Справа №22-7192 Категорія 21

Головуючий у 1 інстанції Демидова В.К. Доповідач Біляєва О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ                УКРАЇНИ

03 серпня 2006 року                      Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого    Висоцької B.C.,               

суддів              Біляєвої О.М., Осипчук О.В.,

при секретарі    Келемені І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жданівка про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1   відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жданівка звернулися до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Харцизького міського суду від ЗО травня 2006 року, яким позов задоволений частково, з відповідача на користь  ОСОБА_1   в відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, стягнуто 5000 гр.

Позивач в апеляційній скарзі просить змінити рішення суду, стягнувши на його користь моральну шкоду 25000 гр., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, що привело до необгрунтованого зменшення розміру моральної шкоди, без врахування всіх істотних моментів, які негативно вплинули на його життя.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жданівка просить скасувати рішення місцевого суду. Відповідач посилався на те, що позивачем не надані докази завдання моральної шкоди, яка не встановлена висновком МСЕК. Крім цього, Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди потерпілим та членам їх сімей.

В апеляційній інстанції позивач підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, а скаргу Фонду відхилити.  Відповідач в судове засідання не з'явився; про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.

Суд першої інстанції, розглядаючи вимоги позивача та задовольняючи їх частково, виходив з того, що позивач працював на вугільному підприємстві, в шкідливих умовах. 26 липня 2004 року при виконанні трудових обов'язків з позивачем стався нещасний випадок, внаслідок чого йому травмувало ліве око. Згідно висновку МСЕК від 18.01.2005 року, позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності 15% в зв'язку з трудовим каліцтвом. Ушкодженням здоров'я позивачеві завдані фізичні та моральні страждання.

Апеляційний суд, вислухавши суддю-доповідача Біляєву О.М., пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.  Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що вимоги позивача про стягнення на його користь моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.ст.21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», саме на Фонд соціального страхування покладено обов»язок своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, що заподіяна працівникові внаслідок ушкодження його здоров»я, в тому числі сплатити йому грошову суму за моральну шкоду при наявності факту заподіяння шкоди. Сума страхової виплати за моральну шкоду визначається у судовому порядку і не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.

Визначений судом розмір моральної шкоди 5000 гр. передбачений матеріальним законом та відповідає тяжкості захворювання позивача.   Суд врахував характер моральних страждань позивача в зв'язку з професійним захворюванням, стан здоров'я потерпілого, внаслідок чого порушені його життєві стосунки, що вимагає додаткових зусиль для організації життя.

Як видно з матеріалів справи, позивачеві встановлений ступень стійкої втрати професійної працездатності 15% до 18 січня 2007 року, що не виключає можливості відновлення здоров'я потерпілого.  Визначений судом розмір компенсації є обґрунтованим, достатнім для відшкодування моральної шкоди, підстав для його збільшення немає.  В апеляційній інстанції позивач посилався на те, що він потребує постійного лікування, тому слід збільшити розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача.

Однак з такими доводами не можна погодитись, тому що витрати на медикаментозне лікування, в якому є потреба потерпілого, також відшкодовуються Фондом.  Доводи відповідача про те, що факт заподіяння моральної шкоди не встановлений висновком МСЕК, не ґрунтуються на законі, який в даному випадку не

передбачає обов'язковість такого висновку. Ушкодження здоров'я, що потягло втрату працездатності, свідчить про наявність моральної шкоди.

Посилання Фонду на Закон України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", яким зупинена дія статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди та який набрав чинності з 1.01.2006 року, не є переконливими, оскільки спірні правовідносини виникли до 01.01.2006 р.

Крім цього, відповідно до статті 25 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що судом 1 інстанції вірно встановлені обставини справи, дана їм належна оцінка. Спір вирішено на підставі наданих сторонами доказів у відповідності із нормами матеріального та процесуального законодавства. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду.    Згідно ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу, а рішення суду залишає без змін.

Керуючись ст.ст.307 ч.І п.1, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги   ОСОБА_1  та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Жданівка відхилити.  Рішення Харцизького міського суду від ЗО травня 2006 року залишити без змін.   Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.