Справа № 2 - 34 - 2011
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Канів 11 січня 2011 року.
Канівського міськрайонного суду Черкаської області в складі:
головуючого судді Русакова Г.С.
при секретарів Назаренко О.В. Комендант Л.В.
з участю представника позивача ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
представника відповідача - Потапцівську сільської ради - ОСОБА_4
представника відповідача - ОСОБА_5
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - міськрайонне управління Держкомзему у м. Каневі та Канівському районі - Ломаки В.П.
розглянувши в відкритому судовому засіданні м. Каневі Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до Потапцівську сільської ради та ОСОБА_2 про витребування земельних ділянок з незаконного володіння , визнання недійсними державних актів та скасування їх державної реєстрації,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_7,звернулася в суд з позовною заявою до відповідачів - Потапцівську сільської ради та ОСОБА_2 , де вказала ,що вона користується земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 яку купила у 1967 року. Земельна ділянка, на якій розташовано будинок та яку використовую для особистого підсобного господарства відповідно до земельно-кадастрового обліку та абрисів земельних ділянок Потапцівську сільськоі ради мала форму чотирикутника та становила: ширина вздовж дороги по вул. ОСОБА_7 - 56 м., довжина з боку сусіда ОСОБА_8 - 68 м., довжина з боку сусіда ОСОБА_2 - 60 м., ширина вздовж річки - 22 м.
Кілька років у зв'язку з хворобою і знищенням (підпаленням) сараю з вугіллям та дровами не проживала за вищевказаною адресою. В травні 2010 року, приїхавши до дому, побачила, що частина належної земельної ділянки зайнята сусідом ОСОБА_2 побудовано споруди, розташовано сільськогосподарське приладдя. ОСОБА_2 стверджує, що відповідно до документів на земельну ділянку, які він має, частина її земельної ділянки належить йому на праві приватної власності.
18.08.2010 р. за її заявою комісія Держкомзему і сільської ради с. Потапці провела обмір земельної ділянки. За результатами обміру та відповідно до державного акту було встановлено, що ділянка позивачки має форму чотирикутника, ширина вздовж дороги по вул. ОСОБА_7 - 43 м., довжина межі з боку сусіда ОСОБА_8 - 73,47 м., довжина з боку сусіда ОСОБА_2 - 67,25 м., ширина вздовж річки - 24,79 м. Конфігурація присадибної ділянки повністю змінилась.
Як викладено у акті обстеження меж прибудинкових ділянок ОСОБА_7 та ОСОБА_2 рішенням сесії Потапцівську сільської ради від 06.06.1995 р. за №3-2 ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0, 38 га для ведення особистого підсобного господарства. На підставі цього рішення ОСОБА_2 06.09.2009 р. отримав державні акти на право власності на земельні ділянки серія ЯЕ №369118, 0,0981га та серія ЯЕ №361117, розміром 0, 2833 га.
Згідно абрисів земельних ділянок жителів с. Потапці, ширина ділянки ОСОБА_2 вздовж дороги по вул. Шевченко становила 58 м., а в даний період відповідно державного акту становить 70, 96 м, а довжина межі між ділянками складає 67, 25 м., хоча згідно з
земельно-кадастровим обліком до видачі державного акту вона складала 60м. Отже,після видачі державних актів розмір земельної ділянки ОСОБА_2 збільшився за рахунок її земельноі ділянки порівняно з даними земельно-кадастрового обліку.
Наприкінці липня 2010 р. ОСОБА_7 було отримано державний акт на право власності серія ЯЛ №208528 від 16.07.10 р., відповідно до цього акту площа переданої мені земельної ділянки становить 0, 2470 га.
Таким чинном, частина земельної ділянки, якою вона користувалася з 1967 року, яка була закріплена за нею відповідно до земельно-кадастрового обліку, абрисів земельних ділянок Потапцівську сільської ради, даних шнурової книги та розміри якої було зафіксовано в цих документах, якимось-чином була передана у власність ОСОБА_2, що підтверджується державними актами на право власності на земельні ділянки.
Позивачка вказує , що користуюся земельною ділянкою більше 40 років, права користування не позбавляли. Акт погодження та встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_2 не підписувала. Абриси обміру земельної ділянки вказують зовсім іншу площу.
Отже, ОСОБА_2 частина моєї земельної ділянки була отримана без належних на те правових підстав.
До того ж, відповідно до Акту комісії від 18.08.10 р. земельну ділянку їй передано у власність рішенням сесії Потапцівську сільської ради №4-3 від 28.08.95 року ( для ведення особистого підсобного господарства- 0,26га) , але вона постійно проживала та користувалась усіма 59 сотками і мене ніхто ніколи не повідомляв щодо позбавлення більшої частини її землі. Крім того, в державному акті на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №208528 від 16.07.10 р., виданому їй, вказано, що його видано на підставі рішення сесії від 25 травня 2010 р. за №34-2.
Позивач вважає, що ОСОБА_2 видано державні акти на право власності на земельні ділянки з порушенням законодавства та її інтересів.
У зв’язку з чим просить суд зобов’язати відповідача ОСОБА_2 звільнити захоплену ним частину її земельної ділянки та не чинити перешкод в іі користуванні.
Визнати право власності на спірну земельну ділянку за нею - ОСОБА_7.
Визнати недійсними державні акти на право власності на земельну ділянку , видані ОСОБА_2 та скасувати їх державну реєстрацію.
Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №208528 від 16.07.10 р., виданий ОСОБА_7 та скасувати його державну реєстрацію.
Зобов»зати міськрайонне управління Держкомзему у м. Каневі та Канівському районі, Черкаської області видати ОСОБА_2 та ОСОБА_7 державні акти на право власності на земельні ділянки в межах відповідно до земельно-кадастрового обліку та постійного користування землею з моменту придбання майнових прав на житловий будинок та присадибну ділянку.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та суду пояснив , що дійсно проживає в с. Потапці Канівського району та його земельна ділянка межує з земельною ділянкою ОСОБА_7
Так як , позивачка переїхала жити в Канів то домовився з нею, що купить її будинок з надвірними спорудами за 2 тис. грн.
Став наглядати за господарством та користуватися земельною ділянкою . Визнає , що на частині земельної ділянки , яке було в користуванні позивачки розмістив своє майно та побудував господарчі споруди.
Одначе , вважає , що з причин не залежних від його волі, господарство не було куплено, а тому і виник спір.
Вважає ,що державні акти не підлягають скасуванню , так як хоч акт погодження меж позивачка не підписувала, але він підписаний її дочкою. Про те що вона не має на це повноважень не знав.
Представник відповідача Потапцівську сільської ради в судовому засіданні позов визнав частково і пояснив, що при здійсненні приватизації земельних ділянок ОСОБА_7 та ОСОБА_2 діяли в межах земельного законодавства. Були подані заяви та надані необхідні документи. Про те, що ОСОБА_7 особисто заяви не подавала та акту погодження меж не підписувала відомо не було. Також не було відомо , що частину земельної ділянки яким користувалася позивачка зайняв ОСОБА_2
Представник третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_9 суду пояснив , 18.08.2010 р. за заявою ОСОБА_7 комісія Держкомзему і сільської ради с. Потапці провела обмір земельної ділянки. За результатами обміру та відповідно до державного акту було встановлено, що ділянка позивачки має форму чотирикутника, ширина вздовж дороги по вул. ОСОБА_7 - 43 м., довжина межі з боку сусіда ОСОБА_8 - 73,47 м., довжина з боку сусіда ОСОБА_2 - 67,25 м., ширина вздовж річки - 24,79 м. Конфігурація присадибної ділянки повністю змінилась. При цьому земельна ділянка ОСОБА_7 зі сторони дороги зменшилася з 56 м. до 43 м. , а відповідно земельна ділянка ОСОБА_2 збільшилася майже на 13 метрів.
Також , представник вважає , що позовні вимоги в частині зобов’язання виготовити та видати державні акти не підлягають до задоволення , так як це не є компетенцією управління Держкомзему.
Суд, заслухавши представника позивача, відповідачів ,представника третьої особи, свідків та дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту ст..ст.12, 118 ЗК України питанні приватизації земельної ділянки вирішується виключно органами місцевого самоврядування, тобто сільською радою на підставі поданої заяви.
У відповідності до приписів п. 1 розділу ІХ "Перехідні положення" ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельні ділянки за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.
Перевіряючи законність рішення сесії Потапцівську сільської ради Канівського району Черкаської області № 3 – 2 від 06.06. 1995року «Про приватизацію земельних ділянок ОСОБА_2, № 4 – 3 від 28 серпня 1995 року «Про приватизацію земельної ділянки ОСОБА_7, № 11-1 ввід 10.11. 2008 року та рішення 34 - 2 16.07. 2010 року про затвердження технічної документації та видачу державного акту ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що орган місцевого самоврядування постановив дане рішення на підставі не належно оформлених документів .
Представник позивач довів в судовому засіданні, що приватизація земельних ділянок проведено без участі ОСОБА_7, акт погодження меж позивачка не підписувала , а ОСОБА_2 знаючи про це не довів до відома сесії , що акт погодження меж підписано не уповноваженою на те особою. В результаті цих порушень ОСОБА_2 приватизував частину земельної ділянки , що знаходилася в законному користуванні ОСОБА_7
Крім того , земельна ділянка розміром 0,0981 га. , сесією вирішено надати безоплатно у власність ОСОБА_2 без передбачених на це законом підстав, так як на час приватизації дана земельна ділянка перебувала у користуванні ОСОБА_7
Так , відповідно до акту обстеження меж земельних ділянок ОСОБА_7 та ОСОБА_2 складеного сільським головою ОСОБА_10 та представника міськрайонного управління Держкомзему у м. Каневі та Канівському районі встановлено , що згідно абрисів земельних ділянок жителів села Потапці ширина ділянки ОСОБА_2 вздовж дороги по вул.. Шевченко становить 58 м. , а на момент огляду комісією становить 70,96 м. , тобто збільшилася за рахунок земельної ділянки , якою користується позивачка.
Даючи оцінку даному акту суд вважає , що ОСОБА_2 самовільно порушив межу та розмістив своє майно , тимчасові споруди та капітальну будівлю з цегли - сарай на частині земельної ділянки , якою користується позивачка, зайнявши при цьому земельну ділянку вздовж дороги до 13 м.
Дані висновки підтверджені письмовими доказами , а саме нотаріально посвідченими показами ОСОБА_11 , які перевірені судом. ОСОБА_11 пояснила , що в 1967 році разом з батьками продала належним їм будинок в с. Потапці Канівського району ОСОБА_7
Восени 2010 року відвідавши свою колишню присадибну земельну ділянку побачила , що конфігурація її змінена . На частині колишньої присадибної земельної ділянки вздовж дороги побудовані сараї. Розміри присадибної ділянки не відповідають розмірам їх колишньої земельної ділянки на момент продажу ОСОБА_7
Дані покази підтверджують свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які суду пояснили , що межа між спірними земельними ділянками змінена ОСОБА_2, який розмістив на частині земельної ділянки, якою користувалася ОСОБА_7 тимчасові споруди.
Також , в ході судового слідства було встановлено , що земельна ділянка розміром 0,0981 га. перед приватизацією її ОСОБА_2 перебувала у користуванні ОСОБА_7 З власної волі позивачка надала у тимчасове користування ОСОБА_2 дану ділянку на період тимчасової відсутності за своїм місцем проживання.
Ці висновки підтверджує свідок ОСОБА_15, який пояснив , що даною земельною ділянкою користувалася ОСОБА_7
Цей факт частково визнає і сам позивач , заявляючи що перед приватизацією користувалися спірною земельною ОСОБА_7 , а потім він користувався разом з ОСОБА_7
Коли позивачка поїхала з села , то дозволила повністю користуватися земельною ділянкою.
Таким чином , при проведенні приватизації земельної ділянки розміром 0,0981 га. ОСОБА_2 не мав достатніх законних прав на її приватизацію виходячи з того , що дана земельна ділянка перебувала в користуванні ОСОБА_7 , яка дозволила тимчасове користування ОСОБА_16
Виходячи з цього суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п. а) ч. 3 ст. 116 Земельного Кодексу України позивач ОСОБА_7 та відповідач ОСОБА_2 мають право на приватизацію земельної ділянки, яка перебуває у їх користуванні.
Порядок приватизації земельних ділянок визначений ч.ч. 1, 2 ст. 118 Земельного кодексу України, а саме до відповідного органу місцевого самоврядування має бути подана заява про приватизацію земельної ділянки, після чого приймається рішення у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Відповідно , під час проведення приватизації земельних ділянок їх межі були визначені без участи позивача та без визначення в натурі , що стало можливим ОСОБА_2 приватизувати частину земельної ділянки , яка перебувала в законному та довготривалому користуванні ОСОБА_7
В той же час ОСОБА_2 при реалізації права на приватизацию своєї земельної ділянки, подав до сільради не достовірний акт погодження меж , тобто не погоджений з ОСОБА_7, включивши до приватизації частину земельної частину ділянки позивачки та приватизував другу земельну ділянку розміром 0,0981 га. без законних на те підстав.
Фактично приватизація земельних ділянок якими користувалася ОСОБА_7 проведена без її відома, без належного погодження межі , без визначення в натурі , а відповідно до цього було допущено незаконна приватизація частини земельної ділянки , що перебувала в користуванні позивачки, на користь ОСОБА_2
У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. Правові підстави припинення права власності на земельну ділянку передбачені ст. 140 ЗК України.
Тому суд приходить до висновку , що при проведенні приватизації земельних ділянок було порушено принципи земельного законодавства, що визначені ст. 5 ЗК України, зокрема принцип забезпечення рівності права власності на землю громадян та забезпечення гарантій прав на землю.
Згідно пункту 1.12 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року №43 складання державного акта на право власності на земельну ділянку при передачі земельних ділянок громадянам проводиться після перенесення в натуру (на місцевості) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.
Відповідач ОСОБА_2 отримав у власність земельну ділянку, яка була раніше в його законному користуванні, а також частину землі , що була в користуванні ОСОБА_7, без належного визначення межі , на підставі акту , що підписаний не уповноваженою особою , а тому видані ОСОБА_2 та ОСОБА_7 державні акти підлягають скасуванню.
Для відновлення права позивача на земельні ділянки необхідно скасувати незаконні рішення органу місцевого самоврядування, визнати недійсним державні акти на право власності на спірні земельні ділянки, що видані позивачеві і відповідачеві.
Також , суд вважає за необхідне зобов’язати Потапцівську сільську раду Канівського району Черкаської області при вирішенні питання про приватизацію земельної ділянки, якою користується ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , діяти у відповідності до ст.ст. 106, 107, 118 ч.1, 2, п. 1 розділу ІХ "Перехідні положення" ЗК України та відповідно до п. 1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року №43.
Крім того , суд виходячи з принципу розумності та справедливості , враховуючи , що капітальна будівля відповідача , що побудована по межі та частково займає ділянку , якою користується позивач вважає за необхідне зобов’язати орган місцевого самоврядування з ОСОБА_2 та ОСОБА_7 встановити тверді межові знаки між земельними ділянками .
Крім цього , біля побудованого ОСОБА_2 сараю змінити межу таким чином , щоб відповідач мав можливість обслуговувати приміщення та встановити межу на відстані 2 метрів від по всій довжині будівлі.
При цьому , не допускаючи зменшення розміру земельної ділянки позивачки ОСОБА_7 провести рівнозначне розширення її земельної ділянки за рахунок земельної ділянки ОСОБА_2 на землі , яка межує біля огороду позивачки та не зайнята будівлями ОСОБА_2
Також ,органу місцевого самоврядування спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_7 встановити тверді межові знаки між спірними земельними ділянками.
ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку , що перебуває в користуванні ОСОБА_7 від тимчасових споруд та іншого майна , привести до його первісного стану , який був до самозахоплення земельної ділянки.
Позовні вимоги ОСОБА_7 про зобов’язання видати нові державні акти , визнання права власності на спірну ділянку не підлягають до задоволення , так як дані питання необхідно вирішувати після набрання вступу в законну силу даного рішення шляхом звернення з відповідними заявами до органу місцевого самоврядування.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 14 ч.2, 19 ч.2, 58 ч.1 Конституції України, ст. 26 ч. 1 п. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 5, 12, 118, 140, 153, п. 1 розділу ІХ "Перехідні положення" ЗК України, п.п. 1.12, 1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року №43, п.п. 2, 3, 5, 11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №677 суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_7 задовольнити частково.
Скасувати рішення сесії Потапцівську сільської ради № 4 – 3 від 28.08. 1995 р. «Про приватизацію земельної ділянки ОСОБА_7 « , № 34 – 2 від 25 травня 2010 року « Про затвердження технічної документації та видачу Державного акту на земельну ділянку площею 0. 2470 га. виданого ОСОБА_7.
Скасувати рішення сесії Потапцівську сільської ради за № 3 – 2 від 06.06. 1995 року « Про приватизацію земельнольних ділянок ОСОБА_2 «, № 11 – 1 від 10.11. 2008 року « Про затвердження технічної документації та видачу Державного акту на земельну ділянку площею 0, 3814 га. виданого ОСОБА_2.
Визнати недійсним державний акт серії ЯЛ № 208528 від 16.07. 2010 на право власності на земельну ділянку , розміром 0,2470 га. , виданий ОСОБА_7 та скасувати його державну реєстрацію.
Визнати недійсним державний акт серії ЯЕ № 369117 від 06.10.2009 р. на право власності на земельну ділянку розміром 0,2833 га. в АДРЕСА_1 серії, виданий ОСОБА_2 та скасувати його державну реєстрацію.
Визнати недійсним державний акт серії ЯЕ № 369118 від 06.10. 2009 року на право власності на земельну ділянку розміром 0,09181 в АДРЕСА_1 серії , виданий ОСОБА_2 та скасувати його державну реєстрацію.
Зобовязати відповідачів – Потапцівську сільську раду та ОСОБА_2 встановити в присутності позивачки ОСОБА_7 межові знаки та тверду межу між земельними ділянками з урахуванням непорушності зменшення розмірів земельної ділянки позивачки та надання відповідачеві можливості для обслуговування сараю в межах 2 м. по всій його довжині за рахунок землі , що перебуває в користуванні позивачки з обов’язковим рівнозначним наданням позивачці відповідного розміру частини земельної ділянки землі , яка перебуває у користуванні відповідача ОСОБА_2.
Зобов’язати відповідача ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняті земельні ділянки , що перебувають в користуванні ОСОБА_7 та не чинити перешкод у її користуванні шляхом звільнення її від свого майна та тимчасових споруд.
Зобов’язати Потапцівську сільську раду Канівського району Черкаської області при вирішенні питання про приватизацію земельних ділянок, якими користуються ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , діяти у відповідності до ст.ст. 106, 107, 118 ч.1, 2, п. 1 розділу ІХ "Перехідні положення" ЗК України та відповідно до п. 1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року №43, п.п. 2, 3, 5, 11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №677 .
В іншій частині позовних вимог відмовити .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Канівськой міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення .
Головуючий: суддя Г.С. Русаков
Рішення виготовлено: 11.01.2011 року в 17 годин.