Справа 22-6259 Категорія 21
Головуючий в 1 інстанції Дерев'янко А.В. Доповідач Біляєва О.М.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Висоцької B.C.,
суддів Біляєвої О.М., Осипчук О.В.,
при секретарі Келемені І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька моральної шкоди, що заподіяна ушкодженням здоров'я. Позивач зазначав, що він працював на орендному підприємстві „Шахта ім. О.Ф.Засядька" прохідником; в 2005 році у нього встановлено професійне захворювання -хронічна вертеброгенна радікулопатія. Згідно висновку МСЕК, йому встановлена стійка втрата працездатності 40% в зв'язку з професійним захворюванням, він визнаний інвалідом 3 групи безстроково.
У відповідності із Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування..." він має право на відшкодування моральної шкоди, яка заподіяна здоров'ю при виконанні трудових обов'язків. Внаслідок ушкодження здоров'я він має складності у побуті. Він постійно відчуває фізичний біль; йому потрібні додаткові зусилля для організації життя. Позивач просив стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 35000 гр.
Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 03 травня 2006 року позов задоволений частково, на користь ОСОБА_1 з відповідача стягнута моральна шкода у розмірі 5000 гр. Сторони не погодились з зазначеним рішенням і подали апеляційні скарги. Позивач в апеляційній скарзі просив змінити рішення та ухвалити нове, яким стягнути в відшкодування моральної шкоди 15000 гр. ОСОБА_1 посилався на порушення судом норм матеріального права, що привело до необгрунтованого
зменшення розміру моральної шкоди, без врахування всіх істотних моментів, які негативно вплинули на його життя.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Київському районі м. Донецька в апеляційній скарзі просило скасувати рішення, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач не надав достовірних доказів в підтвердження своїх вимог; факт заподіяння моральної шкоди не встановлений МСЕК. Крім того, Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинена норма Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей. В судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з'явилися; про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, апеляційна скарга Фонду - частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні з наступних підстав. Згідно статті 309 ч.І п.З ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював на вугільному підприємстві в шкідливих умовах. Висновком МСЕК від 23 червня 2005 року йому встановлений ступень стійкої втрати професійної працездатності 40% безстроково в зв'язку з професійним захворюванням, він визнаний інвалідом 3 групи (а.с.3-6, 8). Ушкодження здоров'я спричиняє йому моральні та фізичні страждання.
Відповідно до положень статей 21, 28, 34 ч.З Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", саме на Фонд соціального страхування покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду потерпілому внаслідок ушкодження його здоров'я, зокрема, сплатити йому грошову суму за моральну шкоду при наявності факту заподіяння шкоди. Сума страхової виплати за моральну шкоду визначається у судовому порядку.
Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що позивач має право на відшкодування Фондом моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я. Однак з висновком суду щодо визначення розміру моральної шкоди в 5000 гр., що підлягає стягненню на користь позивача, погодитися не можна. Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Суд першої інстанції вірно встановив, що потерпілий є молодою людиною, життєві стосунки якого через хворобу порушені. Між тим судом не враховано ступень втрати професійної працездатності, який визначений в 40% безстроково, що свідчить про неможливість відновлення здоров'я. При визначені суми моральної шкоди апеляційний суд враховує обставини справи, тяжкість ушкодження здоров'я позивача, тривалість моральних страждань, обмеженість життєдіяльності ОСОБА_1, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, характер додаткових зусиль для організації життя.
Апеляційний суд на підставі ст.309 ч.І п.З ЦПК України змінює рішення суду і стягує на користь позивача моральну шкоду в розмірі 15000 гр. Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що факт заподіяння моральної шкоди не встановлений МСЕК, безпідставні і не грунтуються на законі, який не передбачає обов'язковість висновків МСЕК в данному випадку. Посилання відповідача на Закон України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", яким зупинена дія статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди, є непереконливими, оскільки спірні правовідносини виникли до 01 січня 2006 року. Крім цього, відповідно до статті 25 Закону України „Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
Керуючись ст.ст.307 ч.І п.З, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька задовольнити частково. Рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 03 травня 2006 року змінити. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька на користь ОСОБА_1 в відшкодування моральної шкоди 15000 (п'ятнадцять тисяч) гр.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.
Головуючий
Судді