АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 11535 /2010року Головуючий по 1-й інстанції:
Новак Ю.Д.
Суддя-доповідач: Панченко О.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого – Панченка О.О.
Суддів: Бондаревської С.М., Триголова В.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду Ленінського району в м.Полтаві
на постанову Ленінського районного суду м.Полтави від 25 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі в м. Полтаві про визнання неправомірними дій відповідача та зобов»язання здійснити перерахунок і нарахування пенсії відповідно до діючого законодавства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області, -
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Ленінського районного суду м.Полтави від 25 грудня 2009 року позовну заяву ОСОБА_3 – задоволено частково.
Визнано відмову Управління пенсійного фонду України Ленінського району в м.Полтаві за вих. №1265/М-02 від 03.11.2009р. в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_3 протиправною.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м.Полтаві здійснити перерахунок та призначити ОСОБА_3 з 20 .10.2009р. пенсію в розмірі, передбаченому ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», провівши обчислення пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з положень ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м.Полтаві просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає, що Управління діяло в межах повноважень, передбачених чинним законодавством та в межах бюджетних асигнувань.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом 2 групи, що підтверджується відповідними посвідченнями, копії яких маються в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону № 796-12 в усіх випадках розмір основної пенсії для інвалідів 3 та 2 групи, щодо яких установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчими відповідно 6 (шести) та 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст. 50 вказаного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, інваліду 3 групи у розмірі – 50%, а 2 групи - у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно із чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною третьою статті 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 05.10.2006 року) встановлено, що в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1-4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов'язання УПФУ здійснити позивачу перерахунок пенсії А також здійснити перерахунок пенсії із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та провести відповідні виплати.
На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що для визначення позивачу пенсії застосовується ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та від 16 липня 2008 року №654 «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян».
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду та вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303 ч.1, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України Ленінського району в м.Полтаві - відхилити.
Постанову Ленінського районного суду м.Полтави від 25 грудня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
ВІРНО: