832 КАС України, було відкрито скорочене провадження у вказаній справі. Копія вказаної ухвали була направлена відповідачу з роз’ясненням ч.3 ст. 1832 КАС України.

    Після отримання заперечень, що надійшли на адресу суду від відповідача, справу було призначено до судового розгляду на підставі ч.4 ст. 1832 КАС України.

Ухвалою суду від 14.01.2011 року  адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 14.04.2010 року по 26.05.2010 року, було залишено без розгляду в порядку ч.1 ст.100 КАС України.

У судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав наведених в позові.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва в судове засідання не з'явилися, про дату час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Відповідно до положень ст. 128 КАС України, судом було визнано за можливе справу розглядати у відсутності представника відповідача.

В своїх письмових поясненнях Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва, проти задоволення позовних вимог заперечило, зазначаючи, що Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва діяло в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

  Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

14.04.2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до положень ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 14.04.2010 року із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по України за 2009 рік, який становить 1 650 грн. 43 коп..

З відповіді Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва № 528/п-6 від 08.11.2010 року вбачається, що позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на п.п.3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року та ч.4 ст. 42, абз.3 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.п.3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року "Про деякі питання соціального захисту                    окремих категорій громадян", у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.   Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якою була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини 1 ст.40 цього Закону.  Показник заробітної плати в середньому на одну особу по України за 2009 рік, становить 1 650 грн. 43 коп..

Разом з тим, при перерахунку пенсії позивача у 2010 році відповідачем застосовано не показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2009 рік, а показник за 2007 рік, виходячи з роз'яснення наданого в листі Міністерства праці та соціальної політики від 11 березня 2009 року № 20/0/118-091039 та Пенсійного фонду України від 11 березня 2009 року № 4096/02-01.

Суд вважає, що доводи, викладені у запереченнях відповідача про те, що Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року зміни, що були внесені до статей 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне пенсійне страхування" в частині визначення показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсії, були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на законі.

Так, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними норми статті 67 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року N 107-VI які, в свою чергу, вносили корегування до частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне пенсійне страхування".

Відповідно до статті 74 Закону України "Про Конституційний Суд України" Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії    неконституційного акта.

Частиною шостою резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 вирішено, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Оскільки положення абзацу 3 частини 40, абзацу 4 частини 2 статті 40 та частину 4 статті 42 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції ЗУ від 28.12.2007 року визнано неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України з 22.05.2008 року, то відповідачеві слід було застосовувати редакцію ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в якій вона діяла до вказаних змін.

Спільний лист Міністерства праці та соціальної політики № 20/0/118-091039 та Пенсійного фонду України № 4096/02-01 від 11 березня 2009 року, не є нормативно-правовим актом, зміст вказаного листа звужує права позивача встановлені  Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з чим не має бути застосований для визначення порядку перерахунку пенсії позивача.

За таких обставин дії відповідача щодо застосування показника заробітної плати в середньому на одну особу за 2007 рік при перерахунку пенсії позивача у 2010 році є протиправними.

З огляду на викладені обставини, суд вважає що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

 Керуючись статтями 19, 22, 75, 92 Конституції України, статтями 40, 42, 45, 48 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, статтями 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням  показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік (в сумі 1 650 гривень 43 копійки) на підставі статей 40, 42 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 26 травня 2010 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням  показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік (в сумі 1 650 гривень 43 копійки) на підставі статей 40, 42 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 26 травня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 03 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду, через суд першої інстанції.

Апеляційна  скарга  подається  до  адміністративного суду апеляційної  інстанції  через  суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване  судове  рішення.  Копія  апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  першої  інстанції  подається протягом  десяти  днів  з  дня  її проголошення.  

 Суддя