Справа № 22-7444                                  Головуючий у 1 інстанції Зайченко С.В.

Категорія 21                                                Доповідач Біляєва О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

03 серпня 2006 року                           Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого     Висоцької B.C.,

суддів                  Біляєвої О.М., Осипчук О.В.,

при секретарі    Келемені І.І.,

розглянувши цивільну справу за позовом   ОСОБА_1  -до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки звернулося до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 16 червня 2006 року, яким даний позов задоволений частково і з відповідача на користь   ОСОБА_1   в відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, стягнуто 18000 гр.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки в апеляційній скарзі просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не надані докази завдання моральної шкоди. Крім цього, Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинена норма Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей.

В судове засідання позивач та відповідач не з'явилися. Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність, оскільки вони про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.  Представник позивача  ОСОБА_2   просив відхилити апеляційну скаргу, судове рішення залишити без змін.

Суд першої інстанції, розглядаючи вимоги позивача та задовольняючи їх частково, виходив з того, що позивач тривалий час працював на вугільному підприємстві в шкідливих умовах. Згідно висновку МСЕК від 11 грудня 2003 року, позивачу вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності 40% безстроково в зв'язку з професійним захворюванням - хронічна попереково-крижова радікулопатія, - та 15% (повторно) в зв'язку з трудовим каліцтвом 1984 року. Ушкодженням здоров'я ОСОБА_1

завдана моральна шкода, обов'язок по відшкодуванню якої покладено Законом на відповідача.  Апеляційний     суд,     вислухавши     суддю-доповідача     Біляєву     О.М.,

пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи

апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду

залишити без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що вимоги позивача про стягнення на його користь моральної шкоди підлягають задоволенню.   Відповідно до положень ст.ст.21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», саме на Фонд соціального страхування покладено обов»язок своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, що заподіяна працівникові внаслідок ушкодження його здоров»я, в тому числі сплатити йому грошову суму за моральну шкоду при наявності факту заподіяння шкоди. Сума страхової виплати за моральну шкоду визначається у судовому порядку і не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати.

Визначений судом розмір моральної шкоди 18000 гр. передбачений матеріальним законом та відповідає тяжкості ушкодження здоров'я позивача.  Суд врахував характер та тривалість моральних страждань позивача, характер захворювання - хронічний попереково-крижовий радикуліт - і неможливість відновлення здоров'я, істотність вимушених змін у життєвих стосунках потерпілого, який був звільнений з підприємства через хворобу, що перешкоджає виконувати роботу. Потерпілий внаслідок захворювання постійно відчуває фізичний біль, вимушений лікуватися, що ускладнює життя та стосунки з оточуючими.   Посилання відповідача на Закон України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" , яким зупинена дія статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди та який набрав чинності з 1.01.2006 року, не є переконливими, оскільки спірні правовідносини виникли до 01.01.2006 р.

Крім цього, відповідно до статті 25 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що судом 1 інстанції вірно встановлені обставини справи, дана їм належна правова оцінка. Спір вирішено на підставі наданих сторонами доказів у відповідності із нормами матеріального та процесуального законодавства. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.   Згідно ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу, а рішення суду залишає без змін.    Керуючись ст.ст.307 ч.І п.1, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Центрально-Міському районі м. Горлівки відхилити.   Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 16 червня 2006 року залишити без змін.   Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.

Головуючий

Судді