Справа № 2-11506/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
21 грудня 2010 р. Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Науменко А.В.,
при секретарі – Коваленко Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі філії «Южне головне регіональне управління» ЗАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, -
встановив:
ПАТ комерційний банк «Приватбанк» в особі філії «Южне головне регіональне управління» ЗАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, посилаючись на те, що 12.04.2007 року між ПриватБанком та ОСОБА_2 був укладений трудовий договір, згідно з яким відповідачка була прийнята на роботу в «ПриватБанк» на посаду менеджера по банківському обслуговуванню фізичних осіб.
Перевіркою встановлено, що 30.04.2009 р. співробітником «ПриватБанку» ОСОБА_2 у торговій точці "ЄвросетьЮг» згідно № ODXRRX11340032 був оформлений кредит по программі "Експрес-розстрочка" на суму 3598,80 грн. строком на 10 місяців на ім'я ОСОБА_3.
ОСОБА_3 в точку "ЄвросетьЮг" по вул. Пантелеймонівська, 23 для оформлення кредиту не звертався, кредитний договір не підписував і товар у магазині не отримував. Паспорт на ім’я ОСОБА_3 втратив у березні 2007р.. після чого одразу звернувся до ОВД по місцю проживання з заявою про втрату паспорта, де отримав новий паспорт НОМЕР_1.
Правопорушення стало можливим в результаті того, що співробітник ПриватБанку ОСОБА_2 , проявила халатність при оформленні даного кредиту, так як належним чином не ідентифікувала клієнта по пред’явленим документам, у відповідності до ст. 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Таким чином, своїми діями ОСОБА_2 завдала «ПриватБанку» матеріальну шкоду в сумі 3988,00 гривень.
Представник позивача Бейсман О.О. в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечувала.
ОСОБА_2 по справі про час, дату та місце судового розгляду неодноразово повідомлялася належним чином, що підтверджується матеріалами справи, але без поважних причин до суду не з’явилась, заяв про розгляд справи за її відсутністю суду не надавала, у зв’язку з чим, суд за згодою позивача вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення.
Суд, ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позовні вимоги позивача підлягаючими задоволенню, оскільки вони засновані на вимогах законну та підтверджуються наданими доказами, на підставі встановлених фактичних обставин по справі.
12.04.2007 року між ПриватБанком та ОСОБА_2 був укладений трудовий договір, згідно з яким відповідачка була прийнята на роботу в ПриватБанк на посаду менеджера по банківському обслуговуванню фізичних осіб.
Судом встановлено, що 30.04.2009 року відповідачкою ОСОБА_2, у торговій точці "ЄвросетьЮг", яка розташована в місті Одесі по вулиці Пантелеймонівська, 23, згідно договору № ODXRRX11340032 був оформлений кредит по програмі "Експрес-розстрочка" на суму 3598,80 грн. строком на 10 місяців на ім'я ОСОБА_3 та видані гроші.
ОСОБА_3 в точку "ЄвросетьЮг" по вул. Пантелеймонівська, 23 для оформлення кредиту не звертався, кредитний договір не підписував і товар магазині не отримував. Паспорт на ім’я ОСОБА_3 втратив у березні 2007р., після чого одразу звернувся до ОВД по місцю проживання з заявою про втрату паспорта, де отримав новий паспорт серії НОМЕР_1
Відповідно ст. 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банкам забороняється вступати в договірні відносини з клієнтами - юридичними чи фізичними особами у разі, якщо виникає сумнів стосовно того, що особа виступає не від власного імені. Банк зобов'язаний ідентифікувати відповідно до законодавства України: клієнтів, що відкривають рахунки в банку; клієнтів, які здійснюють операції, що підлягають фінансовому моніторингу; клієнтів, що здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунка на суму, що дорівнює або перевищує 150000 гривень, або на суму, еквівалентну зазначеній сумі в іноземній валюті; осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів.
Рахунок клієнту відкривається та зазначені операції здійснюються лише після проведення ідентифікації особи клієнтів та вжиття заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Банк має право витребувати, а клієнт зобов'язаний надати документи і відомості, необхідні для з'ясування суті діяльності, фінансового стану. У разі ненадання клієнтом необхідних документів чи відомостей або умисного подання неправдивих відомостей про себе банк відмовляє клієнту у його обслуговуванні. У разі наявності при здійсненні ідентифікації мотивованої підозри щодо надання клієнтом недостовірної інформації або навмисного подання інформації з метою введення в оману банк має надавати інформацію про фінансові операції клієнта спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу.
Для ідентифікації клієнта - фізичної особи та вжиття заходів, достатніх, на думку банку, для підтвердження його особи, банк має право витребувати інформацію, яка стосується ідентифікації цієї особи, у органів державної влади, банків, інших юридичних осіб, а також здійснювати заходи щодо збору такої інформації про цю особу, яка є необхідною для виконання правил внутрішнього фінансового моніторингу та програм його здійснення, у тому числі щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу. Органи державної влади, банки, інші юридичні особи зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту безоплатно надати банку таку інформацію.
В результаті того, що відповідачка ОСОБА_2, як співробітник «ПриватБанк» проявила халатність при оформленні даного кредиту, так як належним чином не ідентифікувала клієнта по пред’явленим документам, правопорушення стало можливим.
При вищевикладених обставинах, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає позов Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі філії «Южне головне регіональне управління» ЗАТ КБ «Приватбанк» підлягаючим задоволенню, оскільки відповідачка ОСОБА_2 своїми діями завдала позивачу матеріальну шкоду в сумі 3988,00 гривень, так як згідно положень трудового договору, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_2, робітник зобов’язаний знати та виконувати чинне законодавство, а також внутрішні нормативні акти банку, безпосередньо Закон України «Про банки і банківську діяльність» ст. 64, якого відповідачка порушила, належним чином не здійснивши ідентифікацію клієнта.
Відповідно до ст. 130 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Статтею 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно наданих позивачем квитанцій ним сплачено державне мито в загальній сумі 51,0 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом в сумі 120 грн. Таким чином, вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 15, 16, 22 ЦК України, ст. 130, КЗпП,ст. 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст. 1, 3.4, 88, 110, 113 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі філії «Южне головне регіональне управління» ЗАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі філії «Южне головне регіональне управління» ЗАТ КБ «Приватбанк» грошові кошти в сумі 3988,0 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі філії «Южне головне регіональне управління» ЗАТ КБ «Приватбанк»суму державного судового збору в розмірі 51,0 гривню та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А.В. Науменко