Справа № 2- а – 980/10

ПОСТАНОВА   

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ   

21 жовтня 2010 року Приморський районний суд м. Одеси, в складі:   

головуючого судді – Домусчі Л.В.,   

при секретарі – Ларіної Т.Г.,   

розглянувши у письмовому провадженні в залі суду, в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання неправомірною відмови у здійсненні перерахунку, зобов’язання вчинити певні дії, -   

ВСТАНОВИВ:   

Позивач, звернувся до суду з позовом до Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси, в якому просить зобов'язати відповідача нараховувати та сплачувати йому пенсію згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як інваліду 2 групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з 01.09.2008 року та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, передбачену статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

20.09.2010 року позивач подав у судовому засіданні доповнення до позовної заяви про визнання дій протиправними та зобов’язання перерахувати і виплатити пенсію, згідно якого позивач просить зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси з 01.01.2000 року по теперішній час та у подальшому  здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплатити йому відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме:

-   перерахувати та виплатити державну пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, яка є не нижчою від прожиткового мінімуму, встановленого законом;

          - перерахувати та виплатити додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, яка є не нижчою від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем основних положень щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, на їх соціальну захищеність, які визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач у судове засідання 21.10.2010 року не з’явився, але подав  до суду письмову заяву, згідно якої просить суд розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача – Хомиця С.О., 20.10.2010 року також у судове засідання не з’явилася, але подала до суду письмове клопотання, згідно якого просить розглядати справу за її відсутності. В раніше наданих письмових запереченнях зазначила, що  заперечує проти задоволенню позову, згідно яких просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та посилалась на правомірність дій відповідача у зв'язку з тим, що в ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  зазначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання визначається Кабінетів міністрів України. Відповідно до ст.62 Закону роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Суд  дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.    

Так встановлено, що ОСОБА_1, є особою постраждалою внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС, віднесеною до 1-ої категорії, інвалідом другої групи з 27.12.1996 року, що підтверджується посвідченням Серія НОМЕР_1.   

Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист   громадян, які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської    катастрофи»№ 796-ХІІ, яка діяла  до прийняття Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» № 107-VI від 28.12.2007, тобто до 01.01.2008 року, передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2-й групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.   

Згідно зі статтею 50 Закону    № 796-ХІІ особам, віднесеним до І категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам II групи - у розмірі 75 процентів мінімальної    пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Відповідно до ст. 67 до Закону № 796-ХІІ,   розміри доплат, пенсій, компенсацій встановлюється КМ України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Згідно з частиною третьою ст.67 вищезазначеного Закону  у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір основної і додаткової пенсії за шкоду  заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового       мінімуму.

Ч.1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється, що мінімальний  розмір  пенсії  за  віком  за  наявності  у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму   для   осіб,  які  втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» встановлено, що для осіб, які  втратили  працездатність, прожитковий мінімум становить: з 1 квітня – 706 грн, з 1 липня 709 грн, з 1 грудня 734 грн.   

УПФУ в Приморському районі м. Одеси помилково застосувало розширене тлумачення норм ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської    катастрофи», які передбачають, що роз'яснення порядку застосування цього закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Проте, роз'яснення порядку застосування норм закону і встановлення розміру грошових коштів на основі яких провадиться розрахунок пенсії за своєю правовою природою є різними поняттями. Адже фактично Кабінет міністрів України, всупереч вимогам закону, встановив інше правове регулювання правовідносин, які були врегульовані Законом України «Про статус і соціальний захист   громадян, які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської    катастрофи».   Таким чином, положення Постанови   Кабінету   Міністрів  України № 1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких   здійснюється     за   рахунок коштів державного бюджету» суперечать положенням  Закону України «Про статус і соціальний захист   громадян, які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської    катастрофи».   

Зі змісту ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.   

Таким чином, законодавчо визначено лише розмір мінімальної пенсії, які призначені особам, згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.   

Отже, питання щодо встановлення розміру мінімальної пенсії за віком, який застосовується при обчисленні розміру пенсії, призначеної за іншими законами, законодавчо не визначено.

Положення ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини(мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру за віком.

Відповідно до ч.4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.   

При цьому,  згідно ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.   

Таким чином, приймаючи до уваги, що єдиними Законами, які регулюють правовідносини щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та про державний бюджет на відповідний рік, виходячи із загальних засад пріоритетних законів над підзаконними  нормативними актами щодо встановлення мінімальних пенсій за віком, суд вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати Закони України, яким врегульовані подібні правовідносини, а не постанови Кабінету Міністрів України. 

Тобто, в усіх випадках визначення позивачу розміру мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які   постраждали   внаслідок Чорнобильської катастрофи» необхідно в 2010 році застосовувати Закон України «Про державний бюджет України на 2010 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для осіб, які  втратили  працездатність.   

Таким чином, для врегулювання спірних правовідносин з приводу призначення пенсії позивачу мають застосовуватись норми ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист   громадян, які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської    катастрофи»  та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».   

Відповідно до вимог ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до суду з позовом 25.11.2009 року .

Доводи щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Враховуючи положення ст. 99 КАС України, позивачем було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до вимог ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на ньому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

За таких обставин, суд, приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 25.05.2010 року.

Крім того, керуючись п.4  ст. 163, ст. 267 КАС україни, суд зобов’язує відповідача у двомісячний строк з дня набрання законної сили рішення у справі, надати до суду першої інстанції звіт про виконання постанови.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відмова УПФУ в Приморському районі м. Одеси щодо здійснення позивачеві перерахунку пенсії, виходячи із її розміру встановленого Законами України, а не постановами Кабінету Міністрів України є такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а позовні вимоги є законними та обґрунтованими в межах шестимісячного строку.   

Керуючись ст. ст. 2, 6-12, 71, 99, 160-163, 267 КАС України, суд –   

ПОСТАНОВИВ:   

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання неправомірною відмови у здійсненні перерахунку, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.   

Визнати протиправну бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплаті державної та додаткової пенсії у відповідності до ст. 50, ч.4 ст.54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як інваліду 2-ї групи.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси здійснити перерахунок ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії як інваліду 2-ї групи з 25 травня 2010 року у відповідності до ст. 50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” виходячи з розміру державної пенсії в вісім мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та сплатити недоплачену частину пенсії.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

 Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня її проголошення.  

Суддя:                                                                                                          Домусчі Л.В.