АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-11958/2010 року                            Головуючий по 1-й інстанції:

      Степура А.А.

                                                                          Суддя-доповідач: Панченко О.О.

    У Х В А Л А

                                   ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ        

2010  року  грудня  місяця  2  дня                                         м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого:                                                 судді Буленка О.О.

Суддів:                 Панченка О.О., Омельченко Л.М.

при секретарі  :                                                Амеліній М.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві  цивільну справу  за апеляційною  скаргою  Закритого  акціонерного товариства  « Миргородський завод  продтоварів «Калинка» на рішення   Миргородського  міськрайонного  суду  від 01 вересня  2010 року  по  справі  за позовом   ОСОБА_3   до Закритого   акціонерного  товариства  «Миргородський  завод  продтоварів «Калинка»   про стягнення   середнього   заробітку за час  затримки  розрахунку  по  заробітній  платі  та моральної  шкоди.

Колегія суддів, заслухавши   доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :    

           Рішенням   Миргородського  міськрайонного  суду  від 01 вересня  2010 року    позов  ОСОБА_3 задоволено частково.

           Стягнуто  з ЗАТ «Миргородський завод  продтоварів «Калинка»    на користь  ОСОБА_3  середній  заробіток за час  затримки  виплати  заробітної плати  - 4316  грн. 13  коп.  та моральну шкоду в сумі 1000 грн.

Стягнуто з ЗАТ  «Миргородський  завод   продтоварів «Калинка» на  користь  держави  судовий збір  в сумі 51 грн.   і витрати  на ІТЗ 120 грн.

В апеляційній скарзі ЗАТ «Миргородський завод  продтоварів «Калинка»       прохає  рішення  суду скасувати та  ухвалити нове про   відмову  у задоволенні    позовних вимог ОСОБА_3 Вважають ,  що затримка  невиплати  заробітної плати  мала місце  з поважних причин, зокрема  за відсутності  коштів на підприємстві.  Окрім того, ОСОБА_3 не зверталася  до них про  виплату  заробітної плати.

          Колегія суддів, перевіривши  матеріали справи  та доводи  апеляційної скарги, приходить до  висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає .

Згідно ст.  308 ЦПК України  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Місцевим судом  правильно  встановлено , що ОСОБА_3  працювала  на ЗАТ «Миргородський завод  продтоварів «Калинка»    по 07 квітня      2010 року . Була звільнена  на підставі  ст.. 38 КЗпП України. В день звільнення  ОСОБА_3  не отримала нараховану заробітну   плату в сумі 2 618 грн.

14 та 24 червня 2010 року  ОСОБА_3 отримала  невиплачену  заробітну  плату в сумі 2 618 грн. 29 коп.

Відповідно   до ст.117  КЗпП України   в разі   невиплати  з вини   власника  або  уповноваженого  ним органу належних   звільненому  працівникові  сум у строки , зазначені   в статті 116 цього  кодексу, при відсутності  спору про їх розмір   підприємство, установа , організація  повинні  виплатити  працівникові  його середній  заробіток  за весь час затримки  по день фактичного розрахунку.

Встановлені  місцевим судом  обставини  підтверджуються   наданими позивачкою  доказами, які  відповідачем жодним  чином не спростовані.

Встановивши  такі  обставини, у відповідності до вимог  ст.. 116,117 КЗпП України за період з 08 квітня  по 24 червня 201 року  місцевий суд обґрунтовано  стягнув  середній заробіток  в сумі 4 316 грн. 13 коп.

Доводи  апелянта  про те, що відсутні  підстави для стягнення    середнього  заробітку за  затримку розрахунку  при звільненні  , оскільки  позивачка  не зверталася  до відповідача  про   виплату  цих  коштів, не ґрунтуються  на вимогах закону.

Місцевим судом  встановлено , що внаслідок невиплати заробітної плати  при звільненні , позивачка  понесла фізичні  та душевні  страждання.

Встановивши такі обставини місцевий суд  прийшов до вірного  висновку   про те, що позивачка має право  на  відшкодування   моральної шкоди. Визначаючи розмір  відшкодування  моральної  шкоди  в сумі  1000 грн. , місцевий суд  достатньо  повно врахував  характер  та обсяг  моральних  страждань, тяжкість  вимушених   змін  у її  житті.

Інші доводи   не спростовують  висновків місцевого  суду  про  право позивачки  на отримання  середнього  заробітку  за  затримку    розрахунку при  звільненні  та моральної шкоди.

Рішення  суду першої інстанції  ухвалене  з додержанням  норм   матеріального  і процесуального права і підстав  для його  скасування  не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307,   ст.308, 315 ЦПК України, колегія     суддів, -

У Х В А Л И Л А :  

    Апеляційну  скаргу  Закритого  акціонерного товариства  « Миргородський завод  продтоварів «Калинка» відхилити .

    Рішення   Миргородського  міськрайонного  суду  від 01 вересня  2010 року  залишити без змін.

              Ухвала  апеляційного суду  набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути  оскаржена протягом  двадцяти днів до суду  касаційної інстанції.

  Головуючий:підпис      О.О.Буленко

    Судді:         О.О.Панченко

Апеляційного суду:підписи      

       Л.М.Омельченко

Згідно: