Справа № 2-10908/10

 РІШЕННЯ

Іменем     України

(заочне)

«14» грудня 2010 року

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого   - судді Суворової О.В.

при секретарі   - Бондаренко Т.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у зв’язку з відсутністю в ньому більше шести місяців без поважних причин,–

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у зв’язку з відсутністю в ньому більше шести місяців без поважних причин, в якому просила визнати відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням  квартири  АДРЕСА_1, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на такі обставини.

Позивачці на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1

Окрім позивачки за вказаною адресою зареєстрований відповідач, оскільки позивачка та відповідач раніше перебували у шлюбі.

Відповідач на протязі 10 років і на теперішній час не проживає у вищезазначеній квартирі,  в зв’язку з чим позивачка звернулась до суду та просить визнати відповідача таким,  що втратив право користування житловим  приміщенням.

 Позивачка в судовому засіданні просила позов задовольнити. Позивачка на останнє судове засідання не з’явилась,  в матеріалах справи міститься заява з проханням розглядати справу у її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і місце засідання повідомлявся  належним чином .

Враховуючи, що відповідач належним чином сповіщався про час і місце розгляду справи і не з’явився в судове засідання, суд вважає за необхідне  відповідно до ч.9 ст.76 ЦПК України розглянути справу у відсутності відповідача.  

Суд у зв’язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивачки , ухвалив слухати справу за відсутності відповідача , що не з’явився , у порядку заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із повним задоволенням позову. Судом встановлені наступні фактичні обставини на підставі  представлених  письмових доказів та пояснень позивачки .

Відповідно до договору дарування від 02.03.1994 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1

Згідно відповіді КП «ОМБТІ та РОН» від 20.10.2010 року за № 06932.63  вищезазначена квартира станом на 19.10.2010р.  належить ОСОБА_1

  Згідно довідки (виписки з домової книги  про  склад  сім’ї ) від 24.06.2010 р.   у  спірній квартирі окрім ОСОБА_1 зареєстрований  ОСОБА_2

Як вбачається з актів про не проживання від 14.12.2009 р., посвідчених начальником  дільниці № 12 КП «ЖКС «Порто-Франківський», мешканці АДРЕСА_1 ОСОБА_3, ОСОБА_4 зазначили, що ОСОБА_2 з 2000 року по теперішній час  у  вищезазначеній  квартирі не проживає.  

Беручи до уваги представлені стороною документи, пояснення позивачки, акт про не проживання відповідача та акт про неможливість вручити судову повістку в зв’язку з не проживанням відповідача за спірною адресою, суд вважає доведеним той факт, що відповідач приблизно з 2000 року  по цей час у спірній квартирі не проживає.

Оскільки розрахунок експлуатаційних платежів і платежів за надання комунальних послуг здійснюється, виходячи з кількості зареєстрованих за адресою цієї квартири, це створює перешкоди для позивачки в здійсненні права користування щодо неї. Відповідач на вказаній житловій площі не проживає, після виселення зі спірної квартири з реєстрації за вказаною адресою не знявся, чим порушує права та законні інтереси позивачки.

Враховуючи те, що відповідач на спірній житловій площі не проживає більш як шість років, а також той факт, що судом не встановлено поважних причин відсутності відповідача у спірному житловому приміщенні, суд дійшов висновку про втрату відповідачем права користування ним, тому питання про збереження цього права користування відповідачем ставитись перед судом не може.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Житлового кодексу УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Зазначена норма має бути застосована судом до спірних правовідносин, оскільки початок встановленого законом строку непроживання у спірній квартирі, з яким пов’язується втрата права на житло, а також його закінчення протікали в період дії саме цієї норми закону.

Також суд враховує, що відповідно до ст. 3 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” реєстрація – це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Оскільки відповідач за вказаною адресою не проживає, ця житлова квартира не є його місцем проживання або місцем перебування, він має бути знятий з реєстрації за цією адресою. Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визнати позов обґрунтованим та визнати відповідача таким, що втратив право користування спірною житловою площею.

07.12.2010 року позивачка надала суду заяву щодо уточнення своїх позовних вимог, в якій відмовилась від вимог до Приморського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, а також просила покласти судові витрати на відповідача.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів. Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов’язання в натурі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 16 ЦК України, ст. ст. 71, 72 Житлового кодексу УРСР, ст. 3 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, ст.ст. 10, 11, 61, 88, 174, 209, 212, 214-215, 217, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у зв’язку з відсутністю в ньому більше шести місяців без поважних причин  - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  таким,  що втратив право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

         Суддя                                                                                         О.В.Суворова